⭐⭐⭐ Единый реферат-центр

Главная » Рефераты » Текст работы «Тендерна система України»


Тендерна система України

Законодавче забезпечення державних закупівель та проведення торгів. Організація діяльності тендерного комітету. Відповідальність за порушення законодавства при здійсненні торгів та удосканалення процесів закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти.

Дисциплина: Государство и право
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Дата добавления: 14.08.2015
Размер файла: 126 Kb
Просмотров: 2114
Загрузок: 25

Все приложения, графические материалы, формулы, таблицы и рисунки работы на тему: Тендерна система України (предмет: Государство и право) находятся в архиве, который можно скачать с нашего сайта.
Приступая к прочтению данного произведения (перемещая полосу прокрутки браузера вниз), Вы соглашаетесь с условиями открытой лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная (CC BY 4.0)
.

Текст работыСкачать файл








Хочу скачать данную работу! Нажмите на слово скачать
Чтобы скачать работу бесплатно нужно вступить в нашу группу ВКонтакте. Просто кликните по кнопке ниже. Кстати, в нашей группе мы бесплатно помогаем с написанием учебных работ.

Через несколько секунд после проверки подписки появится ссылка на продолжение загрузки работы.
Сколько стоит заказать работу? Бесплатная оценка
Повысить оригинальность данной работы. Обход Антиплагиата.
Сделать работу самостоятельно с помощью "РЕФ-Мастера" ©
Узнать подробней о Реф-Мастере
РЕФ-Мастер - уникальная программа для самостоятельного написания рефератов, курсовых, контрольных и дипломных работ. При помощи РЕФ-Мастера можно легко и быстро сделать оригинальный реферат, контрольную или курсовую на базе готовой работы - Тендерна система України.
Основные инструменты, используемые профессиональными рефератными агентствами, теперь в распоряжении пользователей реф.рф абсолютно бесплатно!
Как правильно написать введение?
Подробней о нашей инструкции по введению
Секреты идеального введения курсовой работы (а также реферата и диплома) от профессиональных авторов крупнейших рефератных агентств России. Узнайте, как правильно сформулировать актуальность темы работы, определить цели и задачи, указать предмет, объект и методы исследования, а также теоретическую, нормативно-правовую и практическую базу Вашей работы.
Как правильно написать заключение?
Подробней о нашей инструкции по заключению
Секреты идеального заключения дипломной и курсовой работы от профессиональных авторов крупнейших рефератных агентств России. Узнайте, как правильно сформулировать выводы о проделанной работы и составить рекомендации по совершенствованию изучаемого вопроса.
Всё об оформлении списка литературы по ГОСТу Как оформить список литературы по ГОСТу?
Рекомендуем
Учебники по дисциплине: Государство и право


Как скачать? | + Увеличить шрифт | - Уменьшить шрифт






дипломная работа по предмету Государство и право на тему: Тендерна система України; понятие и виды, классификация и структура, 2017-2018 год.

105

Міністерство освіти і науки України

Донецька державна академія управління

Кафедра правознавства

Дипломна робота

з дисципліни: «Господарське право України»

на тему: «Тендерна система України»

виконала: студентка 5 курсу

групи П-03-1

перевірила: к.ю.н., доцент

Мізіліна Л.Ю

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

1.1.Історія розвитку закупівель

1.2.Законодавче забезпечення державних закупівель та проведення торгів

1.3. Принципи та задачі державних закупівель

РОЗДІЛ II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАКУПІВЕЛЬ

2.1 Організація діяльності тендерного комітету та практика проведення

процедур закупівель за державні кошти України

2.2 Дослідження розробки, структури, порядку надання тендерної

документації на КП «Донецькміськводоканал»

2.3 Умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за

державні кошти на КП «Донецькміськводоканал»

РОЗДІЛ III ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ТОРГІВ ТА УДОСКАНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ

3.1 Контроль та відповідальність за порушення норм яких повинні дотримуватись суб'єкти при здійсненні закупівель за державні кошти

3.2.Аналіз кризи державних закупівель в Україні та шляхи її подолання

3.3 Порівняльний аналіз положень Закону України «Про закупівлю

товарів, робіт і послуг за державні кошти» та Тимчасового положення про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах ринкової економіки велике значення має ефективне використання ресурсів, які знаходяться в розпорядженні держави або великих підприємств. Тому виникає питання, яким саме чином може здійснюватись така діяльність. Найбільш сприятливими здаються умови для створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Але діюче законодавство не чітко визначає деякі моменти державних закупівель і часто виникають проблеми, пов'язані з виконанням процедури закупівлі.

Таким чином, обрана тема дипломної роботи є своєчасною, актуальною та необхідною на даному етапі розвитку законодавства України. Актуальність обраної теми полягає в тому, що сучасний стан закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти перебуває в скрутному становищі та потребує законодавчого врегулювання.

Проблеми, які постають при розгляді даної теми, багато в чому залежать від професіоналізму законодавців та юристів-практиків, які безпосередньо приймають участь у здійсненні закупівлі.

Найважливішім, виглядає спроможність використовувати правові методи та механізми для захисту інтересів держави та підприємства, отримувати більший прибуток шляхом здійснення державних закупівель. Для цього автором зроблено аналіз існуючих проблем у законодавстві про проведення торгів та запропоновано деякі шляхи їх подолання.

Метою роботи є:

ь проведення теоретичного дослідження правового регулювання закупівель в Україні;

ь здійсненні загального огляду розвитку актуальних проблем регулювання державних закупівель;

ь обґрунтування загального підходу та розробка конкретних рекомендацій по вдосконаленню правового регулювання торгів ;

ь підготовка основних напрямків державної політики щодо здійснення закупівель

Для досягнення цієї мети автором поставлені та вирішені наступні задачі: проаналізувати економічно-правову сутність закупівель, провести дослідження надання тендерної документації, зазначити умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, дослідити правову діяльність Комунального Підприємства «Донецькміськводоканал» при здійсненні процедури закупівель .

Предметом дослідження даної роботи є правове регулювання організації проведення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти.

Для повного дослідження автором були використані наступні методи наукового пізнання: історичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, аналітико-синтетичний, статистичний, індукції, дедукції.

Комплексне використання вказаних методів дозволило автору розв'язати теоретичні завдання та запропонувати шляхи вдосконалення системи правового регулювання орендних відносин.

Теоретичну основу дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених - юристів та економістів, а саме: Підопригора О.А., Голобородько К.Н., Політучий С.Я, Рудьонок Е., Усенко Я.Б. Бібіков А.І., Щербина В.С., Знаменський Г.Л., Мамутов В.К. та ін.

Емпіричну основу дослідження склали практика застосування законодавства про закупівлю КП «Донецькміськводоканал», судова та інша господарсько-правова практика.

Виходячи зі вищевказаного та виділяючи проблеми доцільним є побудувати роботу наступним чином: Перший розділ присвячується теоретичним проблемам. А саме визначенню історії розвитку закупівель, законодавчого забезпечення державних закупівель та проведення торгів, а також основні принципи та задачі державних закупівель. У першому розділу вказується загальні питання державних закупівель.

Другий розділ присвячений практичним проблемам застосування нормативної бази. Проблеми, які розглянуті є основними практичними питаннями з якими зіштовхуються замовник й постачальник, а саме, організація діяльності тендерного комітету та практика проведення процедур закупівель за державні кошти України, порядок надання тендерної документації та умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. На практиці виникає найбільш питань саме ці проблеми, тому доцільним є їх висвітлення.

Третій розділ характеризує проблеми законодавчого регулювання державних закупівель. У цьому розділі виявляються прогалини та недосконалість організації роботи, законодавства та запропоновані методи їх подолання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дипломної роботи можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні дисципліни «Господарське право України», «Господарсько-процесуальне право України», а також для спецкурсу «Державні закупівлі України»

РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

1.1 Історія розвитку закупівель

Перехід від вольового до економічного підходу у відносинах між державою і виробниками (постачальниками) матеріальних ресурсів почався в XVII столітті, коли вперше з'явилася згадка про участь держави в ринкових відносинах як їх суб'єкта.

Історично перші згадки про заходи в Росії, які з певними обмовками можна розглядати як публічні торги, відносяться до періоду царювання Олексія Михайловича. Зберігся царський Указ, датований 7 липня 1654 р., про підрядну ціну на доставку до Смоленську борошна і сухарів.

Активізація економічних відносин в Росії за часів Петра I викликала зростання кількості публічних торгів. Перш за все, цьому сприяла військова активність царя.

Вже перші конкурси, організовані у той час, мали специфічні риси, характерні і для сучасних торгів. Перш за все, йдеться про відвертість і гласність відбору при проведенні торгів.

У 1714 р. спеціальним сенатським рішенням обумовлювалося публічне повідомлення результатів не тільки найважливіших, але і різних дрібних торгів. Необхідно було вказувати, хто на що н підрядився, за якими цінами. Ці відомості також подавалися в Канцелярію Сенату.

