---
Пройти Антиплагиат ©

Всякое разное Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку 5 страница

Количество просмотров публикации Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку 5 страница - 32

 Наименование параметра  Значение
Тема статьи: Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку 5 страница
Рубрика (тематическая категория) Всякое разное




Підрозділи батальйону, які входять у перший ешелон десанту, вступають у бій послідовно окремими підрозділами з підходом до пунктів висадки хвиль десантно-транспортних засобів і висадки з них. Після висадки, не скупчуючись у прибережній смузі, підрозділи з ходу розгортаються в бойовий порядок і, використовуючи успіх передового загону, розвивають наступ у глибину.

363. З початком висадки командир батальйону (роти) веде спостереження за противником, вивчає місцевість у напрямку висадки, уточнює результати вогневої підготовки і орієнтири на місцевості. У разі зміни раніше прийнятого рішення командир батальйону (роти) узгоджує його з командиром сил висадки, уточнюючи разом із ним завдання кораблям вогневої підтримки і підрозділам батальйону (роти).

Командно-спостережний пункт батальйону (роти) висаджується разом з передовими підрозділами. Командир батальйону (роти) і штаб уточнюють обстановку, підсилюють розвідку, за потреби уточнюють завдання підрозділам, які висадилися, і порядок висадки інших сил і засобів.

 

Особливості підготовки та дій батальйону (роти)

при веденні наступального бою з форсування водної перешкоди

 

364. Форсування водних перешкод здійснюється з ходу. Якщо форсування водної перешкоди з ходу не вдалося або якщо цього вимагають умови обстановки, воно здійснюється з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди.

Батальйон (рота) форсує водну перешкоду в складі головних сил бригади, полку (батальйону), а під час дій у передовому, рейдовому загонах або авангарді (головній похідній заставі) – самостійно.

У всіх випадках форсування водних перешкод вимагає ретельної підготовки і проведення необхідних заходів з метою недопущення скупчення особового складу і техніки на переправах, а також суворого дотримання заходів безпеки та повинно проводитися без зниження темпів наступу.

З цією метою необхідно: заздалегідь організувати розвідку водної перешкоди і противника на підступах до неї та на протилежному березі; завчасно прийняти рішення та поставити бойові завдання підрозділам на форсування ще до підходу їх до водної перешкоди; раптово і швидко форсувати водну перешкоду; вчасно нарощувати зусилля для розвитку наступу на протилежному березі; вміло управляти підрозділами на переправі.

365. Батальйону, який діє в передовому загоні, ставиться завдання щодо захоплення з ходу переправ (мостів), вигідних ділянок форсування, плацдарму на протилежному березі та утримання їх до підходу головних сил. Крім звичайних сил і засобів, батальйону додаються самохідні десантно-переправні засоби. Глибина плацдарму не повинна дозволяти танкам і протитанковим засобам противника вести по переправах вогонь прямим наведенням.

Батальйону (роті), який діє в авангарді, ставиться завдання щодо знищення противника на підступах до водної перешкоди, забезпечення сприятливих умов безперешкодного виходу до неї головних сил і розгрому (у взаємодії з передовим загоном) противника на протилежному березі й утримання плацдарму.

Завданням роти, яка діє в головній похідній заставі від передового загону, є знищення противника на підступах до водної перешкоди, форсування її з ходу, знищення його у взводному опорному пункті на протилежному березі та оволодіння рубежем, який забезпечує форсування водної перешкоди з ходу головними силами передового загону (авангарду).

366. Батальйону, який діє в складі головних сил бригади (полку), під час форсування водної перешкоди призначається ділянка форсування, яка включає основні і запасні переправи, а роті – переправи (основна і запасна). Під час форсування з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди батальйону також призначається вихідний район для форсування безпосередньо біля водної перешкоди або на віддаленні, який вказано старшим командиром.
Понятие и виды, 2018.
Під час дій батальйону (роти) у складі головних сил, ділянка форсування (переправа) обладнується за планом старшого командира.

