---
Пройти Антиплагиат ©

Всякое разное Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 1 страница

Количество просмотров публикации Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 1 страница - 32

 Наименование параметра  Значение
Тема статьи: Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 1 страница
Рубрика (тематическая категория) Всякое разное




(ПОЛКУ) У МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ

 

8.1. Загальні положення

 

484. Участь України в міжнародних миротворчих операціях (далі – ММО) здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів і послуг у розпорядження відповідних органів, які визначаються рішенням про проведення такої операції.

485. Миротворчий контингент – військові частини і підрозділи, оснащені відповідними ОВТ, засобами підтримки і зв’язку, що направляються Україною для участі в ММО, у тому числі військові підрозділи ЗС України та інші військові формування.

Окремий батальйон (рота) може призначатися для участі в ММО у складі об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами. Вони можуть направлятися до інших держав та перебувати на їх території на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

486. За характером, порядком проведення, метою та завданнями, які вирішуються, ММО поділяються на операції з встановлення (сприяння) миру; з підтримання миру; з примушення до миру; з відбудови миру.

Крім того, у рамках миротворчої діяльності можуть проводитися пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.

Операції з встановлення (сприяння) миру проводяться за обов’язкової згоди сторін конфлікту для мирного врегулювання конфлікту або превентивного розгортання військ, встановлення контролю за умовами перемир’я та виконання угоди про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання гуманітарної допомоги населенню.

Операції з підтримання миру проводяться зазвичай після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту для недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги в розвитку процесу мирного врегулювання, роз’єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і громадських установ та організацій.

Операції з примушення до миру проводяться у разі відсутності згоди сторін конфлікту введенням міжнародних санкцій і застосуванням військової сили для припинення збройного конфлікту та примушення сторін, що ворогують, до встановлення перемир’я.

Операції з відбудови миру проводяться у постконфліктний період для відновлення життєдіяльності важливих елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту встановленням контролю над ОВТ сторін, які перебували в конфлікті, забезпеченням проведення інституційних реформ.

Пошуково-рятувальні операції проводяться для пошуку і порятунку населення, яке потерпає від стихійного лиха та природних катаклізмів, з використанням літальних апаратів, надводних кораблів і підводних човнів, наземних транспортних засобів, спеціальних команд та обладнання на суші й морі.

Гуманітарні операції проводяться для надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягот населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення.

Електоральні операції проводяться для створення умов та надання допомоги в проведенні демократичних виборів до органів влади. Можуть бути як самостійними операціями, так і складовою більш масштабних операцій з постконфліктного урегулювання.

487. Принципи участі батальйону (роти) у ММО: неухильне дотримання міжнародного права щодо недопущення жертв серед мирного населення; узгодження більшості дій з урядом країни, на території якої проводиться ММО, а в разі проведення операції з примушення до миру – загальне інформування про певні дії; оперативність і гнучкість управління під час виконання військових завдань та дій відповідно до подій, які відбуваються; дотримання законних, чітких і зрозумілих правил застосування військової сили з урахуванням ситуації у районі конфлікту, завдань операції та можливостей адаптації до обстановки в разі її зміни.

488. Спеціальними завданнями батальйону (роти) у ММО є: спостереження за виконанням умов перемир’я та угоди про припинення вогню; проведення розслідування за встановленими фактами порушення домовленостей з припинення вогню та перемир’я; збір і перевірка військової інформації про сили сторін; роз’єднання протиборчих сторін створенням демілітаризованих зон, гуманітарних коридорів; охорона життєво важливих об’єктів; встановлення та підтримання постійного зв’язку зі штабами збройних сил сторін, задіяних у конфлікті; забезпечення безпечного транзиту всіх видів транспорту та функціонування комунікацій; контроль за місцевістю та діями населення у зоні відповідальності, протидія масовим заворушенням; сприяння налагодженню контактів між населенням сторін, які перебувають у конфлікті, та наданню гуманітарної допомоги цивільному населенню; проведення розмінування місцевості.

489. Розгортання батальйону (роти) у складі миротворчих сил буде залежати від завдання і району операції. Під час розгортання оцінюються такі чинники: топографічні умови; соціологічні аспекти (релігійні, етнічні); цивільна адміністрація в межах району (районна, міська і сільська влада); місцеві військові частини, підрозділи в межах району; комунікації; адміністративні ресурси в межах району (розміщення, обслуговування, лікарні); ставлення місцевого населення до миротворчих сил. Розгортання може виконуватися на лінії перемир’я, у буферній зоні, у районі.