Була офіційно введена посада гоф-маклера (розпорядника, організатора торгів), без якого проведення конкурсу заборонялося. Звичайно ними були грамотні купці, що спеціалізуються на державних підрядах, які знали тонкість процесу і способи отримання вигідного результату.

Схема роботи з підрядниками була така: писалися квитки з вказівкою підряду, час (термін), з якого починали прийматися заявки і місце, куди повинні прибути претенденти підряду. Квитки відправлялися поліцмейстеру, який повинен був вивішувати їх в найвидніших місцях. Зразу ж йшла розсилка в магістрати (адміністрації) інших міст. Про матеріали, поставка яких повинна була відбутися влітку, повідомляти вказувалося в листопаді, зимових же - не пізніше за липень.

Підряд віддавався тому, хто запропонував найнижчу ціну за умови, що підрядчик був надійний. Якщо підрядчик виявлявся необов'язковим або недостатньо спроможним, підряд віддавався "вірній" людині, хай навіть і дорожче, але чиї поручительство і стан справ відповідали вимогам.

Наступний документ - Регул провіантського правління - був затверджений при Єлизаветі Петрівні в 1758 р., і він торкався поставок продовольства (переважно хліби).

Особлива увага в цьому документі надавалася закупівлям саме у виробників, минувши купців. Шляхті (дрібномаєтним дворянам) і селянам надавалася перевага при отриманні замовлення на поставку. Цим переслідувалася мета прибрати купця-посередника, заощадити казенні гроші і надати засоби саме на розвиток виробництва продукції. Рекомендувалося також уникати підрядів, а закупівлі проводити за твердими державними цінами у землевласників.

Олександр I, вступивши на престол, почав реформування системи державного управління. Перегляд існуючого законодавства торкнувся і регламентуючих документів з "публічного продажу казенних поставок і підрядів". За першу чверть XIX століття було видано 107 урядових актів, регламентуючих або коректуючи проведення торгів, їх забезпечення і подальше виконання замовлень. З них тільки правил по різних номінаціях держзамовлення опубліковано 15, причому 7 були затверджені за перші п'ять років правління Олександра I.

У 1802 р. був виданий "Статут про провіант для продовольства військ", де були і нові правила для висновку підрядів. Особлива увага відводилася довідковим цінам, і описувався механізм збору інформації для їх числення. Довідкова ціна була відправною крапкою в організації торгів, і всі рішення ухвалювалися, орієнтуючись на неї.

У тому ж році вийшли і правила соляної поставки, в яких вперше була приведена статистика і аналітика торгів. Також вперше був проведений розрахунок економії скарбниці від організації заходів щодо конкурсного розміщення замовлень.

У XIX столітті соціальні і правові відносини в суспільстві все більш ускладнюються. Розвиток техніки, поява нових установ, збільшення асортименту необхідних скарбниці речей, активне міське і дорожнє будівництво привели до розширення поля взаємовигідних контактів держави і приватного підприємництва. Все це вимагало удосконалення російського законодавства.

У 1830 р. був прийнятий так званий "Лист для торгу", яке зафіксувало основні правила проведення торгів для державного замовлення практично до кінця століття. Одночасно узагальнювалися матеріали по кримінальній відповідальності порушників підрядного законодавства.

У 1860 р. публікується Високий Указ про те, щоб казенні замовлення і покупки за межею обмежувалися найменуваннями, які одержати від російських фабрикантів було неможливо. Через шість років інший указ "наказує", щоб всі урядові замовлення виконувалися усередині держави, не дивлячись на труднощі, що виникають спочатку.

Приватний бізнес був вельми зацікавлений мати партнером казенні структури, які, у свою чергу, з метою економії засобів і підвищення якості своїх замовлень, надавали фірмам можливість позмагатися між собою за державне визнання. Найвідоміші виробники одержували звання "постачальників Двору Його Імператорської Величності", саме пройшовши ієрархічні ступені торгів і конкурсів.

У 1900 р. було опубліковане "Положення про підряди і поставки", яке діяло до жовтня 1917 р. Положення передбачало проведення торгів трьох типів: ізустні торги, торги за допомогою запечатаних оголошень і змішані. Ізустні торги фактично були аукціоном. Для вдосконалення процесу конкурсного відбору в Росії було запропоновано ввести англійську систему пошуку можливих учасників торгів. З цією метою кожне відомство вело списки підприємств, визнаних відповідними скарбниці контрагентами по своїй надійності і солідності.

Після революції потрібно було відновити конкурсну практику і створити відповідні структури. Таким органом стала робітничо-селянська Інспекція, яка вже мала на той час досвід роботи, крім іншого.

Узагальнивши цей досвід, інспекція розробила Положення про поставки і підряди, яке було затверджене 30 листопаду 1921 р., і інструкцію до нього, прийняту всіма господарськими наркоматами.

У Збірках Законів 1924-1926 рр. зустрічаються тільки акти з поточних питань, схожі на розпорядження початку століття - про ухвалення або неприйняття у вигляді застави тих або інших цінних паперів банків або, як вони стали називатися, Державних трудових ощадних кас.

У 1927-1928 рр. інтерес до торгів знову зростає, і зв'язано це, перш за все, з виданням нового Положення про державні підряди і поставки, затвердженого 11 травня 1927 р. В порівнянні з попередньою директивою в ньому були розширені і змінені деякі статті, інші ж з'явилися знову.

Основною темою торгів стали ремонтно-будівельні роботи і будівництво. Поставки замінювалися державним розподілом, і кількість конкурсів по них різко скоротилася. За формою проведення звичними стали змішані торги, зрідка організовувалися усні. Оголошення з регіонів практично не поступали, в основному поміщалася інформація московських підприємств і установ.

Конкурсні закупівлі повернулися в Росії на державний рівень тільки через 70 років.

У Україні історично система торгів розвивалася відповідно до стану розвитку торгівлі в державах, до яких в той або інший період належали певні регіони нашої держави. З моменту отримання Україною незалежності процес формування законодавства про державні закупівлі придбав самостійність і динамічність.

Поняття "державні замовлення" - прообраз сучасного поняття "державні закупівлі" - було вперше застосовано Держпланом СРСР при розробці проекту народногосподарського плану на 1988 рік. Головною причиною введення цієї економічної категорії було те, що вже з середини

80-х років Держплан СРСР в масштабах всього народногосподарського комплексу не міг повністю збалансувати планові завдання по виробництву продукції з наявними матеріальними ресурсами.

Така ідеологія щодо державного замовлення існувала до 1993 року, включаючи перші роки незалежності України.

Починаючи з 1993 року, коли система централізованого планування виробництва і розподілу матеріально-технічних ресурсів поступово втрачала свою дієздатність і адекватність економічної ситуації, трансформувалися і функції державного замовлення, все більш втрачаючи властивості абсолютного державного регулятора у виробництві продукції і послуг і перетворюючись на спосіб забезпечення потреб в матеріальних ресурсах, продукції, роботах і послугах споживачів, які містяться за рахунок державного бюджету.

Це знайшло своє відображення в щорічних указах Президента України до 1996 року про державний контракт і державне замовлення. Крім того, було прийнято Ухвалу Кабінету Міністрів України від 21.10.93 року № 871 "Про затвердження Положення про порядок організації і проведення міжнародних торгів (тендерів) в Україні"[1], яке дало початок проведенню міжнародних торгів і упорядкувало проведення на конкурсних основах закупівель товарів (робіт, послуг) виключно іноземного походження для задоволення державних потреб України.

Під час дії згаданої Ухвали (21.10.93 - 28.06.97) Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України зареєстровано 66 міжнародних тендерів.

Об'єктивні зміни в принципових підходах до формування і розміщення державних замовлень були зафіксовані в Законі України від 22.12.95 року №493/95-ВР "Про поставки продукції для державних потреб"[2], а також у відповідній Ухвалі Кабінету Міністрів України з 29.02.96 року №266 "Про Порядок формування і розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням"[3].

Окрім цього, в окремому порядку, певним Законом України "Про державне оборонне замовлення" від 03.03.1999 року №464 [4], формується державне оборонне замовлення для забезпечення потреб Озброєних Сил України і інших військових формувань в озброєнні і військовій техніці, речовому і медичному майні, продовольстві, паливно-мастильних матеріалах, виконанні науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт.

В рамках реалізації заходів щодо удосконалення системи державних закупівель в Україні і з метою наближення діючих процедур розміщення державних замовлень до передбачених вимогами системи Світової організації торгівлі в 1997-1998 роках були прийняті ухвали Кабінету Міністрів України від 28.06.97 року №694 "Про організацію і проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг)", від 24.09.97 року №1058 "Про створення єдиної системи закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок засобів державного бюджету і іноземних кредитів, які притягуються під гарантії Кабінету Міністрів України" і з 01.09.98 року №1369 "Про проведення торгів (тендерів) в будівництві".

У 2000-2003 роках здійснювався послідовний розвиток національної системи державних закупівель, зокрема шляхом реалізації Плану заходів Кабінету Міністрів України по розвитку системи державних закупівель в Україні і Програми інтеграції України в ЄС, з урахуванням послання Президента України Верховній Раді України "Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Європейський вибір"[5], в якому вдосконалення системи державних замовлень і закупівель визначене як один з основних механізмів модернізації промисловості.

