---
Пройти Антиплагиат ©

Всякое разное Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 2 страница

Количество просмотров публикации Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 2 страница - 26

 Наименование параметра  Значение
Тема статьи: Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 2 страница
Рубрика (тематическая категория) Всякое разное




Виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні дії підрозділів щодо відновлення мирної інфраструктури можуть включати: роз’єднання сторін, що ворогують, недопущення відновлення конфлікту; надання допомоги в розвитку процесу мирного врегулювання; примушення до миру, активні та масштабні заходи з використанням сили (примушення до припинення ворожнечі); відновлення життєдіяльності найважливіших елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни у постконфліктний період.

Залежно від форми конфлікту підрозділами використовуються такі способи ведення дій: нагляд за виконанням умов перемир’я і домовленостей про припинення вогню; роз’єднання протилежних сторін, недопущення їх пересування та зіткнень; взяття участі в створенні демілітаризованих зон, гуманітарних кордонів; контроль місцевості і дій населення в районах відповідальності; протидія масовим заворушенням; охорона життєво важливих об’єктів і комунікацій; контроль перевезень; недопущення незаконного (несанкціонованого) ввезення і вивезення озброєння, техніки та матеріально-технічних засобів; забезпечення безпечного транзиту всіх видів транспорту і функціонування комунікацій; контроль за обліком військовополонених та незаконно затриманих цивільних осіб; надання гуманітарної допомоги цивільному населенню.

513. З початком миротворчої операції спостереження і звітування – два найважливіші завдання підрозділів. Пункти спостереження встановлюються для нагляду за всією діяльністю в районі операцій, у тому числі дороги, поселення, повітряний простір, прибережні райони, аеродроми, лінії з припинення вогню і кордони.

Діями підрозділів на першому етапі після входу батальйону (роти) в район (сектор) відповідальності можуть бути: встановлювання пересувних контрольно-перепускних та спостережних пунктів, що дасть можливість детальніше вивчити ситуацію в районі, основні напрями та маршрути руху транспорту і людей, визначити місця для встановлення постійних контрольно-перепускних та спостережних пунктів.

Встановлення пересувних контрольно-перепускних та спостережних пунктів повинно проводитися після прибуття підрозділу у свій район (сектор) відповідальності, але будувати постійні пункти слід тільки після детального вивчення ситуації в зоні відповідальності та впевненості в правильному виборі місця.

Контрольно-перепускні та спостережні пункти встановлюються так, щоб практично довести всім сторонам і місцевому населенню району присутність миротворців; звітувати про всю діяльність; перевірити й оглянути всіх людей та рух до і від миротворчої зони; не допустити проникнення порушників і контрабанди зброєю, боєприпасами, вибухівками; припиняти весь рух або лише обрану частину.

514. Під час патрулювання діями підрозділів можуть бути: підтвердження і нагляд за припиненням вогню; збирання інформації; перевірка районів, за якими немає можливості спостерігати зі спостережних пунктів; розслідування інцидентів; надання миротворчим силам свободи руху; виставлення постійних патрулів між сторонами для послаблення кризи; демонстрація сторонам, що ворогують, присутності миротворчої сили; заспокоєння ізольованих громад; установлення мобільних контрольно-пропускних пунктів; перевірка позицій сторін, що ворогують; припинення або зменшення намагань проникнення порушників; ведення спостереження з ізольованих і незайнятих спостережних пунктів; установлення фізичного зв’язку між сусідніми, але відносно ізольованими підрозділами; надання захисту сторонам або місцевому населенню.

Патрулювання здійснюється різними способами. Вибір способу залежить від місцевості, розміру району операцій і придатності обладнання, яким користуються миротворчі сили. Загальні способи патрулювання – це піший, мобільний та повітряний.

Піші патрулі є основою будь-якої системи патрулів. У заселених районах піший патруль має більшу перевагу, тому що встановлює кращий контакт з місцевим населенням і місцевими представниками влади, які можуть стати джерелом додаткової інформації.

