Пройти Антиплагиат ©



Главная » Рефераты » Текст работы «Ефективне управління виробництвом»


Ефективне управління виробництвом

Сутність, зміст і види ефективності виробництва. Класифікація факторів підвищення ефективності виробництва. Аналіз ефективності виробництва ВАТ "Ударний". Аналіз використання виробничих потужностей. Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва.

Дисциплина: Менеджмент и трудовые отношения
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Дата добавления: 8.10.2004
Размер файла: 183 Kb
Просмотров: 1800
Загрузок: 8

Все приложения, графические материалы, формулы, таблицы и рисунки работы на тему: Ефективне управління виробництвом (предмет: Менеджмент и трудовые отношения) находятся в архиве, который можно скачать с нашего сайта.
Приступая к прочтению данного произведения (перемещая полосу прокрутки браузера вниз), Вы соглашаетесь с условиями открытой лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная (CC BY 4.0)
.

53

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

і н с т и т у т д и с т а н ц і й н о г о н а в ч а н н я

Допущено до захисту

рішенням кафедри

менеджменту й маркетингу

від 27 березня 2001 р.

______________Соломенчук О.О.

(професор)

Заболотний Олександр Едуардович

Д И П Л О М Н А Р О Б О Т А

на тему: Ефективне управління виробництвом

шифр групи: Ф 4 - 10 - 98 БУБ

напрям підготовки: менеджмент

ВНИМАНИЕ!!! MS Office 2003, не распознает большинство формул. Используйте MS Office 2000 - XP.

Робота на здобуття кваліфікаційного рівня

б а к а л а в р

Виконав___________________Заболотний О.Е.

Науковий керівник________________Пляскін І.І.

(професор)

Запоріжжя 2001

З М І С Т

Вступ………………………………………………………………………………………...4

Розділ 1. Методика дослідження

1.1 Короткий огляд літератури ………………………………………………......11

1.2 Методи й організація дослідження проекту

1.2.1 Сутність, зміст і види ефективності

виробництва...…………………………………………………………......14

1.2.2 Ефективність виробництва: система показників...…………........20

1.2.3 Класифікація факторів підвищення ефективності виробництва

1.2.3.1 Класифікація істотних характеристик...……......………....22

1.2.3.2 Спрямованість діяльності і використання факторів

підвищення ефективності виробництва…………………....23

Розділ 2. Аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

2.1 Характеристика об'єкта дослідження

2.1.1 Особливості технологічного процесу виробництва.

Техніко-економічна характеристика підприємства...…….....……33

2.1.2 Основні техніко-економічні показники...……………..………......…38

2.2 Аналіз ефективності виробництва

2.2.1 Узагальнюючі показники економічної ефективності

виробництва...………………………………………………………......…38

2.2.2 Показники ефективності використання праці.…..………......……46

2.2.3 Показники ефективності використання основних

фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень...…….....…...52

2.2.4 Показники ефективності використання матеріальних

ресурсів...…………………………………………………………….………56

2.2.5 Додаткові показники системи показників

ефективності виробництва...………………………………………......58

2.3 Аналіз використання виробничих потужностей...……..….….……......61

2.4 Визначення рівня механізації виробництва……………….…..….……...65

2.5 Висновки аналітичної частини………………………………..………………71

Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

3.1 Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва

3.1.1 Заходи підвищення рівня механізації

виробництва.…………………………………………......…………..……77

3.1.2 Заходи НОТ (наукова організація труда).......…………..…….……80

3.1.3 Заходи поліпшення використання основних

виробничих фондів і виробничих потужностей...…………..………82

3.2. Ефект від проведення заходів на виробництві...……..……....….……87

Висновки...……………………………………………………………………………...96

Список використаної літератури...…………………………..…..………105

Додаток 1. Система показників ефективності суспільного

виробництва об'єднань (підприємств)....……………………..…..108

Додаток 2. Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності

ВАТ «Ударний»……………………………………………………………109

Додаток 3. Факторний аналіз рентабельності виробництва

винзаводу……………………………………………………………...….110

Додаток 4. Система показників ефективності виробництва

ВАТ «Ударний»……………………………………………………….…..111

Вступ

Україна є країною з величезним потенціалом - вона має освічене населення, багаті природні ресурси, а також удале географічне положення, що дозволяє їй бути міжнародною торгівельною державою. При цьому країна володіє банком унікальних технологій і наукових розробок, реалізація яких відкриває нові можливості, як для вітчизняного, так і для світового прогресу. Як приклад можна привести: запуск супутника Землі - “Січ”, що відкрив Україні шлях до клубу космічних держав; літак “Мрія” і інша продукція заводу ім. Антонова; електронні мікроскопи; різні типи й класи кораблів; наймогутніші у світі преси, турбіни і дизельні двигуни -- усе це є на виробничому конвеєрі України.