1.2 Законодавче забезпечення державних закупівель та проведення торгів

На сьогодні питання закупівлі товарів, робіт, послуг за кошти як державного, так і місцевого бюджетів врегульовані нормами загального та спеціального законодавства, зокрема Господарського кодексу України та Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р [6].

У цілому існуюче правове поле у сфері державних закупівель спрямоване на створення конкурентного середовища з метою оптимізації та раціоналізації використання бюджетних коштів, зокрема фінансових ресурсів територіальної громади міста.

Процес закупівлі - це тривалий процес, який починається з визначенням потреби до постачання товарів, виконання робіт і надання послуг. Цей процес також потребує витрат часу і грошей для проведення торгів (тендера).

В понятті Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі у одного учасника), встановленими цим Законом.

Придбання товарів або послуг на основі належної комерційної практики згідно з Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (м.Київ, від 22.02.2000 № 1490-Ш) [6] зі змінами внесеними відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] передбачає здійснення певних кроків - насамперед це організаційна робота замовника.

Замовник (розпорядник державних коштів) визначає відповідальних за цю роботу, формує наказом по організації тендерний комітет, затверджує його склад та розробляє Положення про головні функції тендерного комітету щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. До тендерного комітету мають входити представники замовника, а у разі потреби, залежно від очікуваної вартості закупівлі, також представники міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Права та обов'язки замовника та учасників торгів (тендера) регламентуються чинним законодавством України у сфері державних закупівель, а також договорами, підписаними в результаті проведення торгів (тендера) між замовником та постачальником (виконавцем) товарів, робіт та послуг за державні кошти.

В даному розділі і далі поняття товару, роботи, послуги визначені відповідно до Закону , а саме:

«товари» - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, виключаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів;

«роботи» - будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт;

«послуги» - будь - яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування;

«частина предмета закупівлі (лот)» - визначена замовником (за обсягом, номенклатурою чи місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт і послуг, на яку, в межах єдиної процедури закупівлі, учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Кількість тендерних пропозицій на кожну окрему частину предмета закупівлі не може бути меншою ніж три;

«державні кошти» - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державні цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкове державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», гуманітарна допомога в грошовій формі, Аграрного фонду, Державного та місцевих фондів енергозбереження, кошти установ чи організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, кошти підприємства;

«учасник процедури закупівлі (далі - учасник)» - фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію.

1.3.Принципи та задачі державних закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти України

Термін «державна закупівля» використовується коли йдеться про закупівлю у державному секторі. Для забезпечення в межах законодавства належної закупівельної практики закупівля має відбуватися з урахуванням основних принципів:

- прозорість;

- недискримінаційний характер (об'єктивність).

Зазначені принципи обумовлюють здійснення закупівлі на основі ділового підходу, що передбачає:

- сприйняття кожної закупівлі як ділової операції, з урахуванням обставин, що можуть викликати економічну зацікавленість упродовж довго- і короткострокового періодів;

- спроби скористатися перевагами і сприяння існуючій конкуренції або її створенні;

- належне планування закупівлі, включаючи аналіз потреб;

- розробка графіка закупівлі, для досягнення найкращих можливих умов;

- визначення необхідної якості предмета закупівлі або результату.

- довіра (Величезне значення має створення посадовими особами, відповідальними за державну закупівлю, і підтримка ними довіри до своєї здатності і бажання розсудливо витрачати державні кошти. Гроші платників податків мають використовуватися так, аби кожна витрачена гривня була підзвітною і населення вірило, що матиме найбільшу економічну вигоду).

Державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником (розпорядником державних коштів) товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі - Закон) [6].

Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт - 20 тисячам євро.

Особливості відносин, що виникають у зв'язку з закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюються в межах державного оборонного замовлення, а також з закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів (робіт і послуг), визначаються окремими актами законодавства України.

Дія Закону не поширюється на випадки , якщо предметом закупівлі є:

- водо-,тепло- та енергопостачання;

- водовідведення та обслуговування каналізаційних систем;

- поштові послуги;

- послуги електрозв'язку (за винятком мобільного);

- телекомунікаційні послуги щодо ретрансляції радіо- та телесигналів;

- послуги щодо перевезення залізничним транспортом;

- професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітних кадрів у державних професійно-технічних навчальних закладах.(Стаття 2).

Висновки, щодо розділу I

Одним із перших нормативних документів в Україні, що врегульовував процес здійснення державних закупівель, була Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1993 року № 871, якою визначався Порядок організації та проведення міжнародних торгів (тендерів) в Україні для іноземних, а також українських підприємств, установ і організацій на конкурсних засадах, що гарантувало замовникам виконання у межах погодженої вартості необхідних поставок закупівель по імпорту товарів, обсягів робіт і послуг, оптимальний вибір інвестиційних проектів у різних галузях економіки, а також досягнення мінімального рівня контрактових цін і вибір найсприятливіших умов реалізації контракту.

Але під час дії зазначеної постанови склалася парадоксальна ситуація щодо задоволення державних потреб: стосовно іноземного постачальника держава дотримувалася загальноприйнятої у міжнародній торгівлі практики розміщення державних контрактів винятково на конкурсних засадах, а всередині країни державні контракти розміщувалися на директивних засадах, що суперечило ринковому механізму.

На зміну зазначеному порядку організації та проведення торгів Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 року № 694 «Про організацію та проведення міжнародних торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) іноземного походження» було введено новий порядок, який лише змінив організацію та проведення торгів. Застосування його було обов'язковим для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності при закупівлях товарів (робіт, послуг), які здійснювалися за рахунок коштів державного бюджету або іноземних кредитів, що залучалися під гарантії Кабінету Міністрів України, якщо вартість таких закупівель дорівнювала або перевищувала 10 тис. гривень. Правила здійснення державних закупівель, визначені згаданими постановами, не відповідали міжнародним вимогам, тому об'єктивно виникла потреба в закріпленні регулювання державних закупівель на законодавчому рівні.

Усі вищезазначені елементи державних закупівель знайшли відображення у Законі України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ, який став важливим кроком у частині законодавчого забезпечення системи державних закупівель та у розбудові цивілізованої ринкової економіки на шляху приведення внутрішнього законодавства України з питань державних закупівель у відповідність до норм і правил міжнародної торгівлі.

Проте варто зазначити, що в Україні не було цілісної системи державних закупівель, яка б відповідала вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та забезпечувала досягнення оптимального і раціонального використання державних коштів. Мали місце численні порушення на усіх рівнях управління державними закупівлями, починаючи з нормативно-правового забезпечення та закінчуючи організацією системи внутрішнього контролю у цій сфері діяльності. Тому посилення парламентського контролю - вимушений крок, спричинений незадовільним станом системи державних закупівель в Україні, процвітанням корупції та зловживання службовим становищем при використанні бюджетних коштів.

Вищенаведеним Законом запроваджено:

1. механізм міжвідомчої координації, у зв'язку з чим введено нові поняття "генеральний замовник" та "закупівля на засадах міжвідомчої координації". Закупівля на засадах міжвідомчої координації передбачає можливість проведення процедур закупівель тендерним комітетом розпорядника державних коштів вищого рівня (генеральним замовником) для укладання договорів розпорядниками нижчого рівня;

2. редукціон (нова процедура закупівлі);

3. засади громадського контролю;

4. нові критерії оцінки тендерних пропозицій

Державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель закріплено за Верховною Радою України; Кабінетом Міністрів України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг; Рахунковою палатою; Державною контрольно-ревізійною службою України; Державним казначейством України; Міністерством аграрної політики України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику"; правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

Нині в Україні відбувається активне формування системи державних закупівель. І хоча цей процес істотним чином і впливає на механізми і методику реалізації своїх прав учасниками процедур закупівель за державні кошти, певні проблеми у цій сфері все ж залишаються, що, в свою чергу, призводить до виникнення судових спорів із цих питань.

РОЗДІЛ II ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАКУПІВЕЛЬ

2.1 Організація діяльності тендерного комітету та практика проведення процедур закупівель за державні кошти України

В даному розділі розглядаються питання, пов'язані із проведенням тендерів та формуванням тендерних комітетів під час проведення торгів(тендерів) за державні кошти.

Діяльність роботи тендерного комітету регламентується внутрішнім наказом організації-замовника щодо створення тендерного комітету та затвердження Положення про головні функції тендерного комітету щодо здійснення закупівель за державні кошти.

Рекомендовано місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування створити постійно діючи тендерні комітети для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області та бюджету міста (районний тендерний комітет, міський тендерний комітет, положення про які затверджується відповідною радою. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів обласного бюджету створити єдиний тендерний комітет, до складу якого можуть входити тендерні комісії із закупівель товарів, робіт і послуг для потреб соціальної сфери, освіти, будівництва, промисловості, транспорту тощо на основі відповідних управлінь обласної (міської) державної адміністрації. Повноваження єдиного тендерного комітету та тендерних комісій визначаються окремим рішенням голови державної обласної адміністрації та затверджуються обласною радою.