Мобільні патрулі застосовуються у випадках: обмеження кількості миротворчого контингенту; великих розмірів району відповідальності; обмеження щодо свободи руху миротворців, які встановлені сторонами, що воюють; несприятливих умов місцевості та пори року. Перевага мобільних патрулів полягає у більшій швидкості патрулювання та кращому розпізнаванні; наявності більш потужних засобів зв’язку, можливості встановлення прожекторів та приладів нічного бачення для якісного спостереження в нічний час; наданні місцевому населенню більш помітних знаків про присутність миротворців.

Повітряні патрулі застосовуються у разі наявності вертольотів та літаків. Як правило, причетні сторони повинні погоджуватися на повітряне патрулювання перед тим, як воно розпочнеться.

515. Для убезпечення перевезення людей і вантажів через території та населені пункти, де проживає населення однієї зі сторін, що ворогують, призначається конвой.

Начальник конвою (командир підрозділу, особовий склад якого залучається до здійснення конвою) після отримання завдання на здійснення конвою повинен уважно вивчити маршрут руху конвою, рельєф місцевості, по якій проходить маршрут, якість доріг, найбільш небезпечні гірські ділянки маршруту, особливу увагу звернути на вивчення населених пунктів, через які проходить маршрут конвою (національність населення, політичні погляди, кримінальну активність). Ці дані він отримує з розвідданих батальйону (роти) або інших миротворчих контингентів.

За день до виконання завдання начальник конвою отримує від органів місцевої влади або муніципалітету списки людей, майна й автотранспорту, які необхідно конвоювати, при цьому перевіряє, щоб серед цих людей не було осіб, які розшукуються за скоєння військових або інших злочинів.

Під час підготовки до виконання завдання начальник конвою ставить завдання своїм підлеглим на підготовку техніки та озброєння до здійснення конвою, особисто бере в цьому участь і особливу увагу звертає на готовність засобів зв’язку.

У вечірній час за день до конвою начальник конвою збирає особовий склад, який залучається до виконання завдання, проводить інструктаж і перевіряє опанування особовим складом своїх завдань. За день до здійснення конвою оповіщається вищий штаб, що ставить завдання миротворчим контингентам, через який пролягає маршрут руху конвою на охорону та супроводження.

Особовий склад і техніка прибуває на місце зустрічі конвою завчасно. За цей час призначений особовий склад перевіряє згідно зі списком людей у всіх видах автотранспорту (автобуси, легкові та вантажні автомобілі). Начальник конвою розставляє бойові машини в колоні конвою, рівномірно розподіляє сили та засоби для захисту конвою від нападу. За наявності в зоні відповідальності діючого контрольно-перепускного пункту на маршруті руху конвою, усі цивільні особи та їх транспортні засоби підлягають обшуку на наявність зброї, боєприпасів, вибухових та наркотичних речовин. У разі відсутності контрольно-перепускного пункту всі цивільні особи та їх транспорт обшукується до початку руху конвою.



Для того щоб з місця постійної дислокації відстежувати рух конвою, уздовж маршруту призначаються контрольні точки (ними можуть бути населені пункти, перевали, повороти або перехрестя), під час проходження яких командир конвою доповідає старшому начальнику.

Під час проходження найбільш небезпечних населених пунктів, у яких спостерігається висока кримінальна активність і негативний настрій стосовно осіб, яких супроводжує конвой, для швидкого та якісного управління особовим складом конвою розробляються умовні команди (сигнали) і доводяться до нього.

У разі блокування дороги або збройного нападу на колону конвою начальник конвою дає команду на відбиття нападу, при цьому зброя застосовується згідно з правилами застосування зброї. Про всі випадки, які трапляються під час здійснення конвою, начальник конвою негайно доповідає на командний пункт. Якщо під час конвою виходить із ладу цивільний автотранспорт, колона конвою продовжує рух без зупинок, зламана машина підлягає охороні миротворчим персоналом, у зоні відповідальності якого це трапилося.