На ділянці форсування організуються десантні і поромні переправи, переправи танків убрід або під водою. Кількість і види переправ визначаються, виходячи з наявності переправних засобів, характеру водної перешкоди і встановленого порядку переправи батальйону (роти).

Для організованого форсування водної перешкоди батальйону (роті) призначаються: вихідний рубіж для форсування за 1 – 2 км, а під час зайняття вихідного району біля водної перешкоди – за 100 – 300 м від урізу води; район посадки (навантаження) на переправно-десантні засоби і район герметизації танків у прихованих місцях на відстані 5 – 6 км від водної перешкоди, а під час зайняття вихідного району для форсування безпосередньо біля водної перешкоди – і ближче.

Для підтримання встановленого порядку на ділянці форсування батальйону на переправах призначаються коменданти з командирів підрозділів інженерних військ, а на переправах танків під водою, вбрід і на плаваючих бойових машинах – з офіцерів підрозділів, які переправляються.

367. Під час підготовки до форсування водної перешкоди командир батальйону (роти) повинен завчасно організувати розвідку водної перешкоди, прийняти рішення на форсування, поставити завдання підрозділам та організувати взаємодію.

Для розвідки водної перешкоди до намічених місць переправ висилаються відповідні розвідувальні органи. З виходом до водної перешкоди вони встановлюють, чи зайнятий противником протилежний берег, наявність і стан мостових переправ і бродів, найбільш зручні місця для обладнання десантних, поромних переправ і переправ танків убрід і під водою. За відсутності противника розвідувальні органи самостійно переправляються на протилежний берег. На основі даних розвідки командир батальйону (роти) уточнює місця переправ і порядок використання доданих переправних засобів.

368. Під час організації форсування, крім звичайних питань, командир батальйону (роти) визначає порядок розгрому противника на підступах до водної перешкоди і на протилежному березі, місця та види основних і запасних переправ, розподіл переправних засобів, маршрути і порядок висування до водної перешкоди, порядок підготовки ОВТ, а також послідовність переправи підрозділів.

369. Під час постановки завдання на наступ з форсуванням водної перешкоди командир батальйону (роти) у бойовому наказі додатково вказує:

ротам (взводам) – завдання з підходом до водної перешкоди, під час форсування і на протилежному березі, місця основних і запасних переправ, район герметизації танків, місця посадки особового складу і навантаження озброєння та військової техніки на самохідні переправно-десантні засоби, вихідний рубіж для форсування та час його проходження;



артилерії, мінометній батареї, гранатометному і протитанковому підрозділам – завдання щодо підтримки підрозділів під час форсування водної перешкоди і бою на протилежному березі, а також вогневі позиції, час готовності до відкриття вогню і порядок переправи;

підрозділу ППО – завдання щодо прикриття підрозділів від повітряного противника під час виходу до водної перешкоди, в ході форсування, під час бою на протилежному березі, а також стартові (вогневі) позиції, час готовності до відкриття вогню і порядок переправи;

доданим підрозділам інженерних військ – завдання щодо інженерної розвідки місць переправ, обладнання та утримання переправ, підготовки шляхів висування до них, а також місця переправно-десантних засобів під час висування до водної перешкоди.

370. Організовуючи взаємодію під час наступу з форсуванням водної перешкоди, командир батальйону (роти), крім звичайних питань, погоджує: дії підрозділів першого ешелону щодо розгрому противника на підступах до водної перешкоди і на протилежному березі; порядок виходу до водної перешкоди і форсування її підрозділами першого ешелону, переправи иного ешелону, штатних і доданих вогневих засобів, підрозділів технічного і тилового забезпечення, звертаючи особливу увагу на недопущення їх скупчення перед переправою; місця і час посадки (навантаження) на переправно-десантні засоби першого і наступних рейсів.

371. Під час форсування водної перешкоди рухом бойових машин управляє командир підрозділу, що переправляється.

