Пригодилось? Поделись!

10 теми по психології і педагогіці

ІНТЕЛЕКТ

 

Це наша здібність усвідомлено адаптуватися до оточуючого серсдовища, тобто це глобальна здібність розумно діяти, раціонально мислити і добре справлятися з з життевими обставинами.

В науці є 120 комбінацій інтелœекту:

-   Кокретний

-   Практичний

-   Абстрактний

-   Потенціальний

-   Набутий

та ін.

Потенціальний інтелœект:

ü Найважча форма – ідіотія – мова і мислення фактично відсутні, переважають емоції. Словарний запас – 800 слів для середніх тобто імбецилів. Вони схильні до сліпого подражання, але прагнуть жити самостійно.

ü Легка форма – дибільність. Поведінка їх дорсить адекватна і самостійна, мова розвинута͵ тому їх не одразу можна помітити, але є дефекти мислення. Вони всœе розуміють буквально. Вони легко пристосовуються до життя, за винятком науки і освіти.

Потенціальний інтелœект залежить від фіз. та психічного стану матері


 

 

ІМІДЖ

Особистий імідж - це явище середовища в тому плані що він виявляється, як людське визначення, як ставлення до особи певної групи людей.

Імідж – це образ, тобто форма життед. людини, завд’ки якій виставляється на люди сильнодіючі цільові характеристики: вихованість, ерудиція, професіоналізм.Але насамперед треба відзначити соціально-рольове призначення одежі.Є фірмена і  сольна одежа.

Аби досягти певних успіхів у бізнесі, необхідно окрім зов. вигл. мати певні риси характеру.Але є риси які повинні бути притаманні людині будь якого фаху:

·     Впевненість

·     Доброзичлевість

·     Творча енергія

У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Скотт виділяє 3 ключові стадії і подає технологію їх упровадження:

·     

·     визначити що ви хочете в собі змінити, або яким стати;

·     скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі;

·     впровадьте свій новий сценарій у життя;

·    

якщо ви повірете самі, що “ви” уже “не ви”, то інші повірять також.


ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Античність

Перші поняття про психіку були пов’язані з аналізом – найдревнішими поглядами, згідно яким у всього, що існує на світі є душа. Згшідно Платону душа у людини існувала до того як поєдналась з тілом. Вершиною античної психології є “вчення про душу”, Арістотеля.

Середні віки

Душа є божественним, неприродним почятком, і тому вивчення духовного життя повинно бути підкорене.накопичувався конкретний матеріал про атомно-фізіолоᴦ. особливості людського організму, як одної з основи психіки/Авіцена, Аверсосам і кассиман – вперше ввили термін “психологія

Психологія XVII ст.

 

З 17 ст. Починається нова епоха в розвитку псих. знань. Вона  характерезується спробами осмислити душевний світ людини переважно заᴦ.-філосовських, розумово здорових позицій, без необх.експерементальної бази. Деккарт – заклав основи детерміністичної концепції поведінок.

XVIII ст.зародження імпіричної психіки

 

  Термін “емпірична  психологія” ввів німецький філосов Вольфом, для позначення напряму в психологічній науці, основний принцип полягає у спостереженні за конкретною психологією, явищами, їх класифікації. Локк розглядає душу, як пасивну, але здатну до сприйняття середовища,порівнює її з чистою доскою, на якій нічого не написано.

 

XIX ст. Психологія стає самостійною наукою

Виділення психології, як самої науки відбулося в 60-р.р. Воно було пов’язано зі ставленням спеціальних наукових-дослідж. установ – психологічних лаболаторій та інститутів. Тітченер був засновником та лідером структ.псих.


МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.

 До методів відносяться:

1.  спостереження – це найбільш поширений в практиці роботи школи метод.

2.  Бесіда і інтерв’ю.

3.  Педагогічний експеремент.

4.  Анкетування.

5.  Метод рейтенгу – це оцінка різних сторін діяльності компетентними суддями.

6.  Метод узагальнення незалежних характеристик.

7.  Вивчення продуктів діяльності.