516. Під час супроводження високопосадових осіб основна увага приділяється гарантуванню їх безпеки. Для цього під час підготовки та здійснення супроводження необхідно: дотримуватися правил секретності в плануванні і відданні наказів на супроводження; суворо дотримуватися тиші і дисципліни під час пересування; змінювати шляхи і часовий розклад переміщень; уживати необхідних заходів для забезпечення супроводження, організовувати і відправляти підрозділи охорони підготовленими, для вмілого забезпечення охорони під час пересування і на зупинках; мати постійний зв’язок з повітряною і вогневою підтримкою на випадок засідки; тримати в готовності резерви і підрозділи (сили) негайного реагування; налагоджувати зв’язок з сусідніми миротворчими контингентами, вищим командуванням і, якщо можливо, із силами держави-господаря; розподіляти провідників, комунікаційне обладнання і зброю; розвідувати у місцевого населення інформацію щодо пропонованого шляху, застосовувати пошукових собак та інші засоби викриття засідок.

Для забезпечення супроводження високопосадових осіб розробляється план рятунку цих осіб у разі нападу на конвой, а також виділяється достатня охорона в місцях переходу з одного виду транспорту до іншого.

Під час конвоювання доступ до високопосадових осіб обмежений. Командир конвою затверджує список осіб, яким надається доступ до високопоставлених осіб під час їх супроводження.

517. Дії підрозділів щодо контролю за місцевим населенням здійснюються з метою затримання військових злочинців, недопущення перевезення зброї, боєприпасів, наркотичних і вибухових речовин, а також їх переміщення. Для забезпечення входу в зону дії миротворчого контингенту необхідно мати дозвіл, який діє у разі пред’явлення посвідчення особи. Дозвіл оформлюється місцевою мовою, для чого на кожному посту повинні бути зразки всіх документів, які використовуються в цьому регіоні. Якщо складна ситуація або накопичилася велика кількість біженців на посту, необхідно проводити їх реєстрацію разом з представниками Червоного Хреста.

Перевірка місцевого населення може проводитися різними способами. Найперше перевіряються підозрілі особи, які мають незвичайний одяг та неадекватно поводяться. Особлива увага звертається на автомобілі, у яких перебуває одна людина. Огляд жінок здійснюється тільки військовослужбовцями-жінками, а якщо їх немає – тільки технічними засобами в спеціально відведеному для цього приміщенні. Під час перевірки автомобіля, у якому перебуває більше однієї особи, персонал контрольного пункту повинен запропонувати всім вийти з машини. Після проведення огляду кожної особи їх відводять у бік, не ближче 10 м від машини, після цього проводиться огляд транспортного засобу.

Під час перевірки місцевого населення обов’язковою є його реєстрація. При цьому в книгу реєстрації записуються такі дані: час, повне ім’я, тип автомобіля, колір, реєстраційний номер, опис вантажу, який перевозиться, напрямок руху. Якщо люди пересуваються без автомобілів (наприклад на ослах чи верблюдах), робиться спеціальна відмітка з зазначенням кількості худоби. Якщо під час перевірки буде знайдено зброю, вона повинна негайно конфіскуватися із складанням акта конфіскації. Перелік предметів, які підлягають конфіскації, залежить від статусу миротворчої місії та визначається керівником місії.

Для перевірки автомобілів і людей можна застосовувати різні види перевірок. У разі великої кількості автомобілів можна перевіряти тільки кожний третій автомобіль, автомобілі тільки одного типу або які рухаються в одному напрямку, або у яких перебуває тільки один чоловік, або всіх чоловіків у віці від 15 до 40 років. Під час проходження автомобіля через перший контрольно-перепускний пункт водію видається квиток з позначенням часу проходження цього пункту, під час проходження иного контрольно-перепускного пункту персонал перевіряє відмітку першого та ставить свою відмітку про час проходження. Якщо такий автомобіль не викликає підозри, його можна пропускати без перевірки. Видані квитки не можуть бути постійними, вони повинні періодично змінюватися.

518. Діями підрозділів під час виконання завдань у ММО можливе надання гуманітарної допомоги населенню, що включає: виділення військових спостерігачів і супровідників для місцевих фермерів; допомогу під час жнив і збирання врожаю в зоні операції; ужиття заходів щодо запобігання випадкам суперечок стосовно землі, свободи руху людей і тварин (права випасу); допомогу в проведенні громадських послуг у зоні операції; медичну допомогу місцевому населенню – медичний персонал миротворчих сил може лікувати цивільних осіб у своїх медичних закладах або їздити до місцевих лікарень, а також доставляти медикаменти і допомагати під час евакуації пацієнтів; посередництво між противниками в справах продажу і розподілу промислових продуктів; допомогу в переговорах і справах розселення переміщених осіб; допомогу під час ремонту будинків громадського вжитку (церкви, школи тощо).

