Соціальна профілактика правопорушень є комплексом конкретних соціальних заходів (економічних, організаційних, управлінських, культурно-виховних та інших), що здійснюються з метою попередження правопорушень, зменшення їх кількості аж до повного викорінення шляхом виявлення та усунення причин і умов, що сприяють протиправної поведінки.

Комплексне планування соціальної профілактики правопорушень - одна з основних форм узгодження діяльності в цьому напрямку державних, господарських органів, громадських організацій і трудових колективів. Воно є підсумком спільної розробки різними органами, організаціями і колективами узгоджених планів боротьби з правопорушеннями, що передбачають систему довгострокових і поточних заходів щодо виявлення та усунення причин і умов вчинення протиправних дій, виховного впливу на правопорушників та осіб, що здійснюють інші антигромадські вчинки. В результаті створюється основа для взаємодії всіх учасників профілактичної роботи у боротьбі з правопорушеннями і найбільш небезпечним їх видом - злочинами.

Суб'єктами соціальної профілактики правопорушень є державні і господарські органи, профспілкові, громадські організації, трудові колективи, посадові особи і громадяни, що беруть участь в діяльності по запобіганню правопорушенням. У профілактичній роботі покликані також брати участь засоби масової інформації.

Об'єктами соціально-профілактичної дії є ті негативні чинники життєдіяльності людей, які сприяють вчиненню правопорушень, а також недоліки у виховній діяльності і стереотипи поводження, які тягнуть за собою неправомірні вчинки.

підрозділити на чотири основні групи˸

- Негативні сторони в об'єктивних умовах життєдіяльності людей (матеріальна і соціально-культурна база, рівень добробуту та житлово-побутові умови, технічна оснащеність виробництва, технологічний процес, умови праці тощо);

- Негативні сторони в організаційно-управлінської діяльності державних і громадських органів самоврядування (система загальної і спеціальної освіти, соціально-побутове обслуговування, засоби масової інформації, установи культури, ідейно-виховна та культурно-масова робота, тощо);

- Негативні сторони в міжособистісних відносинах і поведінці людей (відносини між людьми в процесі трудової діяльності, в побуті та на відпочинку, сімейні стосунки тощо);

- Негативні явища в правосвідомості і соціально-правовому мисленні.

Вплив на соціально-профілактичні об'єкти здійснюється тісно пов'язаними між собою загальними, спеціальними й індивідуальними заходами.

Спільними є заходи, не призначені виключно для профілактики правопорушень, але об'єктивно сприяють їх попередження або скорочення (поліпшення умов праці, відпочинку та побуту трудящих, підвищення освітнього та культурного рівня населення вдосконалення виховної та культурно-масової роботи серед різних соціальних груп, особливо серед неповнолітніх , і т.д.)

Спеціальні заходи призначені виключно для профілактики кожного різновиду правопорушень (дисциплінарних, адміністративних, цивільних і кримінальних) і спрямовані безпосередньо на фактори, що впливають на скорочення правопорушень (проступків і злочинів).

Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість. - понятие и виды. Классификация и особенности категории "Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість." 2014, 2015-2016.