490. Основними тактичними показниками для батальйону є: смуга по фронту для роз’єднання протиборчих сторін, яке здійснюється шляхом створення між ними нейтральної смуги завширшки 10 – 15 км, завглибшки до 6 км.

Основою оборони на напрямках, які перекриваються, є ротні опорні пункти по фронту до 2 км, глибиною до 1,5 км. Дороги перекриваються блокпостами або контрольно-пропускними пунктами в складі до взводу. Бойовий порядок підрозділів, зазвичай, будується в один ешелон з виділенням резерву: у батальйоні – взвод або рота.

491. Батальйон (рота) у складі об’єднаних військових підрозділів, що залучаються до вирішення завдань у ММО, розташовуються в операційній зоні – частині території держави, де проводиться міжнародна миротворча операція.

В операційних зонах миротворчим контингентам визначають сектори (райони) відповідальності та базові табори – ділянки спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування озброєння і бойової техніки, складами, де розташовуються одна або декілька військових частин (підрозділів), які залучаються до вирішення завдань ММО.



Розташування базового табору обирається, як правило, поза межами населених пунктів, обладнується в інженерному відношенні і повинно забезпечувати сприятливі умови життєдіяльності військ та охорони й оборони від наземного і повітряного противника. Для організації охорони й оборони та підтримання порядку призначається комендант базового табору.

492. Формами дій виконання завдань батальйоном (ротами) у ММО є: патрулювання, спостереження, звітування, здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб), контроль, розслідування скарг, переговори і посередництво, гуманітарна допомога тощо.

Патрулювання. Проводиться з метою збирання інформації, розслідування проблем, наглядання за умовами виконання договору та демонстрації присутності миротворчої сили. Види патрулювання: піші, на автомобілях (БТР, БМП), на борту човнів, літаків або вертольотів. Патрулювання повинно бути явне, миротворці повинні чітко виділятися.

Спостереження. Проводиться з метою збиранняу інформації про будь-яку ситуацію або інциденти, що можуть статися. Завдання спостереження звичайно охоплюють стан військових споруд і військову діяльність у межах оперативного району, порушення міжнародних домовленостей, нагляд над лініями перемир’я і демаркації, за виконанням домовленостей, які були схвалені причетними до конфлікту сторонами. Спостереження проводиться за допомогою патрулів, пунктів спостереження, контрольно-пропускних пунктів, електронного підслуховування та інспекцій. Пункти спостереження можуть бути стаціонарними або тимчасовими.

Звітування. Особовий склад миротворчої частини, підрозділу (звичайно через пункти спостереження і патрулі) спостерігають, підтверджують і звітують про: рух військової сили сторін, що ворогують; стрільбу, ворожі дії, погрози проти миротворчої сили, цивільних або сторін, що ворогують; поліпшення оборонних позицій сторін,що ворогують; перельоти військово-повітряної або цивільної авіації тоді, коли повітряний рух у районі операцій був обмежений. Усі події записуються у журнали оперативного чергового з’єднання, частини та повинні негайно передаватися до штаб-квартири.

Здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб). Проводиться з метою забезпечення неушкодженого переміщення миротворчого контингенту, матеріально-технічних засобів, гуманітарних вантажів, цивільного населення та супроводження високопосадових осіб. Завдання супровідних дій здійснюються проведенням конвоїв та супроводженням високопосадових осіб.

Контроль. Здійснюється для контролю за виконанням домовленостей про припинення вогню або лінію перемир’я, контроль озброєння, обмеження, виведення, вихід з бою, обмін сторін, що воюють, рух біженців або користування спільними ресурсами.

Розслідування скарг. Миротворці повинні проводити об’єктивне розслідування скарг (з вислуховуванням усіх сторін) і давати справедливу оцінку, щоб не допустити посилення напруженості та збільшити ефективність дій миротворчих сил.

Переговори і посередництво. Під час миротворчої операції можуть виникати ситуації, які вимагатимуть від миротворчого персоналу вести переговори, бути посередником і, можливо, ухвалювати третейське рішення. Справи можуть включати незначні суперечки між сторонами, які ворогують, або суперечки про щоденну діяльність миротворчої сили.