Управління переправою плаваючих бойових машин здійснює командир роти з командно-спостережного пункту, розташованого на вихідному березі, або переміщується безпосередньо за бойовими порядками підрозділу.

Переправою танків по глибокому броду та під водою керує командир батальйону з командно-спостережного пункту, розташованого на вихідному березі.

372. Вогневе ураження противника під час форсування водної перешкоди організовується по двох періодах: вогнева підготовка форсування та вогнева підтримка форсування і атаки. Тривалість вогневої підготовки форсування і атаки, час початку і закінчення визначається так само, як і під час наступу у звичайних умовах, але з урахуванням ширини водної перешкоди і відстані переднього краю оборони противника від урізу води на протилежному березі. Під час форсування вузьких і середніх водних перешкод вогнева підготовка може закінчуватися з виходом підрозділів на вихідний рубіж для форсування, а широких – з початком форсування. В окремих випадках під час форсування великих водних перешкод, коли передній край оборони противника віднесений від урізу води на значну відстань, його вогневе ураження може організовуватися по періодах: вогнева підготовка і вогнева підтримка форсування та вогнева підготовка атаки і вогнева підтримка атаки.

373. Штаб батальйону розробляє графік форсування з розрахунком розподілу сил і засобів батальйону по переправах.

374. Під час підготовки батальйону (роти) до форсування водної перешкоди, крім звичайних заходів, проводиться підготовка бойової техніки та особового складу до переправи під водою та на плаву. Під час підготовки до форсування великих річок з особовим складом підрозділів можуть проводитися заняття з водіння бойових машин на плаву.

375. Батальйон, який діє в передовому загоні, не вступаючи в бій за окремі опорні пункти противника на підступах до водної перешкоди, стрімко виходить до неї, захоплює мости, інші переправи і вигідні для форсування ділянки.

Використовуючи удари авіації і вогонь артилерії, по захоплених мостах, на плаваючих бойових машинах і переправно-десантних засобах форсує водну перешкоду, захоплює плацдарм на протилежному березі та утримує його до підходу головних сил. Якщо на напрямку дій передового загону висаджено ТакПД, то батальйон швидко з’єднується з ним і виконує поставлене завдання у взаємодії з десантом.
Понятие и виды, 2018.

Батальйон (рота), який діє в авангарді (головній похідній заставі), знищує противника, що прикриває підступи до водної перешкоди, виходить до неї, за сприятливих умов з ходу форсує її і розвиває наступ на протилежному березі. Якщо форсувати водну перешкоду з ходу не вдалося, авангард (головна похідна застава) своїм вогнем завдає ураження противнику і забезпечує її форсування головними силами.

376. До водної перешкоди батальйон (рота) висувається з максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу.

Підготовка плаваючих бойових машин до форсування здійснюється перед виходом до водної перешкоди. При цьому особлива увага звертається на щільність закриття люків, бійниць, дверей, а також на справність насосів, які відкачують воду, наявність і щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який розміщений у машинах, надягає рятувальні жилети. Підготовка танків для переправи під водою здійснюється у вихідному районі для форсування і завершується в районі герметизації танків.

Частина артилерії, танків, ПТРК і гранатомети з виходом до водної перешкоди займають вогневі позиції для стрільби прямою наводкою, завдають ураження противнику і підтримують форсування та бій підрозділів на протилежному березі.

Механізовані підрозділи, використовуючи результати вогню, під прикриттям аерозолів (димів) на плаваючих бойових машинах і переправно-десантних засобах форсують водну перешкоду, знищуючи противника вогнем усіх засобів на плаву, і захоплюють протилежний берег.

Початком форсування (“Ч”) уважається момент входу у воду плаваючих бойових машин підрозділів першого ешелону.

Форсування водної перешкоди починається і здійснюється на обраних ділянках усіма силами першого ешелону одночасно.

Підрозділи, призначені для переправи на самохідних переправно-десантних засобах першим рейсом, навантаження озброєння, військової техніки і посадку особового складу здійснюють в прихованих місцях, звідки стрімко виходять до водної перешкоди і з ходу переправляються на протилежний берег. Навантаження озброєння, військової техніки і посадка особового складу наступних рейсів здійснюється на водній перешкоді.