 

Розділ 9. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ (ПОЛКУ) У СТАБІЛІЗАЦІЙНИХ, СПЕЦИФІЧНИХ ДІЯХ ВІЙСЬК (СИЛ)

ТА СПЕЦІАЛЬНІЙ ОПЕРАЦІЇ

 

9.1. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних діях

 

519. Стабілізаційні дії бригади – сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій та заходів, які проводяться підрозділами бригади, ІВФ та ПрО за єдиними замислом і планом для стабілізації обстановки, недопущення відновлення збройних сутичок, диверсій і терористичних актів тощо у визначеному секторі відповідальності.

Стабілізаційні дії можуть проводитися у ході операції угруповання Об’єднаних сил швидкого реагування (далі – ОСШР), операцій ОУВ, між операціями та в постконфліктний період.

520. Батальйон (рота) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних діях може виконувати такі завдання:

у ході операції ОСШР: посилювати охорону та здійснювати прикриття визначеної ділянки державного кордону і виконувати заходи правового режиму надзвичайного стану; проводити ізоляцію кризового району на визначеній ділянці; брати участь у припиненні порушень державного кордону в повітрі, на суші й на морі; брати участь у складі бригади (полку) або самостійно проводити заходи щодо протидії диверсійно-розвідувальним силам (далі – ДРС) противника, НЗФ, терористичним групам, які намагаються діяти через державний кордон; здійснювати підсилення охорони визначених важливих об’єктів та комунікацій;

у ході оборонної (контрнаступальної) операції, між операціями та в постконфліктний період: здійснювати прикриття визначеної ділянки державного кордону; брати участь у припиненні можливих провокацій на державному кордоні та в прикордонних районах; проводити пошук та знищення залишків ДРС, НЗФ, терористичних груп у складі бригади (полку) або самостійно; брати участь у ліквідації наслідків застосування противником засобів ураження; здійснювати заходи правового режиму воєнного стану; брати участь у здійсненні заходів щодо повернення населення до місць проживання; надавати потерпілим гуманітарну допомогу.

521. Способи дій батальйону (роти) під час участі бригади (полку) в стабілізаційних діях залежать від обстановки та характеру завдань і полягають у виконанні таких дій і заходів:

під час посилення охорони та прикриття ділянок державного кордону, важливих об’єктів і комунікацій, виконання режимно-обмежувальних заходів – демонстраційні, оборонні, охоронні, сторожові та патрульні дії;

під час проведення заходів щодо протидії ДРС противника, НЗФ, терористичним групам, які намагаються діяти через державний кордон, – оборонні, охоронні, сторожові, розвідувально-пошукові, пошуково-ударні, ізоляційні дії;

під час недопущення нападів на базові табори, диверсій на об’єктах інфраструктури, охорони та супроводження вантажів, високопосадових осіб – оборонні, охоронні, сторожові та патрульні дії;

під час надання допомоги населенню у ліквідації наслідків диверсій, терористичних актів, НС техногенного, природного характеру та викликаних застосуванням противником засобів ураження – ізоляційні, охоронні, сторожові та патрульні дії;

під час підтримання миру, законності та правопорядку, що покладалися на військове командування, – заходи і дії для забезпечення поступового зменшення ролі та значимості військової присутності.

У всіх випадках визначений з цією метою батальйон (рота) діють у тісній взаємодії з органами, військовими частинами і підрозділами ІВФ та ПрО.