Гуманітарна допомога населенню належить до спеціальних завдань миротворчого контингенту. Дії цивільно-гуманітарної допомоги можуть бути такими: виділення військових спостерігачів і супровідників для місцевих фермерів; допомога під час жнив і збирання урожаю в зоні операції; припинення суперечок щодо землі, свободи руху людей і тварин (права випасу); допомога в проведенні громадських послуг у зоні операції; медична допомога місцевому населенню (медичний персонал миротворчих сил може лікувати цивільних у своїх медичних закладах або їздити до місцевих лікарень, а також доставляти медичні продукти і допомагати під час евакуації пацієнтів); посередництво між противниками в справах продажу і розподілу промислових продуктів; допомога в переговорах у справах розселення переміщених осіб; допомога під час ремонту будинків громадського вжитку (церкви, школи тощо).

Способи виконання окремих завдань на всіх етапах проведення ММО зумовлюються їх змістом.
Понятие и виды, 2018.
Кожне окреме завдання вимагає індивідуального планування, ретельної підготовки особового складу (військовослужбовців усіх категорій), окремого МТЗ відповідно до специфіки обстановки.

493. Організація управління здійснюється на підставі рішення командира бригади та полягає у створенні й розгортанні системи управління, підтриманні її у високому ступені готовності, розвитку і нарощуванні її під час проведення ММО, а також у плануванні і реалізації заходів щодо забезпечення її стійкого та безперервного функціонування.

 

8.2. Підготовка батальйону (роти) для участі в міжнародних миротворчих операціях

 

494. Підготовка батальйону (роти) для участі у ММО поділяється на: загальну, попередню, безпосередню та підготовку в районі миротворчих дій.

Метою підготовки батальйону (роти) є: досягнення необхідного рівня взаємосумісності та забезпечення готовності до виконання миротворчих завдань; забезпечення своєчасної та якісної їх підготовки до виконання миротворчих завдань під час ММО; створення резерву високопрофесійних військовослужбовців зі складу батальйону (роти), готових до виконання миротворчих завдань.

Підготовка батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях включає: організацію їх підготовки; комплектування; навчання та спеціальну підготовку; всебічне забезпечення.

Принципи підготовки батальйону (роти) для участі в ММО ґрунтуються на комплектуванні особовим складом винятково на добровільній основі, комплексному підході, багатоступеневому навчанні і спеціальній підготовці, відповідності підготовки світовим стандартам.

495. Загальна підготовка батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, здійснюється постійно і передбачає: набуття особовим складом базових знань з миротворчої тематики; забезпечення досягнення взаємосумісності з підрозділами збройних сил інших держав під час виконання миротворчих завдань та надання особовому складу цих підрозділів поглиблених знань з миротворчої тематики; формування резерву миротворчого персоналу, проведення обліку і навчання особового складу, включеного до цього резерву.

496. Попередня підготовка батальйону (роти) включає: відбір, атестацію кандидатів до складу миротворчого контингенту; уточнення (відпрацювання) програми підготовки (навчання) особового складу і підрозділів з метою забезпечення виконання завдань у визначеній ММО; навчання та спеціальну підготовку особового складу; проведення заходів щодо організації всебічного забезпечення підготовки батальйону (роти); організацію управління; проведення інших підготовчих заходів для забезпечення своєчасної та якісної підготовки особового складу і підрозділів.

497. Безпосередня підготовка батальйону (роти) включає: доукомплектування батальйону (роти); поглиблене медичне обстеження особового складу та проведення відповідних профілактичних щеплень; навчання особового складу та злагодження підрозділів, які будуть брати участь у ММО, в пунктах постійної дислокації і навчальних центрах; психологічну підготовку особового складу; завершення підготовки особового складу до дій в умовах місцевості, близьких до району проведення ММО (у разі можливості створення таких умов); створення необхідних запасів МТЗ та визначення порядку їх поповнення; підготовку ОВТ до застосування у відповідних умовах; оформлення службових паспортів та виїзних справ для особового складу підрозділу; підготовку проекту наказу по особовому складу; участь в організації взаємодії з Державною службою експортного контролю України, Державною митною службою України та Державною прикордонною службою України (далі – ДПС України) для організації перетинання батальйоном (ротою) державного кордону; організацію відправлення, переміщення до районів виконання завдань за призначенням, розміщення батальйону (роти); передача миротворчого контингенту під оперативне підпорядкування керівництву ММО; організацію взаємодії з органами влади держави перебування та міжнародними організаціями; організацію матеріально-технічного, фінансового забезпечення у місці виконання завдань; підготовку документів для перевезення через державний кордон озброєння, військової техніки та іншого майна; практичну роботу в підрозділах з метою контролю і надання допомоги у підготовці до миротворчих дій.