Танки під час форсування водної перешкоди використовують броди, мости, пороми або переправляються під водою. Переправа танків під водою здійснюється після захоплення механізованими підрозділами протилежного берега і ретельної розвідки водної перешкоди. Подолавши водну перешкоду, танкові підрозділи стрімко виходять на свої напрямки і виконують поставлені завдання.

Для прикриття мостів, переправ від ударів з повітря стартові (вогневі) позиції підрозділів ППО вибираються завчасно на відстані 300 – 400 м від об’єкта прикриття. Підрозділи ППО переправляються на протилежний берег, як правило, у складі відділень на своїх бойових машинах за ротами, що прикриваються. Окремі стрільці-зенітники можуть переправлятися на бойових машинах механізованих підрозділів.

Додані батальйону артилерійський, протитанковий і гранатометний підрозділи, а також мінометна батарея переправляються на плаваючих машинах і переправно-десантних засобах, використовуючи броди, мости і пороми, таким чином, щоб забезпечувалася безперервність підтримки і прикриття наступу батальйону на протилежному березі. При цьому першими переправляються протитанкові засоби і самохідна артилерія.

377. Батальйон, який діє в складі головних сил (бригади) полку, використовуючи успіх передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, по захоплених ними переправах або на переправно-десантних засобах (механізовані підрозділи, крім того, на БМП, БТР, а танкові – під водою) безупинно в міру підходу до водної перешкоди форсує її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває наступ у глибину та у взаємодії з іншими підрозділами (бригади) полку знищує противника.

Батальйон, який виконує бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу після вогневої підготовки форсування і атаки та продовжує наступ на протилежному березі за підтримки вогню танків і інших засобів, виділених для стрільби прямою наводкою зі свого берега.

378. При форсуванні з розгортанням головних сил безпосередньо біля водної перешкоди батальйон (рота), який діє у складі першого ешелону головних сил бригади (полку), посадку в БМП (БТР) і на самохідні переправно-десантні засоби здійснює в укритих місцях і висувається до водної перешкоди під час вогневої підготовки форсування і атаки.

Сигнал про початок висування командир батальйону (роти) подає, виходячи з встановленого часу початку форсування (“Ч”) і часу, необхідного для подолання відстані від місця посадки до урізу води. Підрозділи стрімко висуваються до водної перешкоди й у встановлений час за підтримкою вогню артилерії й інших вогневих засобів форсують її і безупинно розвивають наступ у глибину оборони противника.

379. Узимку форсування водних перешкод може здійснюватися по льодових переправах. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, БМП (БТР) та іншій важкій військовій техніці подолати водну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в пішому порядку. ОВТ переправляються на протилежний берег після підсилення льоду або по поромних, десантних переправах, обладнаних у майнах, а також по захоплених мостах. Танки, крім того, за сприятливих умов можуть долати водну перешкоду по глибоких бродах, а іноді й під водою.

380. Інженерні підрозділи ведуть інженерну розвідку водної перешкоди, обладнують, маскують і утримують переправи та шляхи підходу до них, пророблюють проходи в інженерних загородженнях на берегах і у воді, організують і несуть комендантську службу на обладнаних ними переправах.

Підрозділи МТЗ батальйону, а також автомобілі механізованих підрозділів переправляються на переправно-десантних засобах, поромах і по мостах за артилерійськими підрозділами.

Переправа поранених і хворих на свій берег здійснюється переправно-десантними засобами, які повертаються після висадки підрозділів, а за потреби і спеціально виділеними для цього переправними засобами.

 

Особливості підготовки та ведення наступального бою

у місті (населеному пункті)

 

381. Батальйон (рота), що діє в напрямку міста (населеного пункту), з ходу знищує противника, який обороняється на підступах до нього, вривається в місто (населений пункт) і безупинно розвиває наступ у глибину. Якщо місто (населений пункт) захопити з ходу не вдалося, підготовляється його штурм.