У разі створення єдиних тендерних комітетів, їх діяльність направлена на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг на засадах міжвідомчої координації. Тендерний комітет створюється в організаціях - головних розпорядниках державних коштів, організаціях-розпорядниках коштів нижчого рівня, в організаціях-одержувачах коштів. Залежно від рівня організації - розпорядника державних коштів (замовника), кількості запланованих процедур закупівель може бути створено: постійний тендерний комітет, якщо протягом року очікується здійснення більше двох закупівель за рахунок державних коштів;тимчасовий тендерний комітет, якщо протягом року очікується проведення не більше однієї закупівлі за рахунок державних коштів і надалі проведення закупівель не заплановано.

На рівні організації - головного розпорядника державних коштів за потреби може бути створено більше ніж один тендерний комітет для організації і проведення процедур закупівель визначених окремих категорій предметів закупівлі.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] - “замовник”- розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.

“Розпорядник державних коштів” - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України, та законодавством, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів;

“Підприємства”- державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарскі товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (далі-підприємства)”.

Отже, якщо організація має юридичних статус підприємства, є одержувачем державних коштів ( уповноважена на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів), то така організація (підприємство) може виступати замовником і здійснювати закупівлю у порядку, встановленому Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг та державні кошти” [6] за умгови створення у цьому підприємстві-одержувача коштів тендерного комітету, який є колегіальним органом- відповідальним за організацію і проведення процедур державних закупівель.

Підприємство може бути замовником, що здійснює закупівлі відповідно до процедур державних закупівель та укладає за їх результатами договір, за умови дотримання таких вимог:

Наявність власних коштів для здійснення закупівель товарів, робіт, коштів, з урахуванням особливостей визначених Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6];

Наявність у такого підприємства повноважень на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, тобто визначення підприємства одержувачем коштів згідно з бюджетним законодавством;

Наявність у такого підприємства створеного тендерного комітету.

В іншому разі, замовником, що здійснює закупівлі за державні кошти та укладає договір за їх результатами торгів (тендера), є розпорядник вищого рівня.

Слід також відмітити, якщо у підприємства-одержувача коштів не створено тендерний комітет, процедура закупівлі проводиться головним розпорядником державних коштів та укладається тристоронній договір про закупівлю, де “замовником” є розпорядник державних коштів вищого рівня, що діє в інтересах “платника” - підприємства-ожержувача коштів, та “виконавець-постачальник” - переможець торгів (рекомендаційна норма).

Тендерний комітет створюється керівництвом організації - замовника для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на засадах колегіальності в прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

Підприємства здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів на загальних засадах у порядку, визначеному Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] (далі Закон).

Склад тендерного комітету підприємства призначається керівником органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівники якого) спрямовується (координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції.

Тендерний комітет у своїй діяльності керується чинним законодавством, Положенням, внутрішніми нормативними документами замовника та рішеннями, які приймаються самим тендерним комітетом.

Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта.

Членами тендерного комітету можуть бути як представники організації-замовника в кількості не менш 5 осіб, так і в разі потреби відповідних органів державної влади, інших зацікавлених організацій, зокрема особи, що працюють на громадських засадах ( за їх згодою). Склад тендерного комітету повинен формуватися з урахуванням частини другої статті 12 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6].

Членами тендерного комітету рекомендується призначати посадових осіб з економічного, юридичного, фінансового підрозділів, а також підрозділу, що займається питаннями матеріально-технічного та інформаційного забезпечення організації-замовника. Зміни до складу тендерного комітету вносяться за поданням голови тендерного комітету та оформляються наказом керівника організації-замовника.

Для розв'язання конкретних питань, якщо виникає така потреба, зокрема в разі проведення торгів на закупівлю товарів, робіт чи послуг, що мають складний або спеціалізований характер, до роботи тендерного комітету можуть залучатися відповідно до законодавства незалежні кваліфіковані (технічни) експерти та консультанти, крім тих, що є заінтересованими особами стосовно виконавців цієї процедури закупівлі з урахуванням вимог частини другої статті 12 Закону.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю.

За рішенням голови тендерного комітету можуть створюватись окремі робочі групи для вирішення конкретних питань, що виникають у процесі проведення процедур закупівлі, залучатись у ролі консультантів чи експертів спеціалісти структурних підрозділів замовника.

Тендерний комітет відповідає за організацію процедур закупівлі на всіх етапах їх проведення. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій:

- Планування закупівель;

- Вибір процедури закупівлі,

- Розміщення оголошення;

- Підготовка та розсилання тендерної документації;

- Надання роз'яснень щодо змісту тендерної документації;

- Проведення процедури попередньої кваліфікації;

- Ведення звітності.

Тендерний комітет зобов'язаний: організувати проведення процедур закупівлі;забезпечити рівні умови для всіх постачальників;зберігати конфіденційність інформації;своєчасно готувати письмові роз'яснення;своєчасно оформляти відповідну звітність.

Голова тендерного комітету:

- Планує проведення засідань тендерного комітету;

- Вирішує питання стосовно забезпечення діяльності тендерного комітету;

- Призначає заступника голови та секретаря тендерного комітету;

- Приймає рішення щодо створення комісій та робочих груп тендерного комітету;

- Вносить на розгляд керівника пропозиції щодо змін у складі тендерного комітету;

- Пропонує порядок денний тендерного комітету.

Секретар тендерного комітету:

- Веде та оформляє протоколи засідань тендерного комітету;

- Забезпечує оперативне інформування членів тендерного комітету стосовно організаційних питань його діяльності;

- За дорученням голови тендерного комітету виконує іншу організаційну роботу

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менш двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним.

Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

Таблиця 2.1 Структура тендерного комітету

105

2.2 Планування закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

Роботу тендерного комітету потрібно проводити за планом, де визначаються потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти розпорядниками державних коштів, а також вказуються відповідальні за їх виконання члени тендерного комітету.

Стадіями державних закупівель є:

1. Затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2. Затвердження річного плану закупівель;

3. Обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів0 та річного плану державних закупівель);

4. Визначення переможця процедури закупівлі;

5. Укладання договорів про закупівлю;

6. Складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7. Виконання договорів про закупівлю;

8. Контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Під час складання плану закупівель визначаються найменування предметів закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, очікувана вартість предметів закупівлі, відповідно до затверджених кошторисних призначень, окремі частини предметів закупівлі, процедура закупівлі, дата початку проведення закупівлі.

На підприємства не поширюються норми цього Закону щодо затвердження та оприлюднення річного плану закупівель (стаття 2 закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти») [6].

Для підприємств складання річного плану закупівель є рекомендаційною нормою (Додаток А), але, у разі складання попереднього чи тимчасового плану закупівель - дасть можливість замовнику спрогнозувати необхідну кількість товарів, робіт і послуг для потреб підприємства через проведення тендерів.

Одночасно з підготовкою плану роботи тендерного комітету можливим є розробка графіка проведення конкретних торгів, на основі якого визначаеться загальна тривалість кожного етапу проведення процедури закупівлі та послідовність дій тендерного комітету. Графіком можуть затверджуватись етапи та терміни для проведення процедури закупівлі, а саме: подання оголошення про торги, термін для розроботки тендерної документації, передача тендерної документації учасникам торгів, отримання тендерних пропозицій та їх розкриття, термін для оцінки тендерних пропозицій, укладання договору з переможцем торгів, повідомлення учасникам торгів про результати тендеру, подання оголошення про результати торгів. Під час складання графіку проведення торгів насамперед слід урахувати тривалість окремих етапів процедури закупівлі в залежності від складності предмета закупівлі, а потім загальний термін проведення торгів.

План роботи тендерного комітету на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти розглядається та схвалюється тендерним комітетом та затверджується головою тендерного комітету.

Річний план закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти складається розпорядниками державних коштів протягом одного місяця після затвердження кошторису витрат та протягом 15 календарних днів розміщується в інформаційній системі в мережі Інтернет та на власному ВЕБ-сайті замовника.

Розпорядники державних коштів розробляються план закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти згідно із розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[8].

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] основними процедурами здійснення державних закупівель є відкриті торги із зменшенням ціни та редукціони. Тобто, замовник забов'язанний здійснювати закупівлю, враховуючи необхідність раціонального і економного витрачання державних коштів, забезпечення максимальної конкуренції та прозорості під час здійснення закупівель.

Відповідальність за застосування визначених Законом процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти несе замовник.

З метою більш чіткого визначення предмета закупівлі у контексті забезпечення належного виконання частини першої статті 2 Закону, у якій встановлені нижні вартісні межі застосування процедур державних закупівель та вказаної статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] замовнику необхідно розробити Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти.

Згідно з цим Порядком замовник визначає предмет закупівлі за державні кошти відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 [7], затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174, на підставі загальної кошторисної вартості робіт за весь період їх виконання (за об'єктом, за будівлею, за видами робіт).