Безпосередня підготовка батальйону (роти) завершується після прибуття до району проведення міжнародної миротворчої операції та прийняття призначеного сектору відповідальності.

Підготовка батальйону (роти) в районі ММО здійснюється відповідними командирами підрозділів з метою підтримання високого рівня професійної підготовки особового складу та готовності до виконання покладених завдань.

498. Організація підготовки включає: керівництво (загальне і безпосереднє); планування; координацію та контроль.

Загальне керівництво підготовкою миротворчих контингентів здійснює начальник Генерального штабу Збройних Сил України через Центр військового співробітництва і верифікації Генерального штабу.

Безпосередній контроль за ходом підготовки батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях та готовністю їх до виконання завдань за призначенням здійснюється командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України та представниками Генерального штабу Збройних Сил України.

499. Планування підготовки батальйону (роти), призначеного до миротворчого контингенту, у ММО здійснюється: для підрозділів, які визначені для участі в міжнародних миротворчих операціях, – командиром бригади із залученням представників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу.

Координацію підготовки батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях здійснює Центр військового співробітництва і верифікації Генерального штабу Збройних Сил України.

500. Ротація особового складу миротворчого контингенту під час проведення миротворчої операції здійснюється відповідно до плану проведення чергових ротацій. Повернення миротворчого контингенту після завершення операції здійснюється у плановому порядку на підставі відповідних рішень керівництва держави. Миротворчий контингент може бути також евакуйований у разі загострення обстановки та неконтрольованого розвитку подій у районі виконання миротворчих завдань або відкликаний достроково (терміново) до завершення миротворчої операції, якщо його подальша участь у зазначеній операції стає недоцільною у зв’язку зі суттєвою зміною воєнно-політичної обстановки в регіоні перебування, припиненням фінансування тощо.

501. Порядок роботи командира і штабу батальйону щодо прийняття рішення на зайняття зони відповідальності та виконання миротворчих завдань не відрізняється від послідовності роботи командира батальйону з організації бою, але має свої особливості і буде залежати від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

Після отримання бойового наказу, попереднього (бойового) розпорядження командир батальйону усвідомлює завдання, визначає заходи, які необхідно провести негайно для підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання, здійснює розрахунок часу, орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про дії, які будуть виконуватися, дає вказівки начальнику штабу щодо організації контролю за підготовкою підрозділів до виконання завдання, оцінює обстановку, у разі можливості проводить рекогносцировку, приймає рішення, доводить його до вищого штабу, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, дає вказівки щодо всебічного забезпечення, управління та виховної роботи, безпосередньо керує підготовкою батальйону до виконання поставленого завдання, у встановлений час доповідає командиру бригади (полку).

Порядок роботи командира роти не відрізняється від послідовності роботи командира батальйону.

502. Під час усвідомлення завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти: мету миротворчої операції (місії); замисел старшого командира (особливо порядок зайняття базових районів та їх охорону; способи організації спостереження в зоні відповідальності, методи підтримання мирних стосунків між протиборчими сторонами, небезпечні місця в зоні відповідальності та порядок їх контролювання); завдання батальйону (роти) в загальній зоні відповідальності багатонаціонального об’єднання (з’єднання); роль у міжнародній миротворчій операції та особливості завдань, які покладаються вищим командуванням на батальйон (роту) (порядок патрулювання, розмінування місцевості, конвоювання важливих вантажів, організацію охорони важливих персон, порядок дій у разі виникнення зіткнень між сторонами, які ворогують, та виникнення цивільних заворушень і демонстрацій, цивільно-військового співробітництва та надання гуманітарної допомоги місцевому населенню); склад і завдання сусідів, що діють у сусідніх секторах, та порядок організації взаємодії з ними, порядок підтримання взаємодії з національним командуванням; час готовності до виконання завдання.