Умови, за яких ведеться наступ у місті (населеному пункті), характеризуються обмеженістю зон огляду й обстрілу, складністю маневру і управління підрозділами. На ведення бою в місті також впливають: розмір, конфігурація, планування і забудова міста (населеного пункту), міцні будинки і споруди, розгалужене підземне господарство, велика кількість перешкод і важкопрохідних ділянок, характер оборони противника, наявність місцевого населення та інші умови обстановки, що ускладнюють ведення наступу. Наступ у місті (населеному пункті) складається з окремих місцевих боїв і відрізняється складністю.

У місті (населеному пункті) батальйон наступає в складі бригади (полку) по одній-двох магістральних вулицях із прилеглими кварталами на фронті до 1000 м. Рота наступає по одній вулиці або в середині кварталу.

Під час захоплення міста з ходу завдання батальйону (роти) по глибині такі самі, як і у звичайних умовах.

При штурмі міста найближчим завданням батальйону є захоплення опорного пункту або одного, а іноді двох-трьох кварталів, подальшим завданням – оволодіння важливими об’єктами (кварталами) у глибині оборони противника.

Найближчим завданням роти є оволодіння будинком (частиною великого будинку або декількома невеликими будинками) в опорному пункті противника.

Під час наступу в місті (населеному пункті) більша частина гранатометного і протитанкового взводів (протитанкового відділення роти), мінометної батареї, артилерійського дивізіону (батареї) додаються ротам (взводам).

382. Командир батальйону (роти) завчасно по великомасштабній карті (плану, фотознімках) вивчає місто (населений пункт), особливості оборони противника в ньому та організує розвідку.

Під час організації наступу командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає найбільш важливі райони, об’єкти (будинки), якими необхідно оволодіти щонайперше, кількість і склад штурмових груп, способи ВУП з урахуванням особливостей будинків, споруд та інших об’єктів.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) погоджує: порядок виходу підрозділів до об’єкта атаки, у тому числі з використанням прихованих підступів і підземних комунікацій; дії підрозділів під час атаки (штурму) будинку і ведення бою всередині нього; порядок взаємодії з сусідами і заходи для недопущення підходу резервів противника і проведення ним контратак; порядок забезпечення флангів рот (штурмових груп), боротьба з диверсійно-розвідувальними групами противника в тилу підрозділів; способи розпізнавання своїх військ, сигнали для позначення свого положення в середині об’єкта (будинку), що атакується, та інші питання.

383. З підходом військ до міста (населеного пункту) артилерія придушує і знищує противника в опорних пунктах одночасно на підступах до нього і на його околицях. З виходом підрозділів до околиць міста (населеного пункту) артилерія переносить вогонь по будинках й інших спорудах у глибині опорних пунктів і перешкоджає підхід резервів противника до об’єктів атаки.

Батальйон (рота), використовуючи проміжки і слабкі ділянки в обороні противника, а також результати вогневого ураження, з ходу вривається в місто (населений пункт) і, наступаючи вздовж вулиць, послідовно захоплює будинки і квартали (важливі об’єкти).

Танки діють у бойових порядках механізованих підрозділів або за ними і своїм вогнем знищують противника насамперед у підвалах, нижніх поверхах будинків й інших укриттях. БМП (БТР) діють за танками маневром від укриття до укриття та вогнем гармат і кулеметів знищують противника, який перешкоджає просуванню танків і своїх підрозділів.

Зенітні, а також інші виділені для боротьби з повітряним противником засоби розміщуються на площах, у скверах й інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню, а стрільці-зенітники можуть займати позиції і на дахах будинків.

Для прикриття флангів і відбиття контратак противника, а також для блокування окремих укріплених будинків командир батальйону (роти) може виділити бойову охорону, а головними силами продовжувати розвивати наступ.

384. Штурм міста (населеного пункту) здійснюється після ретельної підготовки атакою батальйону одночасно з декількох напрямків.