У разі якщо, кожний об'єкт робіт (проектування по кожному об'єкту) має окреме кошторисне призначення та проектно-кошторисну документацію, або на кожному з них виконуються роботи різного виду, то проведення закупівель таких робіт окремо по об'єктах за умови застосування тендерних процедур для забезпечення раціонального використання бюджетних коштів (якщо вартість закупівлі не перевищує 50 тис.гривень, для підприємств-400 тис. гривень)- не вважається поділом закупівлі робіт та не є порушенням Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» [6].

У разі, якщо предметом закупівлі є послуги з поточного ремонту, замовник має право при визначенні предмета закупівлі враховувати особливості нарахування вартості поточного ремонту за об'єктом згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 [7].

Визначення предмета закупівлі товарів і послуг (далі-продукція) за державні кошти здійснюється замовником відповідно до абзаців 7,9, частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»[6] , у межах бюджетного призначення на відповідний рік у такому порядку:

предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, визначається за показником п'ятого знака класифікатора. При цьому замовник може зазначити окремі частини предмета закупівлі продукції за показниками шостого і дев'ятого знака класифікатора.

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму 20 тисяч гривень, для робіт - 50 тисяч гривень.

Закупівля підприємствами товарів, робіт і послуг за рахунок інших державних коштів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1. Підприємства для закупівлі товарів, робіт і послуг застосовують цей Закон у разі , якщо вартість предмета закупівлі для товару(товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 50 тисяч гривень, а для робіт - 400 тисяч гривень.

2. Підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, пов'язанних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків аварій на виробництві, транспорті та об'єктах атомної енергетики без застосування процедур закупівлі, передбаченних цим Законом, у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель;

3. Підприємства мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок на перелік продукції (товарів, робіт, послуг) на рік або на інший період, закупівлю якої планується здійснити шляхом застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закон;

4. Підприємства у разі закупівлі для виробничих потреб сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також послуг, які відповідно до технологічного процесу надаються в рамках виробничої чи науково-технічної кооперації, за наявності відповідних підстав, мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок щодо можливості застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закону;

5. Особливості здійснення закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з метою виробництва і розробки підприємствами товарів промислового призначення та товарів народного споживання відповідно до конструкторсько-технологічногої документації можуть визначатися Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель за наявності відповідних позитивних висновків органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівника якого) спрямовується(координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції, та відповідно до розділу II-1 Закону України «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6]

У разі, якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби і вироби медичного призначення, пальне, послуги з ремонту, а також сировина, матеріали, комплектуючі вироби, необхідні підприємствам для виробництва товарів, замовник на період проведення процедури закупівлі має право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Законом, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі , про що протягом 3 робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель та Тендерну палату України. Положення, передбаченні абзацом першим цієї частини, не застосовуються при проведенні замовником наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.

Дія цього Закону не поширюється на закупівлі товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Для цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

· централізоване водопостачання та водовідведення;

· централізоване постачання теплової енергії;

· поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;

· товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

· телекомунікаційні послуги, в тому числі щодо трансляції радіо- та телесигналів ( за винятком послуг мобільного зв'язку та Інтернет-послуг);

· користування залізничними коліями;

· товари, роботи чи послуги, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;

· послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

· послуги з транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу;

· послуги з транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

· електрична енергія, її передача та розподіл;

· послуги з управління повітряним рухом;

· послуги з обслуговування та аварійного ремонту транспортних засобів, що надаються за межами України;

· послуги з авіаперевезення офіційних державних, парламентських, урядових, дипломатичних делегацій;

· дорогоцінні метали та каміння, закупівля яких регулюється відповідними законами України;

· продукція харчової промисловості, кормові культури, пальне та послуги для безпосереднього здійснення виїзних гастрольних засобів творчих колективів та виконавців, які проводяться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері культури, виключно на період проведення цих гастролей;

· послуги з продовження строку оренди засобів зв'язку;

· послуги банків з приймання комунальних платежів та обслуговування поточних рахунків;

· послуги, закупівля яких проводиться державними банками при здійсненні ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»[10];

· послуги з оформлення вантажних митних декларацій, які надаються Державною митною службою України;

· послуги з видачі сертифікатів про походження товарів;

· ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

· послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

· товари і послуги, безпосередньо пов'язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет;

· природний газ, який використовується газотранспортними підприємствами для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб цим підприємств;

· товари, роботи і послуги, що закуповуються безпосередньо для планового ремонту ядерних реакторів у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель.

Процедури здійснення державних закупівель

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] (із змінами внесеними відповідними законами) визначає шість різних процедур закупівлі, умови їх застосування, порогові показники вартості закупівлі та вимоги до публікації оголошень.

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

Ш відкритих торгів із зменшенням ціни;

Ш торгів з обмеженою участю;

Ш двоступеневих торгів;

Ш запиту цінових пропозицій (котирувань);

Ш закупівлі в одного постачальника (виконавця);

Ш редукціон

Процедура відкритих торгів

1. Умови застосування процедури відкритих торгів

Процедуру відкритих торгів, як правило, слід розглядати першою - вона пропонує однакові можливості для усіх постачальників. Ця процедура має використовуватися для закупівель, що характеризується чітко визначеними однозначними специфікаціями і простою оцінкою. Стандартні товари і загальновідомі послуги є прикладом звичайного застосування процедури відкритих торгів. Процедура відкритих торгів передбачає таке висування вимог, коли додаткова інформація щодо підготовки пропозиції учаснику торгів не потрібна.

Процедура відкритих торгів - це прозора процедура, що дозволяє брати участь у торгах будь-якому постачальнику. Використовуючи процедуру відкритих торгів, розпорядник державних коштів показує заохочення конкуренції.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури відкритих торгів за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень, для робіт дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури відкритих торгів, за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень.

Публічне запрошення до участі в торгах для вибору виконавця (постачальника, підрядника) без обмеження.

Після опублікування у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані виконавці (постачальники).

Строк для подання тендерних пропозицій має становити 30 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 15 календарних днів.

Для підприємств при застосуванні процедури відкритих торгів - строк для подання тендерних пропозицій може становити не менш ніж 10 календарних днів з дати опублікування оголошення про заплановану закупівлю.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка учасників (кваліфікація) та їх пропозиції і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

- подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури відкритих торгів;

- вивчення кваліфікаційних документів учасників торгів на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації;

- вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

- перевірка на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації, у тому числі договірних;

- оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

- акцепт тендерної пропозиції, яка визначена найкращою.

Протягом 5-ти календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п'ять ) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедури відкритих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих день з дня акцепту тендерної пропозиції.

У разі, відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких не минув.

При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис. гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою відкритих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення»[11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.грвень, робіт - 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати відкритих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р [11].

Після укладання договору замовник надсилає протягом 10-ти календарних днів оголошення про результати відкритих торгів для публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р ««Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

При застосуванні процедури відкритих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури відкритих торгів та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі;

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції);

- копія листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назва, адреса учасника-переможця0;

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі ( у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура торгів з обмеженою участю.

Процедура торгів з обмеженою участю - це прийнятна процедура у випадках, коли предмет закупівлі користується особливим попитом, а виконання вимагає виняткової якості устаткування або професійно-технічних можливостей з боку виконавців (підрядників). Цю процедуру найкраще застосувати тоді, коли специфікації, незважаючи на їх складність, можна зрозумілими, тоді як оцінка залишатиметься складною і забиратиме багато часу.

Ця процедура дозволяє спочатку оцінити можливості виконавців (постачальників) і після цього запросити, у письмовій формі, відібраних кандидатів. Вона часто є зручною для закупівлі тих послуг, що потребують попереднього досвіду замовника в умовах ускладненого процесу оцінки.

Замовник може здійснювати закупівлю товарів, послуг шляхом застосування процедури торгів з обмеженою участю, за умови, якщо вартість їх закупівлі дорівнює або більше суми 20 тис.гривень. Для робіт процедура торгів з обмеженою участю застосовується, за умови, якщо вартість їх закупівлі дорівнює або перевищує суму 50 тис.гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури торгів з обмеженою участю за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 400 тисяч.

При застосуванні процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, послуг, робіт від 500 тис.гривень потрібно погодження уповноваженого органу.

Після проведення попередньої кваліфікації учасників при проведенні торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, послуг, робіт від 500 тис. гривень не потрібно погодження уповноваженого органу.

Замовник надсилає запрошення до участі в торгах (оголошення публікувати не обов'язково) для вибору виконавця(підрядника, постачальника) з або без попереднього визначення його професійної і технічної компетентності. Строк для подання тендерних пропозицій має становити 30 календарних днів від дати відправлення запрошення до процедури торгів з обмеженою участю. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 10 календарних днів.

Для підприємств процедура торгів з обмеженою участю - строк для подання тендерних пропозицій може становити не менш ніж 7 календарних днів з дати відправлення запрошення до участі в них.

Під час проведення торгів з обмеженою участю може здійснюватися у два етапи, при цьому, на першому етапі відбувається відбір прийнятих виконавців (постачальників), а на другому - запрошення відібраних виконавців (постачальників).