503. Під час оцінювання обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити:

положення, склад і можливий характер дій сторін, що ворогують, у смузі (зоні, секторі, районі) відповідальності, їх озброєння (особливо наявність важкого озброєння), шляхи його постачання; діяльність політичних партій, наявність терористичних груп, що їх підтримують; морально-психологічний стан сторін, що ворогують;

бойовий склад, укомплектованість, забезпеченість, ступінь захищеності підрозділів батальйону (роти) і об’єктів системи управління;

бойові можливості батальйону (роти) з урахуванням доданих засобів і можливості щодо виконання миротворчих завдань (несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, блокпостах, патрулювання, конвоювання тощо);

маневрені можливості батальйону (роти) і можливості щодо швидкого посилення віддалених постів і підрозділів;

можливості щодо автономності дій підрозділів батальйону (роти), розподілу сил і засобів для їх забезпечення;

забезпеченість батальйону (роти) запасами матеріальних засобів, наявність необхідних запасів боєприпасів і ПММ;

райони, час і способи доставки матеріальних засобів у підрозділи.

У результаті оцінювання своїх військ з урахуванням оцінювання сторін, що ворогують, визначається: порядок висування батальйону (роти) у базові райони; розташування підрозділів та способи виконання миротворчих завдань; склад, порядок дій і завдання підрозділів.

Під час оцінювання району бойових дій командир батальйону (роти) по карті, воєнно-географічних довідниках та описах вивчає: характер місцевості в районі відповідальності; оперативне обладнання території (оборонні рубежі і загородження у районах розташування сторін, що ворогують; ПУ; аеродроми; склади; трубопроводи, вузли комунікацій; радіаційну, хімічну та біологічну обстановку в районі відповідальності; зони руйнувань, затоплень, пожеж); умови для розташування підрозділів та ведення миротворчих дій; фізико-географічні, гідрометеорологічні і кліматичні умови району відповідальності; суспільно-політичні умови та їх вплив на виконання миротворчих завдань.

504. На основі висновків з усвідомлення завдання і оцінювання обстановки командир батальйону (роти) приймає рішення, яке за пунктами не відрізняється від рішення на загальновійськовий бій, але має свій особливий зміст.

У замислі командир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль (які підрозділи і де розташувати, особливо небезпечні місця і порядок забезпечення особового складу під час виконання бойових завдань); райони відповідальності підрозділів та порядок дій у разі виникнення ускладнень між сторонами, що ворогують; послідовність і способи виконання миротворчих завдань (особливо порядок патрулювання, несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, конвоювання вантажів, охорони важливих об’єктів, цивільно-військового співробітництва та надання гуманітарної допомоги населенню); побудову похідного порядку під час здійснення маршу в район проведення миротворчої операції; правила та обмеження щодо застосування зброї.

505. Під час постановки завдань підрозділам командир батальйону (роти) вказує: підсилення; базовий район і його обладнання; завдання щодо охорони важливих об’єктів, несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, патрулювання, конвоювання тощо; кількість бойових постів у підрозділах, їх чисельний склад і місця розташування; дії у разі виникнення несподіваних ситуацій та нападу (обстрілу) підрозділу.

506. В основних питаннях взаємодії визначається порядок: дій підрозділів під час їх висування до районів відповідальності; підсилення підрозділів у разі виникнення несподіваних ситуацій та нападу на підрозділ (спостережні і контрольно-перепускні пункти, патрулі тощо); виклику і застосування вогню артилерії та авіації у разі необхідності; порядок медичної евакуації.

507. Під час організації управління визначаються: місця і час розгортання командно-спостережних пунктів батальйону (роти) та підрозділів; розрахунок посадових осіб на командно-спостережних пунктах; порядок відновлення управління у разі виведення командно-спостережного пункту з ладу; організацію і режим роботи радіозасобів під час підготовки та миротворчих дій; заходи щодо забезпечення живучості командно-спостережних пунктів, їх охорони, оборони, захисту від імовірного нападу.

508. Після затвердження рішення командир батальйону (роти) віддає розпорядження підрозділам, які заходи необхідно провести для підготовки до виконання миротворчих завдань.

509. Система всебічного забезпечення дій батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у ММО призначена для проведення комплексу заходів, спрямованих на підтримання підрозділів у стані постійної високої готовності, збереження їх бойової здатності, створення сприятливих умов для організованого й успішного виконання покладених завдань.