 

ВИМОГИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО НАУКОВОГО МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

ü  ФІКСАЦІЯ ОТРИМАНИХ ФАКТОРІВ

ü  ЦІЛІСНІСТЬ

ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:

·    ЗОВНІШНЕ

·    ВНУТРІШНЕ

·    ВКЛЮЧНЕ

·        ПОБІЧНЕ
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ

 СТАНУ

ТРИВОЖНОСТІ

10 етапів подолання стану тривожності:

 

1.  Займіться справами,роботою замість того щоб засихати від суму.

2.  Не дозволяйти собі засмучуватись через ніщо, про яке ви і всі інші скоро забудуть.

3.  Спробуйте навчитись рахуватись з неменучим.

4.  Думайте і робіть, як щаслива людина, і ви відчуєте себе счасливим.

5.  Ніколи не зводьте рахунки з великими ворогами, тому що якщо ви будете це робити, ви зробите гірше лише собі.

6.  Пам’ятайте про те, що єдиний засіб досягти щастя  полягає не в тому щоб чекати подяки а у тому, щоб отримати радість коронних справ, які ми робимо один одному.

7.  Пам’ятайте: вдячними не народжуються, ними стають; звідси слідує :якщо ви хочете щоб ваші діти були вдячні – навчіть їх.

8.  Рахуйте свої щасливі миті, а не неприємності.

9.   Не треба наслідувати дії інших, апошукайте себе і залишайтесь собою.

10. Кожен день робіть добрі справи, щоб інші вам усміхались.

 

 

ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

 

 

 

Зміст освіти вмзначається такими документами:

навч. плани, навч,  програми, підручники, навч. посібники.

Навч. план – це держ. норм. документ, який визначає підсумоване навантаження студентів, його розділ за етапами навч., тобто установлює перелік предметів, обов’язкових для вивчення в усіх нач. закладах, а такожрухомий компонент, що включає навч. предмети, які вводяться за розсудом регіонів і навч. закладів.

 

Навч. програма – це держ. докум. у якому розкивається зміст освіти з кожного предмета в кожному класі і визначається системою наук  знань, світоглядних і мор.-естетичних ідей, практичних умінь і навичок, що їх необхідно опанувати та кількість годин та їх вивчення.

 

ПІДРУЧНИКИ – це книга що викладає основний зміст навчального предмету відповідно до програми.

 

НАВЧ.ПОСІБНИК – це книга, зміст якої або повністю відповідає навч. програмі, або не містить емпіричний матеріал, що служить закріпленню основного теоритичного матеріалу.


Родинне виховання

Розробка теорії сімейної педагогіки в 70-80х рокахбула повязана в основному з проблемою “школа і сім’я”. Здебільшого теоретично обгрунтувались розділи педагогічної пропаганди серед батьків-ідейно-політичне виховання в сім’ї, патріотичне та інтернне виховання,моральне, статеве, трудове, естетичне, фізичне.Концепція полягала в тому, що нормальна здорова сім’я маєпереймати і доносити зі школи державний вплив.

І навпаки учень через сім’ю мав зрости передовим школярем. Однак у теорії симейної педагогіки, яка грунтується на особистому прикладі батьків, та їхньому індивідуальному підході до своєї дитини, на взаємодії педагогів і батьків, саме ці методи майже не враховувались.

Особистий приклад батьків, як  головний приклад сімейного виховання, порівняно з усіма іншими методами і засобами має найбільший вплив, як у позитивному так і в негативному плані. Наслідуючи батька і матір дитина засвоює сімейні традиції, цінності. Батькам не слід моалізувати навколо політики, релігії, висловлювати своє невдоволення навколишним – дитина чюйно вловлює їхню справжню позицію, поділяє  характерні ознаки сімейного побуту.

Конфліктні ситуації в сімї можуть призвестидо розвитку позитивних, чи негативних рис і якостей у дітей як членів сім’ї. Розлучення батьків переважно призводить до педагогічної занедбаності і почуття безсилля в дитині. Нерідко це негативне роздвоєння в її душі.


10 теми по психології і педагогіці - 2020 (c).
Яндекс.Метрика