Для захоплення великих споруд або важливих об’єктів міста (населеного пункту), підготовлених до оборони, створюються штурмові загони і штурмові групи.

У штурмовий загін виділяються до механізованого батальйону. У ньому створюються штурмові групи. До складу штурмового загону (груп) включаються танки, гармати, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, а також підрозділи інженерних військ і підрозділи РХБ розвідки.

Штурмовий загін (групи) забезпечується підривними зарядами, аерозольними (димовими), запальними і сигнальними засобами, пристосуваннями для штурму будинків і подолання перешкод.

Бойовий порядок штурмового загону включає дві-три штурмові групи у складі посиленої механізованої роти кожна (в окремих випадках у складі взводу), резерв, групу прикриття, групу розгородження, вогневі засоби, що є в безпосередньому підпорядкуванні командира штурмового загону. У тих випадках, коли штурмовому загону додається достатня кількість артилерії, може створюватися група руйнування, яка буде використовуватися для руйнування особливо міцних будинків.

Бойовий порядок штурмової групи в наступі може включати одну-дві групи, які атакують (групи захоплення); резерв; групу прикриття і закріплення; групу вогневої підтримки; групу розгородження.

Група, яка атакує (група захоплення), може складатися з механізованого взводу або відділення. Вона призначена для стрімкого зближення з об’єктом атаки, знищення противника і захоплення об’єкта ( будинку або його частини).

Резерв використовується для підсилення груп, які атакують, або груп закріплення, для розвитку успіху, а також для виконання інших завдань, які раптово виникають. У резерв штурмового загону призначається до взводу, а штурмової групи – одне-два відділення.

Група прикриття і закріплення призначається в складі взводу або відділення. Вона призначена для прикриття дій груп, які атакують, вогнем по противнику в сусідніх будинках і відбиттю його контратак.

До групи вогневої підтримки входять додані артилерійські і танкові підрозділи, а також БМП (БТР) групи, яка атакує. Вона виконує завдання щодо вогневого забезпечення штурмових дій механізованих підрозділів.

До складу групи розгородження включаються додані інженерно-саперні підрозділи. На неї покладаються завдання зі створення проходів у загородженнях перед переднім краєм оборони противника, підриву стін будинку, який штурмується, розмінування захопленого будинку та інші.

385. Командир штурмового загону (групи), організовуючи захоплення укріплених споруд (будинків), ретельно вивчає характер оборони противника в них, особливо систему вогню і можливість вогневого фланкування із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи, наявність загороджень, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію.

386. Перед штурмом здійснюється вогневе ураження об’єктів оборони противника з залученням усіх сил і засобів. Штурм ведеться безперервно вдень і вночі до повного оволодіння містом (населеним пунктом).

Штурмовий загін (група) під час вогневої підготовки атаки займає вихідне положення якнайближче до об’єкта атаки й у встановлений час переходить в атаку. Додані гармати і танки знищують противника в будинках, які атакуються, і сусідніх будівлях, а механізовані підрозділи, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації, ходи сполучень, під’їзди, виступи будинків, висуваються до об’єкта й у встановлений час під прикриттям вогню всіх засобів і аерозольних (димових) завіс штурмують будинок. Атака проводиться стрімко, із застосуванням ручних гранат по вогневих точках, живій силі через вікна усередину будинків.

Увірвавшись у будинок, механізовані підрозділи прагнуть роз’єднати сили противника та позбавити його підрозділи можливості спілкуватися між собою і допомагати один одному. Штурмові групи захоплюють сходові клітки, площадки і закріплюються на них, звільняючи від противника прилеглі приміщення. Підтримка вогнем артилерії і танків здійснюється до моменту проникнення механізованих підрозділів у будинок. Бій у великому будинку розпадається на окремі роз’єднані сутички на поверхах.

Підрозділи інженерних військ, які входять до складу штурмового загону (групи), пророблюють проходи в стінах і міжповерхових перекриттях, а за потреби розміновують захоплені будинки.