Процедура торгів з обмеженою участю може здійснюватися у два етапи, при цьому, на першому етапі відбувається вибір прийнятих виконавців (постачальників), а на другому - запрошення відібраних виконавців( постачальників).

У разі проведення замовником попередньої кваліфікації учасників (постачальників) при проведенні торгів з обмеженою участю через публікацію оголошення про попередню кваліфікацію, необхідно опублікувати оголошення у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» [12].

Строк для подання кваліфікаційних пропозицій має становити 15 календарних днів від дати публікації оголошення при проведення торгів з об- меженною участю.

Заявки мають містити будь-які кваліфікаційні документи, яких вимагає замовник. Після відбору кваліфікованих постачальників замовник (розпорядник державних коштів) надсилає запрошення до участі в торгах відібраним кандидатам та застосовує процедуру торгів з обмеженою участю.

Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у кваліфікаційній документації, протягом 14 календарних днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій.

Замовник протягом 5-ти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що брав у ній участь, про результати її здійснення.

Ця процедура може також використовуватися без попередньої кваліфікації учасників.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка тендерних пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

У разі проведення попередньої кваліфікації учасників торгів:

- вивчення кваліфікаційних документів учасників торгів на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації;

- відхилення тендерних пропозицій тих учасників, які не відповідають кваліфікаційним вимогам;

- повідомлення учасникам, які пройшли попередню кваліфікацію та яким дозволяється подати тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Проведення процедури торгів з обмеженою участю:

- подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури торгів з обмеженою участю;

- вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

- перевірка на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації, у тому числі договірних;

- оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

- акцепт тендерної пропозиції, яка визначена найкращою.

Протягом п'яти календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п'яти) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедури відкритих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих днів з дня акцепту.

При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою торгів з обмеженою участю, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис. гривень, робіт - 400 тис. гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати торгів з обмеженою участю, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №219-р[11].

Після укладення договору замовник надсилає протягом 10-ти календарних днів оголошення про результати торгів з обмеженою участю для публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення торгів та Інструкцій щодо їх заповнення».(Рис.2.1).

При застосуванні процедури торгів з обмеженою участю замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури торгів з обмеженою участю та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про проведення попередньої кваліфікації учасників торгів ( у разі її застосування);

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо проведення попередньої кваліфікації учасників торгів (у разі її застосування);

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі ( назва, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури з обмеженою участю торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура двоступеневих торгів

Умови застосування процедури двоступеневих торгів.

Двоступеневі торги можна застосовувати тоді, коли важко сформулювати однозначні тендерні специфікації. Замовник (розпорядник державних коштів) вважає необхідним можливість обговорення з постачальниками, наприклад, технічних рішень. Після таких обговорень й оцінки можливостей різних виконавців (постачальників) замовник формулює остаточну тендерну документацію і запрошує відібраних постачальників подавати свої пропозиції.

Ця процедура може використовуватися для закупівлі наукових досліджень, експериментів, проектів або інших спеціальних послуг.

Двоступеневі торги можуть також використовуватися, коли в умовах процедури відкритих торгів всі пропозиції були відхилені через невідповідність сформульованим вимогам, або коли було виявлено, що була змова постачальників. У таких випадках вимоги не повинні суттєво змінюватись упродовж двоступеневих торгів.

Ці торги можна також застосовувати для закупівлі нових будівельних робіт, що повторюють подібні будівельні роботи, придбані на основі процедури відкритих торгів або торгів з обмеженою участю, за умови посилання замовника в оголошенні щодо першої закупівлі робіт на можливість застосування двоступеневих торгів для закупівлі нових подібних робіт.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури двоступеневих торгів за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури двоступеневих торгів за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень.

Процедура двоступеневих торгів здійснюється у два етапи:

на першому етапі всім виконавцям пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійною та технічної компетентності виконавців та їх відповідності кваліфікаційним вимогам.

Строк подання виконавцями попередніх пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 21 календарних день з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.

Замовник проводить переговори з будь-ким із учасників або із усіма учасниками процедури двоступеневих торгів (збори з учасниками, виїзд з учасниками на будівельний майданчик, обговорення проектних рішень, технічних завдань). Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до цього Закону. Про зміну умов тендерної документації замовник інформує всіх виконавців під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів:

на другому етапі замовник пропонує виконавцям, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі не повинен перевищувати 10 календарних днів.

Для підприємств процедура двоступеневих торгів - строк подання учасниками тендерних пропозицій на перший етап може становити не менше ніж 10 календарних днів з дати опублікування оголошення про заплановану закупівлю. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі може становити не менш ніж 5 календарних днів з дня повідомлення учасників про результати першого етапу. Замовник (розпорядник державних коштів) публікує оголошення у спеціалізованих засобах масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, запрошуючи зацікавлених виконавців (постачальників) подавати попередні пропозиції без зазначення ціни, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р „Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення”[12].

Дозволяється проводити обговорення щодо технічних рішень, методів виконання проекту, умов контракту тощо. Після визначення професійної і технічної компетентності постачальників і формулювання заключних документів (специфікацій) замовник (розпорядник державних коштів) надсилає запрошення до участі в торгах постачальникам, кандидатури яких не були відхилені.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка тендерних пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без будь-яких подальших переговорів.

Протягом 5 календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також надсилає всім учасникам двоступеневих торгів письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника - переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозиції якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п'яти) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам двоступеневих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих днів з дня акцепту.

У разі, відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких не минув. При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплаті за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою двоступеневих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та за Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.гривень, робіт - 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати двоступеневих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» [12].

При застосуванні процедури двоступеневих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийняття рішення про застосування процедури двоступеневих торгів та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі;

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протоколи засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій (першого та другого етапів);

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції) (першого етапу - кваліфікація та другого етапу - визначення переможця);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назва, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура запиту цінових котирувань

Процедура запиту цінових котирувань може використовуватися щодо закупівлі товарів, послуг і робіт для яких є постійно діючий ринок і для закупівлі вже готових для вжитку товарів чи послуг, які не виробляються спеціально, чи за окремими специфікаціями.

Оголошення про застосування процедури запиту цінових котирувань замовник публікує обов'язково та розміщує його в інформаційній системі у мережі Інтернет.

Замовник може здійснювати закупівлі шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень та не перевищує суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень та не перевищує суми 200 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень та не перевищує суми 500 тисяч гривень.

Отже, якщо очікувана вартість предмета закупівлі товарів і послуг нижча 20 тис.гривень, для робіт - 50 тис.гривень розпорядник державних коштів самостійно, виходячи з конкретної ситуації, приймає рішення про здійснення тієї чи іншої закупівлі без застосування норм закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за держані кошти»[6]. Підприємства можуть не застосовувати процедури здійснення закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі товарів і послуг нижче 50 тисяч гривень, для робіт - нижче 400 тисяч гривень.

Під час застосування процедури запиту цінованих пропозицій (котирувань) при здійсненні закупівлі замовник публікує оголошення та одночасно надсилає запит щодо цінових пропозицій не менш ніж трьом учасникам та розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет. При цьому замовник може для вивчення ринку пропозиції, що є предметом закупівлі, користуватись публікаціями у спеціалізованих виданнях, прайсами фірм тощо.

Під час проведення процедури запиту цінових пропозицій(котирувань) цінові пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники.

У запиті повинно бути зазначено:

- найменування та юридична адреса замовника;

- вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце надання послуг;

- строк поставки товарів або надання послуг;

- місце і строк подання цінових пропозицій;

- місце і дата розкриття цінових пропозицій;

- строк дії тендерної пропозиції;

- істотні умови договору.

У запиті повинно бути повідомлено про те, чи включаються в ціну витрати на транспортування, страхування, сплати мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів.

Строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 5 робочих днів з дня опублікування оголошення відповідно до Закону.

Під час розкриття цінових пропозицій замовником оголошуються найменування, адреса кожного учасника та ціна кожної цінової пропозиції.

Однак, рішення щодо визначення переможця процедур закупівлі має прийматись винятково на підставі тендерної пропозиції потенційного учасника, направленої на адресу замовника та завіреної печаткою, у вигляді листів завірених печатками учасника торгів, прайсів завірених печатками учасника торгів, рахунків-фактур.

Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття тендерних пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції. Під час розкриття тендерних пропозицій, копія якого надається всім учасників торгів на їх запит.

Після акцепту тендерних пропозицій за процедурою запит цінових котирувань, рекомендується замовнику поінформувати протягом 5 календарних днів переможця торгів про акцепт тендерної пропозиції, а також надіслати всім учасникам процедури закупівлі письмове повідомлення про результати із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця процедури запиту цінових котирувань.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

I. Подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури торгів запит цінових котирувань;

II. Вивчення кваліфікаційних документів учасників торгів на відповідність вимогам зазначеним у запиті;

III. Вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

IV. Перевірка на відповідність вимогам зазначеним у запиті, у тому числі договірних;

V. Оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

VI. Акцепт тендерної пропозиції, яка має найнижчу ціну.

Після застосування процедури замовник укладає договір про закупівлі з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.