522. Дії батальйону (роти) під час виконання завдань стабілізаційних дій мають такі основні особливості: обмеження (заборона) на застосування засобів ураження та способів і районів дій; спільне виконання завдань з ІВФ та ПрО, місцевими органами влади; наявність безпосереднього контакту та постійної інформаційно-психологічної протидії вороже налаштованих політичних партій, рухів і певних верств населення; необхідність уникнення втрат мирного населення та виведення з ладу об’єктів інфраструктури; поєднання демонстраційних дій, дій проти ДРС та НЗФ, гуманітарних акцій і дій щодо забезпечення функціонування державних установ, комунікацій, економіки, життєдіяльності населення; необхідність одночасного виконання декількох різних за характером завдань у різних районах; можливість автономності дій підрозділів.

523. Для участі у стабілізаційних діях зі складу батальйону (роти) можуть формуватися батальйонні (ротні) тактичні групи.

Батальйонним (ротним) тактичним групам визначаються райони відповідальності та місця розташування базових таборів.

524. Вогневе ураження противника у ході ведення батальйоном (ротою) стабілізаційних дій здійснюється відповідно до певних форм дій: під час ведення оборонних (охоронних, сторожових, ізоляційних) дій – за принципами оборонного бою; під час ведення розвідувально-пошукових, пошуково-ударних і патрульних
дій – як у наступальному бою.

Вогневе ураження під час будь-яких дій матиме обмежений характер і здійснюватиметься вибірково-об’єктовим методом з урахуванням установлених заборон і вимог гуманітарного права, забезпечення безпеки мирного населення та збереження об’єктів інфраструктури.

525. Управління підрозділами батальйону (роти) під час проведення ізоляційних, охоронних, оборонних, сторожових, розвідувально-пошукових, пошуково-ударних і патрульних дій командир батальйону (роти) здійснює зі свого командно-спостережного пункту з використанням штатних засобів управління.

Командно-спостережний пункт командира батальйону (роти), залежно від умов обстановки та характеру завдань, що виконуються, може бути розташований у базовому районі, на місцевості або бути рухомим (мобільним) на базі штатних командно-штабних машин.

До батальйону (батальйонної тактичної групи) можуть направлятися оперативні групи або представники від частин, підрозділів ІВФ та ПрО з необхідними засобами зв’язку, охорони і забезпечення. На оперативні групи (представників) покладається: підтримування безперервного зв’язку між відповідними органами управління; надання допомоги командиру і штабу батальйонних (ротних) тактичних груп в організації дій відповідних структур; взаємне інформування про обстановку, а також вирішення інших питань, які виникають у ході спільних дій.

526. Загальний порядок роботи командира і штабу батальйону щодо підготовки дій бригади під час участі в стабілізаційних діях суттєво не відрізняється від підготовки загальновійськового бою у звичайних умовах, але має деякі особливості.

Підготовка стабілізаційних дій здійснюється з урахуванням соціально-політичних умов району конфлікту, рівня загрози вторгнення іноземних військ на територію держави, наявності, кількості та якості НЗФ, обмежень (заборон) щодо застосування зброї і техніки, особливо засобів ураження, ставлення населення до військ, його національних і релігійних традицій.

527. Під час прийняття рішення командирові батальйону (роти) потрібно враховувати особливості бойового завдання, обстановки та усвідомити:

під час з’ясування отриманого завдання – у якому правовому режимі, у взаємодії з якими військами та органами місцевої влади необхідно буде виконувати поставлене завдання; обмеження на застосування зброї, боєприпасів та інших засобів боротьби;

під час оцінювання противника – на яких напрямках, у яких районах і коли можлива поява НЗФ; можливі райони (місця) проведення провокацій, склад учасників і можливий розмах дій, джерела та шляхи постачання їм зброї, боєприпасів й інших матеріальних засобів;

під час оцінювання своїх підрозділів та сусідів – стан, положення, укомплектованість підрозділів батальйону (роти), стан бойової готовності і морально-психологічний стан особового складу, його навченість до дій у специфічних умовах; які сили і засоби територіальної оборони місцевих органів влади, на якій правовій підставі та в якому обсязі забезпечують виконання поставленого завдання; склад і стан військових частин, підрозділів ІВФ та ПрО, характер виконуваних ними завдань; порядок підтримання зв’язку і взаємодії з ними;

під час оцінювання району дій – суспільно-політичну та криміногенну обстановку в районі відповідальності; національний склад місцевого населення та його ставлення до військ, наявність сепаратистських, націоналістичних та інших партій і рухів; можливості місцевої промислової бази, трудових та інших ресурсів, які можуть бути використані в умовах правового режиму воєнного стану в інтересах виконання поставлених завдань.