Артилерійські підрозділи в цей час ведуть вогонь по сусідніх будинках, зайнятих противником, і ускладнюють підхід його резервів.

Батальйон (рота), захопивши будинок або квартал, продовжує бій за наступні будинки і квартали та виконує поставлене завдання. Окремі осередки опору та дрібні групи противника знищуються другим ешелоном (резервом). Особливо міцні довгочасні вогневі споруди блокуються і підриваються разом з гарнізонами, які їх обороняють. Захоплені важливі будинки і перехрестя вулиць закріплюються. Виходи з підземних комунікацій охороняються або руйнуються.

Командир батальйону (роти) управляє боєм, перебуваючи в безпосередній близькості від підрозділів, які атакують найбільш важливий будинок (об’єкт).

387. Підрозділи МТЗ батальйону розташовуються поза містом (населеним пунктом) або на його околиці. У місто (населений пункт) висуваються засоби для евакуації та ремонту озброєння, військової техніки і транспорт з необхідною кількістю ракет, боєприпасів і пального, а також медичний пункт батальйону. Пункти технічного спостереження розгортаються на вулицях якнайближче до рот першого ешелону, які наступають. Для розшуку і винесення (вивезення) поранених створюються групи санітарів-носіїв.

 

Особливості підготовки та ведення наступального бою у горах

 

388. На дії підрозділів у горах впливають: обмежена кількість доріг і складність просування поза дорогами; велика кількість мертвих просторів і прихованих підступів; можливість утворення гірських обвалів, завалів і сніжних лавин; складність виконання інженерних робіт і застосування мінних тралів; тривалість застою отруйних речовин в ущелинах і глибоких долинах; екрануюча дія гір на роботу радіо і радіолокаційних станцій і засобів звукової розвідки, різкі зміни денної та нічної температур, розрідженість повітря. Під час пересування машин у горах підвищується витрата пального, а на великих висотах знижується потужність двигунів.

389. Під час дій у горах батальйон (рота) може наступати в складі головних сил або діяти в обхідному загоні.

Найближче завдання батальйону першого ешелону полягає в знищенні противника в опорних пунктах взводів першого ешелону, який обороняється на підступах до перевалу (важливого об’єкта), і оволодіння ними; подальше завдання – у розвитку наступу, знищенні противника (у взаємодії з сусідніми батальйонами) в опорних пунктах рот першого ешелону та оволодінні їх рубежем. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання бригади (полку).

Найближче завдання роти першого ешелону при цьому полягає в знищенні противника, який обороняє першу траншею, і оволодіння нею. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання батальйону.

Найближче завдання роти иного ешелону полягає в знищенні противника у взаємодії з першим ешелоном у глибині опорних пунктів рот першого ешелону. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання подальшого завдання батальйону.

Найближче завдання батальйону иного ешелону полягає в знищенні у взаємодії з батальйонами першого ешелону підрозділів противника, які обороняють перевал (важливий об’єкт), і оволодіння їх рубежем. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання подальшого завдання бригади (полку).

Якщо перевал (важливий об’єкт) обороняється обмеженими силами, оволодіння ним може бути подальшим завданням батальйонів першого ешелону. Глибина бойових завдань рот першого ешелону за цих умов збільшується.

Батальйону (роті), який призначено в обхідний загін, ставиться завдання щодо захоплення важливого в тактичному відношенні рубежу (об’єкта), з оволодінням якого створюються сприятливі умови для успішного наступу головних сил бригади, полку (батальйону).

Наступ у горах ведеться по схилах висот, уздовж хребтів, долин і доріг, а також по інших доступних напрямках із широким застосуванням обхідних загонів. Не зайняті противником ділянки гірської місцевості використовуються підрозділами для прихованого виходу у його фланг і тил. Захоплення командних висот, перевалів і інших важливих об’єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.


Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку 5 страница - понятие и виды. Классификация и особенности категории "Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку 5 страница"2017-2018.