Замовник, у строк не раніше ніж через 3 робочі дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам торгів про результати здійснення процедур закупівлі і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця, укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.

Оголошення про результати застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) замовник публікує обов'язково у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України і розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет.

У разі закупівлі товарів, послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгі за процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань), який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р „Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення.” [11]

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.гривень, робіт - 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати торгів за процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань), який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №219-р. [11]

При цьому, процедуру закупівлі слід визначати відповідно до річної потреби товарів, робіт і послуг, що планується придбати за державні кошти в межах кошторису бюджетної установи чи фінансового плану підприємства.

При застосуванні процедури відкритих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури запиту цінових котирувань та термінів подання тендерних пропозицій:

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі та копію запрошення учасникам з усіма умовами щодо подання тендерних пропозицій;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерн6ої пропозиції);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назви, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури запиту цінових котирувань щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Якщо закупівля окремих товарів здійснюється щомісячно, замовнику необхідно на початку бюджетного року провести в установленому порядку тендер на весь обсяг закупівлі та укласти з переможцем ( чи переможцями) торгів договір, у якому зазначити умови поставки, оплати товару тощо. Наприклад, поставка необхідних товарів визначеним (ми) виконавцям (ями) здійснюється залежно від потреби, а оплата договору про закупівлю - відповідно до надходження бюджетних коштів. Одночасно в договорі можна передбачити коригування цін на товари протягом визначеного періоду (місяці, кварталу) відповідно до зміни ринкової кон'юктури за погодженням сторін.

2.3 Дослідження розробки, структури, порядку надання тендерної документації на КП «Донецькміськводоканал»

Одним з найважливіших аспектів Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] є об'єктивність розгляду, оцінки та визначення найкращої тендерної пропозиції і недискримінація учасників торгів. Підготовка тендерної документації займає центральне місце у забезпеченні цих важливих аспектів. Оскільки можливість спілкування з учасниками торгів дуже обмежена, а переговори взагалі заборонені, якість і повнота тендерної документації стає важливим фактором успішного результату тендерних процедур під час процесу оцінки пропозицій і присудження контрактів. По закінченні кінцевого терміну подання і розкриття пропозицій лишаться дуже мало часу для коригування і поправок. У принципі, після розкриття пропозицій приймаються лише пояснення і виправлення арифметичних помилок. В результаті, оцінка і рішення про акцепт тендерної пропозиції (присудження договору) практично базується на сукупній інформації, що міститься лише у тендерній документації.

Якість отриманих пропозицій значно мірою залежить від якості тендерних документів і особливо технічних специфікацій, а також технічних завдань.

Тендерна документація містить усю інформацію, необхідну для забезпечення бази, на основі якої потенційний постачальник може оцінити витрати і підготувати повну пропозицію.

Тендерна документація має величезне значення, оскільки визначають саме те, що необхідно. Для забезпечення об'єктивності і прозорості пропозиції повинні оцінюватись лише на основі критеріїв і специфікацій, сформульованих у тендерній документації. Усі зусилля, витрачені на підготовку тендерної документації, компенсуються упродовж процесу оцінки і акцепту тендерної пропозиції.

Керівні принципі, що лежать в основі структури тендерних документів, замовник (розпорядник державних коштів) відповідає за:

- підготовку ретельно складеної повної тендерної документації - з технічної і комерційної точок зору, включаючи умови договору - загальні і спеціальні, що забезпечує максимальну конкуренцію і дає можливість приймати рішення про акцепт тендерної пропозиції (присудження договору) без попереднього обговорення та без переговорів з учасниками торгів;

- дотримання усіх юридичних формальностей, пов'язаних з тендерними процедурами; оголошення торгів, подання і розкриття пропозицій, висування критеріїв щодо відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам і акцепт тендерної пропозиції (присудження договорів), а також реєстрацію процесу;

- дотримання технічних, комерційних, вимог екологічної безпеки та інших вимог, що звичайно збалансовують і оптимально відображують характер і обсяги контракту.

Характер інформації, що міститься у тендерній документації, залежить від обсягів і складності передбачуваного договору. Документація повинна бути добре сформульована і, заради зрозумілості, різні частини тендерної документації необхідно відокремлювати і завжди компонувати у незмінному порядку.

Використання стандартних документів допомагає виконавцю (постачальнику), оскільки він може використовувати час торгів на підготовку тендерної пропозиції, а не спробі зрозуміти зміст тендерної документації.Це також заощаджує час і зменшує до мінімуму ризик упущень та інших помилок.

Точні закінчені формати або моделі структури і змісту тендерної документації, які повністю охоплюють усі типові ситуації, пов'язані із закуплею, відсутні. Індивідуальне створення тендерної документації відображає значною мірою характер і рівень складності закупівлі, тоді як тендерна документація повинна завжди містити низку важливих обов'язкових деталей з посиланням на Закон.

Наступна інформація, що базується на Законі України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] і перевіреному міжнародному досвіді, може стати гарним орієнтиром для учасників торгів у їх роботі на підготовці тендерної пропозиції.

Як правило, тендерна документація повинна містити наступні складові:

- запрошення до участі у торгах, включаючи інструкції\інформацію для учасників торгів;

Через запрошення до участі у торгах замовник (розпорядник державних коштів) оприлюднює закупівлю. Залежно від обраної процедури, це відбувається у формі оголошення у “Віснику державних закупівель” або листа-запрошення.

Інструкції звичайно охоплюють адміністративні умови і процедури закупівлі-вони встановлюють правила проведення торгів.

- вимоги до виконавців (постачальників) - підтвердження відповідності виконавців встановленим кваліфікаційним вимогам;

Необхідно сформулювати вимоги щодо професійної і технічної компетентності постачальника, а також його фінансового стану, включаючи підтвердження виконання ним цих вимог.

- специфікації - це опис необхідних товарів або послуг;

- основні умови договору/додаткові умови договору;

Усі основні умови договору і комерційні умови повинні міститися у тендерній документації, бажано у (проекті) договору/договору про закупівлю.

- додатки.

Вимоги до тендерної документації повинні бути однаковими для всіх претендентів - учасників тендеру, однозначними в трактуванні та містити всю потрібну інформацію.

Обсяг і склад тендерної документації, порядок її розроблення визначаються замовником залежно від вартості та особливостей предмета закупівлі.

Замовник надсилає виконавцю тендерну документацію протягом 3-х календарних днів з дня отримання від виконавця запиту про надання необхідних документів.

У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг тендерна документація надсилається одночасно із запрошенням до участі в торгах.

За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату, яка не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на підготовку такої документації та її розсилання.

У разі проведення торгів на закупівлю робіт тендерна документація надсилається після попередньої оплати виконавцем витрат на її підготовку.

У разі здійснення процедури попередньої кваліфікації тендерна документація надсилається всім виконавцям,що за її результатами пройшли відбір.

Наприклад,запитання:

За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату? Яким чином визначається дана сума? Чи можна вимагати від виконавців попередньої оплати за тендерну документацію у разі закупівель товарів та послуг?

Замовник повинен скласти відповідний кошторис витрат на підготовку тендерної документації, її розмноження та розсилання, у відповідності з яким встановлюються розмір плати, яка вимагається від виконавців.

У випадку проведення торгів на закупівлю робіт згідно з частиною першою статті 20 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] тендерна документація надсилається післяпопередньої оплати виконавцем витрат на її підготовку. Існування зазначеної норми саме для випадку закупівлі робіт обумовлено том, що тендерна документація у цьому випадку, як правило, включає значну за обсягом та вартістю технічну та проектну документацію, що у свою чергу призводить до зростання як вартості власне самої тендерної документації, так і підготовки кожного додаткового її проекту.

Саме тому для гарантованого відшкодування витрат на підготовку тендерної документації замовником відповідно до вищезазначеної статті Закону встановлюється вимога щодо попередньої оплати.

Порядок розрахунків за отримання виконавцями тендерної документації, а також в інших випадках, у тому числі і висунення вимоги щодо здійснення передоплати за її отримання, встановлюється замовником самостійно, виходячи з вартості тендерної документації.

Виконавець має право не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів повинен дати відповідь на запит виконавця.

Не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів виконавців внести зміни до тендерної документації та повідомити про зазначені зміни письмово всіх виконавців, яким замовник надав тендерну документацію. Якщо замовник проводить збори з метою роз'яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, він повинен вести протокол цих зборів з викладенням у ньому всіх роз'яснень щодо запитів і надіслати його всім виконавцям, яким було надано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.

У разі несвоєчасного подання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації, її змін або якщо внесені до тендерної документації зміни є суттєвими, замовник повинен продовжити строк подання тендерних пропозицій. Рішення про продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником з урахуванням того, що такий строк повинен бути достатнім для врахування виконавцями зазначених змін, доповнень або роз'яснень та своєчасно подання тендерних пропозицій, але не більшим ніж 3 (три) робочих дні.

Тендерне забезпечення

У деяких випадках важливо забезпечити виконання забов'язань постачальником у формі забезпечення тендерної пропозиції та/або забезпечення виконання угоди про закупівлю.