Під час організації всебічного забезпечення виконання миротворчих завдань командир батальйону (роти) визначає стосовно:

розвідки – мету розвідки, які дані та до якого часу добути, на яких об’єктах (районах, напрямах) зосередити основні зусилля;

охорони – у яких зонах (районах) миротворчих дій зосередити основну увагу; де, яку і до якого часу мати охорону, які сили для цього залучити; яку безпосередню охорону мати в підрозділах;

інформаційної боротьби – мету, замисел і завдання щодо введення противника в оману; підриву морально-психологічного стану особового складу незаконних збройних формувань; об’єкти інформаційної боротьби; райони (об’єкти) зосередження основних зусиль; сили і засоби, що залучаються, форми і способи досягнення інформаційної переваги; порядок виконання загальних завдань інформаційно-психологічного впливу; завдання сил і засобів;

радіаційного, хімічного і біологічного захисту – терміни і порядок виконання завдань захисту; сили і засоби, які виділяються;

радіоелектронної боротьби – порядок виконання завдань радіоелектронного захисту особового складу, ОВТ від ураження радіокерованими вибуховими пристроями (порядок оснащення техніки малогабаритними передавачами перешкод, їх застосування у ході виконання бойових завдань, підготовки особового складу до застосування передавачів перешкод);

тактичного маскування – основні заходи, обсяг робіт і терміни їх виконання; сили і засоби, які залучаються до їх виконання; порядок контролю за виконанням підрозділами маскувальних заходів і маскувальної дисципліни під час виконання миротворчих завдань;

інженерного забезпечення – характер, послідовність і терміни виконання заходів інженерного обладнання базових районів; місця і види переправ через водні перешкоди;

МТЗ – порядок і терміни виконання заходів з підготовки ОВТ до миротворчих дій та їх відновлення в ході виконання миротворчих завдань; розміри і терміни накопичення боєприпасів, їх розподіл і норми витрат; готовність сил і засобів технічного забезпечення; терміни і розміри створення в підрозділах запасів матеріальних засобів і черговість їх підвозу; норми витрат ПММ, а в разі потреби й інших матеріальних засобів; порядок і терміни заправлення техніки ПММ; шляхи підвозу й евакуації, терміни їх підготовки; сили і засоби, які для цього виділяються;

медичного забезпечення – основні санітарно-гігієнічні і протиепідеміологічні заходи; порядок здійснення евакуації поранених.

 

8.3. Дії батальйону (роти) у міжнародних миротворчих операціях

 

510. До району дій батальйон (рота) під час участі бригади (полку) у ММО залежно від пункту призначення може висуватися своїм ходом, перевозитися залізничним, повітряним, морським транспортом, а також пересуватися комбінованим способом.
Понятие и виды, 2018.
Для організованого зосередження в районі застосування миротворчого контингенту завчасно створюються і направляються оперативні групи.

511. Дії батальйону (роти) під час проведення миротворчої операції мають свої особливості залежно від фази розвитку конфлікту. На стадії непримусових дій (коли конфліктна ситуація перебуває під контролем влади, акції екстремістів не виходять за рамки критичної межі) основну роль відіграють правоохоронні дії. Батальйон (рота) може здійснювати заходи застережно-демонстративного характеру та залучатися до виконання обмежених поліцейських функцій. На стадії збройного протиборства, коли вичерпано всі можливості мирного врегулювання конфлікту та існує збройна протидія реалізації мандату на проведення міжнародних миротворчих операцій, миротворчий контингент за наказом старшого командира застосовує примусові дії, у тому числі й зброю. У такому разі операція з підтримання миру перетворюється на операцію з примушення до миру або покарання агресора.

512. Залежно від конкретних умов використовуються основні способи застосування батальйону (роти) підчас участі бригади (полку) у проведенні миротворчої операції: завчасне попереджувальне розгортання батальйону (роти) у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації; виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні дії щодо відновлення мирної інфраструктури.

Завчасне попереджувальне розгортання батальйону (роти) у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації включає: демонстрацію сили на підтримку політичних попереджень сторонам, що ворогують; розділення позицій, з яких сторони, що ворогують, можуть розпочати збройні акції; проведення часткової евакуації населення з району конфлікту; надання в разі потреби гуманітарної (медичної, продовольчої та іншої) допомоги населенню.

Дії підрозділів у демілітаризованих зонах передбачають: контроль за дотриманням режиму припинення вогню; контроль комунікацій, які використовуються сторонами, що ворогують, в оперативних цілях; здійснення в районі конфлікту режиму заборони авіаційних польотів; забезпечення коридорів для постачання гуманітарних вантажів та інші запобіжні й забезпечувальні дії.


Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 1 страница - понятие и виды. Классификация и особенности категории "Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 1 страница"2017-2018.