Попередня розмова про особливості й функції мовлення педагога ставить майбутнього вчителя перед питанням˸ за яких умов його мов­лення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогіч­них завдань? Розгляньмо деякі з них, на наш погляд, найістотніші в діяльності вчителя-початківця.

По-перше, професійне мовлення вчителя має відповідати вимогам культури мови. Це важливий показник рівня його інтелігентності, освіче­ності, загальної культури. Його передумовою є знання мови, адже мовлен­ня є засобом існування, використання мови. Мова як сутність, як специ­фічна знакова система виявляється в мовленні. Мовлення — це функціо­нування мови. Тому продуктивність мовленнєвої діяльності вчителя залежить передусім від того, наскільки його мова відповідає нормам сучасної літературної мови — орфоепічним, граматичним, синтаксич­ним, акцентологічним. Мова, яка відповідає цим нормам, є правильною. Правильність — одна з характеристик культури мови.

Під терміном ʼʼкультура мовиʼʼ розуміють відповідність її не тільки сучасним літературним нормам, а й іншим якостям, що свідчать про її комунікативну досконалість. Неточність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність.

Як свідчить досвід, педагогічні помилки студентів під час практики в школі нерідко є результатом низького рівня культури мови. Наведімо кілька прикладів. Ось як студенти пояснювали дітям значення термінів˸ фагоцитоз — це живлення; фонема — мінімальна частина слова; синан­троп — давні люди (використані матеріали досліджень викладачів Пол­тавського педагогічного університету Л. Безобразової і С. Лебеденко). Помилки під час викладу нового матеріалу˸ ʼʼмоя особиста думка поля­гає в тому...ʼʼ, ʼʼпромислова індустрія міста зросла...ʼʼ (тавтологічні спо­лучення, треба˸ ʼʼмоя думка...ʼʼ, ʼʼпромисловістьміста...ʼʼ); ʼʼПолтавщинаʼʼ (треба ʼʼПолтавщинаʼʼ), ʼʼукраїнськийʼʼ (треба ʼʼукраїнськийʼʼ), ʼʼодинад­цятьʼʼ (треба ʼʼодинадцятьʼʼ). А ось як майбутня вчителька ʼʼстимулюва-

лаʼʼ активність учнів, проводячи бесіди у класі (наводимо її стандартні звертання до учнів ʼʼЗараз будете відповідати на мої запитанняʼʼ, ʼʼТак, добре, сідайʼʼ, ʼʼЧого ви мовчите?ʼʼ, ʼʼПіднімайте рукиʼʼ, ʼʼГовори го­лоснішеʼʼ, ʼʼЩо, ніхто більше не знає?ʼʼ)

У чому полягає педагогічна неефективність мовлення студентів у наведених прикладах? Відзначмо кілька моментів майбутній учитель не тільки не формує в учнів установку на оволодіння нормами сучас­ної літературної мови, а й спонукає їх до засвоєння неправильних мов­них зразків, в учнів формується картина світу, неадекватна сучасним науковим уявленням, не виховується культура наукового мислення, не стимулюється пізнавальна активність учнів, створюються психологічні бар'єри у спілкуванні з ними через використання стандартних мовних моделей, що заважають встановленню контакту, веденню діалогу зі шко­лярами

Можна порадити студентам скласти для себе умовну ідеальну мо­дель мовлення вчителя і орієнтуватися на неї в процесі професійного навчання, а пізніше — становлення як учителя під час самостійної педа­гогічної діяльності¹ Ця модель може містити такі показники, як пра­вильність, чистота, багатство, точність, виразність мови

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ - понятие и виды. Классификация и особенности категории "УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ" 2014, 2015-2016.