Вимоги щодо цих гарантій повинні висуватися не постійно, а лише у деяких випадках, коли закупівельна організація вважає, що це необхідно. Але при цьому у тендерній документації необхідно обов'язково зазначити буде вимагатися тендерне забезпечення чи ні і в якому розмірі вона визначається.

Метою тендерного забезпечення є гарантування покупцеві прийнятого захисту від несерйозних тендерних пропозицій. Забезпечення не повинно бути завищеним, аби не знеохотити постачальників від подання пропозицій.

Вимога щодо надання тендерного забезпечення є обов'язковою, якщо загальність вартість предмета закупівлі перевищує суму 100 тисяч гривень для товарів і послуг та 500 тисяч гривень для робіт.

Згідно з вимогою тендерних документів учасник торгів вносить тендерне забезпечення, розмір якого не перевищує 1% обчисленої вартості робіт і 5 % вартості закупівлі товарів і послуг.

Замовник (розпорядник державних коштів) визначає вимоги щодо надання тендерного забезпечення у тендерних документах: суму, форму та умови, згідно з якими тендерне забезпечення не перевертається постачальнику.

Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:

- відкликання або зміни тендерної пропозиції виконавцем після закінчення строку її подання;

- не підписання виконавцем, що став переможцем торгів, договору про закупівлю;

Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму виконавцю протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:

- закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;

- укладення договору про закупівлю з виконавцем, що став переможцем торгів;

- відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації;

- закінчення процедур закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із виконавців, що подали тендерні пропозиції.

Порядок подання, отримання і розкриття тендерних пропозицій

При застосуванні офіційних процедур закупівлі, тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи у запечатаному конверті. В інших випадках вона може також прийматися у формі факсу, електронної пошти згідно з формою, зазначеною у документах.

Тендерні пропозиції подаються «фізично» за місцем призначення, часом і в строки, зазначені у запрошенні до участі в торгах.

Рекомендована наступна процедура подання тендерних пропозицій:

- учасник торгів запечатує в окремий конверт оригінал і кожну копію тендерної пропозиції, ретельно маркуючи їх написами ОРИГГІНАЛ і КОПІЯ . Після цього конверти вкладаються у зовнішній конверт;

- внутрішні і зовнішні конверти адресуються замовнику (закупівельній організації) з посиланням на закупівлю, зазначену у тендерному документі, і маркуються: НЕ ВІДКРИВАТИ ДО ПОЧАТКУ ТОРГІВ;

- інструкції для учасників торгів інформують виконавців про ризик неправильного розміщення або завчасно розпечатування неправильно запечатаних і промаркованих тендерних пропозицій, що виходить за межі відповідальності і контролю покупця;

- не внутрішньому конверті також вказується найменування й адреса учасника торгів для можливого повернення йому нерозпечатаного конверта у разі отримання тендерних пропозицій після закінчення строку їх подання;

- тендерна пропозиція підписується уповноваженою особою згідно з інструкціями, викладеними у тендерних документах.

У разі застосування процедури, наприклад, запиту цінових пропозицій (котирувань), інші форми подання тендерних пропозицій можуть бути прийнятними, допоки діють основні вимоги щодо об'єктності і прозорості. Однак, замовникам (розпорядниками державних коштів) рекомендовано застосувати для неофіційних методів ті самі процедури, що й для офіційних.

Отримавши тендерні пропозиції, уповноважена особа маркує кожний конверт, проставляючи на ньому дату і час отримання, занотовує порядок отримання тендерних пропозицій і підтверджує отримання підписом.

Учасник торгів може відкликати, внести зміни або змінити тендерну пропозицію у будь-який час до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій.

Тендерні пропозиції зберігаються таким чином, щоб не оприлюднити найменування виконавців. Тендерні пропозицій передаються у відповідний Тендерний комітет до закінчення кінцевого терміну публічного розкриття тендерних пропозицій.

Тендерні пропозиції, отримані після закінчення строку їх подання, відхиляються і повертаються участнику торгів у нерозпечатаному вигляді.

Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день, час та у місці, зазначених у тендерній документації та оголошення щодо здійснення закупівлі.

Оскільки розкриття тендерних пропозицій займається Тендерний комітет, цей документ (протокол розкриття тендерних пропозицій) не зупиняється на деталях вищевказаної процедури, подаючи лише стислий виклад подій.

На розкритті тендерних пропозицій можуть бути присутні щонайменше 3 (три) особи із членів тендерного комітету.

До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі виконавці, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники.

Замовник має право звернутися до виконавців за роз'ясненням змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.

Замовник не повинен ініціювати будь-які переговори з виконавцем щодо внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміни її ціни та коригування тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій можливе виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, за умови отримання письмової згоди виконавця на таке виправлення.

У разі, коли отримано принаймні 3 (три) тендерні пропозиції тендерний комітет розкриває тендерні пропозиції та інформує присутніх про їх зміст.

Під час процедури розкриття тендерних пропозицій головуючий зборів оголошує найменування, адресу виконавця і ціну тендерної пропозиції. Тендерні пропозиції, що не відповідають офіційним вимогам тендерних документів щодо повноти, відхиляються, але під час розкриття тендерних пропозицій. Тендерні пропозиції, подані по закінченні строку їх подання, повертаються учасникам у нерозпечатаному вигляді.

Секретар тендерного комітету заносить усі відповідні дані у протоколи щодо процедури розкриття і, після підписання контрактів, надсилає усім учасникам торгів, на їх запит. Дані протоколів також заноситься у звіт про результати здійснення процедури закупівлі.

Що стосується методики оцінки тендерних пропозицій можна рекомендувати два підходи до бальної оцінки пропозицій.

У першому випадку встановлюється максимальна сума балів для пропозицій (наприклад 1000), максимально можлива кількість балів по кожному із показників (критеріїв), що оцінюються та порядок визначення кількості балів по кожному показнику для відповідної пропозиції.

Сума балів по пропозиції, що оцінюється, може розраховуватись по формулі:

Де: Бj - максимально можлива кількість балів по і-му показнику (критерію), що затверджується тендерним комітетом на стадії, яка передує оцінці пропозиції;

Кj - коефіцієнт відхилення і-го показника по даній пропозиції від найкращого (найгіршого) показника інших пропозицій;

При розстановці коефіцієнтів ваги рекомендується враховувати вимоги, що сума коефіцієнтів по всім показникам повинна дорівнювати 1.



Похожие работы:

Воспользоваться поиском

Похожие учебники и литература:    Готовые списки литературы по ГОСТ

Арбитражный процесс. Конспект лекций
Философия права в схемах
Гражданский кодекс РФ. Часть 1.
Источники римского права.
Общие положения Главы 1 ФЗ "О полиции". Комментарии.
Принципы деятельности полиции. Комментарий к Глава 2 ФЗ "О Полиции"
Обязанности полиции. Комментарий к Главе 3 ФЗ "О Полиции"
Применение полицией специальных средств и физической силы. Комментарии к главам 4 и 5 ФЗ "О полиции"
Земельное право. Учебник. 2010 год.
Гражданское право - том 1.
История государства и права России.
Право Европейского Союза (ЕС)
Комментарий к ГПК РФ.
Общие положения о гражданском судопроизводстве (гражданском процессе)
Муниципальное право. Краткий курс лекций.
Нотариат и нотариальная деятельность
Российское предпринимательское право. Учебник.
Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу РФ
Шпаргалка по конституционному праву зарубежных стран.
Аграрное право
Административное право РФ
Международное частное право. Краткий курс лекций.
АВТОРСКИЕ И СМЕЖНЫЕ С НИМИ ПРАВА
Должностные и служебные преступления: лекции к курсу
Международное частное право. Учебник.
Административное право - Шпаргалки.
Обществознание - учебник.
Хозяйственное право. Курс лекций.
Римское право - конспект
Медицинское право
Административное право. Лекции.
Трудовое право РФ. Учебник.
Муниципальное право. Билеты.
Проблемы теории государства и права. Лекции
Гражданский процесс. Ключевые вопросы
Как защитить свои интересы в ЖКХ
Криминалистика - лекции.
Уголовный процесс
Уголовное право РФ - экзаменационные ответы
Адвокатура. Основы адвокатуры
Теория государства и права - подробный курс лекций (ТГП)
Проблемные аспекты гражданского права
Трудовое право. Учебное пособие
Правовые гарантии иностранных инвесторов по законодательству РФ и в международном инвестиционном праве.
Арбитражный процесс
Основы права в кратком изложении
Гражданское право учебник
Гражданское право. Лекции
Семейное право учебник
Арбитражный процесс - билеты
Международное частное право. Курс лекций
Основы гражданского права
Основы наследственного права. Лекции
Основы земельного права
Прокурорский надзор. Лекции
Основы и проблемы права. Лекции
Основы государственного управления
История государства и права. Учебник
Административно-процессуальное право. Курс лекций
Семейное право учебник онлайн
Семейное право учебник 2
Семейное право учебник 3
Основы земельного права 2
Земельное право 3
Трудовые права работников



Скачать работу: Тендерна система України, 2017 г.

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Государство и право