528. Замисел на дії батальйону (роти) у стабілізаційних діях визначається командиром на підставі висновків з аналізу бойового завдання і оцінювання обстановки та залежно від отриманого завдання і проведених штабом розрахунків.

У замислі на участь батальйону (роти) в проведенні стабілізаційних дій у ході операції ОСШР визначаються: мета дій; завдання, райони й об’єкти, на яких зосереджуються основні зусилля; способи дій щодо стабілізації обстановки, недопущення відновлення збройних сутичок, диверсій і терористичних актів, порядок вогневого ураження та завдання щодо введення противника в оману; райони відповідальності рот (взводів), місця розташування базових таборів; порядок висування і розгортання підрозділів батальйону (роти) у кризовому районі, способи виконання завдань та ротації підрозділів.

Крім того, у замислі додатково можуть визначатися: перелік об’єктів, які не підлягають ураженню через екологічну небезпеку чи мають історичну і культурну цінність; рубежі, за які не можуть просуватися підрозділи батальйону (роти), та райони, в яких забороняється вести бойові дії; обмеження (заборону) щодо застосування певних видів зброї і техніки; заходи щодо гарантування безпеки населення у районі конфлікту; порядок надання гуманітарної допомоги й евакуації населення та інші обставини.

529. Після визначення замислу командир батальйону (роти) завершує прийняття рішення і визначає бойові завдання підрозділам, основні питання взаємодії, всебічного забезпечення та управління. Затвердивши рішення у старшого начальника, командир батальйону (роти) ставить бойові завдання підрозділам, які входять до складу батальйонної (ротної) тактичної групи:

підрозділам, які беруть участь в операції ОСШР, – засоби підсилення та підтримки; райони відповідальності, райони базових таборів і порядок їх зайняття; напрямок зосередження основних зусиль; організація перепускного режиму та дій щодо протидії противнику; розмежувальні лінії; заходи щодо гарантування безпеки цивільного населення та обмеження щодо застосування зброї;

підрозділам, які беруть участь в оборонній (контрнаступальній) операції, – структура і зміст завдань аналогічні оборонному бою (під час відбиття вторгнення противника) і наступальному бою (під час відновлення положення по державному кордону);

підрозділу артилерії – порядок ВУП; райони вогневих позицій; маршрути висування та час готовності до відкриття вогню; заходи щодо гарантування безпеки цивільного населення та обмеження на застосування зброї;

підрозділу ППО – завдання щодо прикриття від ударів повітряного противника підрозділів батальйону під час висування у район відповідальності, виконання бойових завдань та розташування у базових таборах; райони стартових (вогневих) позицій; маршрути висування; час і ступені готовності;

резервам (загальновійськовому, протитанковому, родів військ та спеціальних військ) – склад, завдання, до виконання яких бути готовими, базовий табір.

530. Зміст заходів рекогносцировки такий самий, як і зміст заходів, що проводяться під час уточнення рішення на місцевості під час підготовки інших видів дій. Рекогносцировка повинна проводитися безпосередньо на місцевості приховано в інтересах виконання найважливішого завдання.

531. Взаємодія організовується так само, як під час підготовки інших видів дій, але матиме деякі особливості.

Командир батальйонної (ротної) тактичної групи організовує взаємодію своїх підрозділів додатково з органами, військовими частинами і підрозділами ІВФ та ПрО, а також місцевими органами влади (штабами зон і районів територіальної оборони).

Під час організації взаємодії командир батальйонної (ротної) тактичної групи узгоджує дії:

з підрозділами Повітряних Сил (далі – ПС) – порядок отримання розвідувальної інформації від повітряної розвідки; порядок виклику авіації для завдання ударів; порядок взаємного розпізнавання і цілевказівок; заходи щодо забезпечення рятування екіпажів літаків (вертольотів), які зазнали аварії; порядок прикриття з повітря важливих об’єктів і районів розташування підрозділів;

з підрозділами ВМС (на приморському напрямку) – порядок виконання спільних завдань; склад підрозділів і кораблів для підсилення охорони сухопутних та морських ділянок державного кордону, пошуку та знищення ДРС противника і НЗФ; заходи щодо недопущення постачання зброї та інших матеріально-технічних засобів у кризовий район морським шляхом; склад сил і засобів, які виділяються для охорони та оборони берегових об’єктів від ударів противника з суші тощо;

з органами Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України) та підрозділами Внутрішніх військ (далі – ВВ) МВС України – завдання і порядок їх спільного виконання, перелік сил і засобів, що залучаються; завдання підрозділам ВВ з пошуку та знищення ДРС противника і НЗФ; перелік районів, охорона та оборона яких повністю покладається на ВВ, та об’єкти, охорона яких підсилюється силами і засобами батальйону (роти); порядок участі в підтриманні правового режиму надзвичайного (воєнного) стану; порядок організації дорожньо-комендантської служби і убезпечення дорожнього руху; порядок підтримки (забезпечення) дій ВВ силами і засобами батальйону (роти); заходи щодо відселення (евакуації) населення із кризового району; порядок і строки створення контрольно-пропускних пунктів, таборів біженців, їх охорони і матеріального забезпечення; завдання щодо підтримання громадського порядку тощо;

з органами і підрозділами ДПС України – спільні завдання, порядок ведення розвідки в прикордонній смузі та обміну інформацією; порядок прийняття підрозділами батальйону (роти) від підрозділів ДПС України ділянок державного кордону, визначених для підсилення охорони та прикриття; сили і засоби батальйону (роти), які виділяються для забезпечення заходів щодо підсилення режиму в межах контрольованих прикордонних районів та пунктах пропуску через державний кордон; обсяг, порядок і терміни інженерного обладнання опорних пунктів, районів оборони і місцевості в прикордонній смузі тощо;

з органами Служби безпеки України (далі – СБУ) – порядок обміну інформацією та здійснення заходів контррозвідки в інтересах ведення стабілізаційних дій; заходи щодо підсилення охорони й оборони об’єктів, на які можуть бути спрямовані дії терористичних груп та екстремістських організацій, ДРС противника і НЗФ; порядок забезпечення правового режиму надзвичайного (воєнного) стану тощо;

з місцевими органами влади і місцевого самоврядування (штабами зон і районів територіальної оборони) – порядок взаємодії з силами територіальної оборони під час виконання завдань; завдання щодо надання допомоги під час евакуації (відселення) і надання гуманітарної допомоги населенню; порядок обміну інформацією про дії терористичних груп та сепаратистських організацій, ДРС противника і НЗФ, оповіщення і підтримання зв’язку; порядок охорони об’єктів життєзабезпечення населення; заходи щодо впровадження і підтримання правового режиму воєнного стану, створення у населених пунктах комендатур і підтримання їх діяльності; порядок установлення комендантської години, перепускного режиму, паспортного контролю, забезпечення надійного функціонування місцевих органів влади, супроводження й охорони автомобільних колон під час переміщення населення, організації патрулювання у населених пунктах, а також порядок використання в інтересах виконання завдань стабілізаційних дій місцевої економічної бази, ресурсів, порядок вилучення техніки і майна підприємств усіх форм власності і громадян, порядок залучення місцевого населення для виконання інженерних і інших робіт в інтересах оборони та інші питання.

532. Загальний порядок роботи командира батальйону (роти) щодо всебічного забезпечення дій батальйону (роти) під час участі у стабілізаційних діях не відрізняється від забезпечення інших дій, пов’язаних із застосуванням зброї у звичайних умовах.

Під час організації та здійснення заходів всебічного забезпечення командир батальйону (роти), крім звичайних питань, додатково визначає:

з розвідки – райони відповідальності; райони, які контролюються противником та своїми військами;

з охорони – завдання щодо виявлення та знищення розвідки, диверсійно-розвідувальних груп та вогневих засобів противника на підступах до базових таборів та об’єктів, які охороняються; завдання з охорони маршрутів руху своїх колон;


Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 2 страница - понятие и виды. Классификация и особенности категории "Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 2 страница"2017-2018.