Разом із тим генна інженерія й біотехнології, штучні алмази, дослідження в галузі матеріалознавства, у тому числі і космічного, фундаментальні дослідження в математиці, теоретичній фізиці, біології й хімії - усе це ставить Україну в один ряд із передовими високорозвиненими країнами світу.

Однак при такому величезному науковому, виробничому і кадровому потенціалі в економіці України протягом останніх років спостерігаються кризові явища, у результаті чого обсяги виробництва основних видів продукції катастрофічно знизилися.

Відповідно до офіційної статистики, показник промислового виробництва протягом 1991-1998 років становив негативну величину. Річна зміна обсягів промисловості в Україні склала: у 1995 році -12,0%; у 1996 -5,1%; у 1997 -1,8%, а в 1998 році -1,5%.

Однак, починаючи з 1999 року, відбулася зміна тенденції. За даними Держкомстату України в 1999 році показник випуску загального обсягу продукції збільшився на 2,8%, а середньодобового виробництва - на 3,6%.

Таким чином, уперше протягом останніх років, починаючи з 1999 р., за підсумками року спостерігається приріст виробництва.

Але цей факт не дає приводу для оптимізму. Підвищення зростання виробництва й збільшення валового продукту в Україні, відбувається не за рахунок підвищення ефективності економіки, і не є результатом діяльності уряду й інших державних органів. Дане явище пояснюється наступним. Справа в тому, що розвиток світової економіки відбувається хвилеподібно, чи циклічно. В різні роки виробництво може зростати великими чи меншими темпами, а в ряді випадків розвиток економіки може мати негативний знак, що означає падіння виробництва. Так, після південно-східної кризи, циклічний розвиток світової економіки супроводжується високим рівнем економічної активності, природно, що це явище знаходить своє відображення і на економіці України.

Цікавими, у рамках даної теми, є результати дослідження фахівцями НДІ Держкомстату ділової активності промислових підприємств України в ІІІ-IV кварталах 2000 року, у якому брали участь 1425 підприємств 16 галузей. Дані свідчать про те, що середній коефіцієнт завантаження виробничих потужностей в ІІІ-IV кварталах склав 38%. При цьому керівники більшості підприємств (93% опитаних), відзначають, що їхніх виробничих потужностей “досить” чи “більш ніж досить” для виконання наявної кількості замовлень, що вказує на значне недовикористання промислового потенціалу. Лише 5% від загальної кількості підприємств відчувають нестачу наявних у присутності потужностей.

Що стосується завантаження виробничих потужностей, найбільша завантаженість спостерігалася на найкрупніших підприємствах (більш 5000 працюючих) - 52% і в малих підприємствах (з кількістю працюючих менш 50 чоловік) - 40%. Найгірше завантаження відзначалося на підприємствах з кількістю працюючих 51-200 чоловік - усього на 33,5% (таблиця 1).

Таблиця 1

Завантаження виробничих потужностей у галузях промисловості в III-IV кварталах 2000 року, %

Мікробіологічна

54

Борошномельна

39

Поліграфічна

40

Харчова

57

Легка

40

Скляна й порцелянова

37

Промисловість будматеріалів

62

Деревообробна

37

Машинобудування

37

Хімічна

30

Кольорова металургія

35

Чорна металургія

68

Паливна

48

Вугільна

65

Електроенергетика

54

Крім того, промислові підприємства України забезпечені замовленнями в середньому на 3,3 місяці роботи. При цьому трохи краще обстоять справи в електроенергетиці (11 міс.), паливній (5,8 міс.) і вугільній (5,1 міс.) промисловості. Однак менш за все забезпечена замовленнями поліграфічна промисловість у середньому на 1,1 місяць.

Приведена статистика свідчить про неефективне використання виробничого потенціалу, що свідчить про низьку ефективність виробництва практично у всіх галузях економіки України. У свою чергу це є результатом низького попиту на вироблену продукцію, тобто фактично продукція, що виробляється на підприємствах України є неконкурентоспроможною. Висока собівартість, низька якість - от причини відсутності попиту.

Таким чином, підвищення ефективності виробництва на підприємствах України - це одна з найважливіших задач як держави (створення сприятливих умов для ефективної діяльності підприємств), так і економістів самих підприємств (аналіз виробничої діяльності, розробка й упровадження заходів щодо підвищення ефективності виробництва).

Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того чи іншого успіху. В основі прогресу лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна й соціальна результативність господарської діяльності.

Запорука успіху діяльності будь-якого підприємства криється в постійному підвищенні ефективності виробництва, систематичному аналізі виробничої діяльності, розробці й упровадженні заходів, націлених на підвищенні ефективності виробництва.

На сучасному етапі розвитку України, забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів. Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є - ефективність виробництва.

Зниження витрат виробництва, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення більш високих економічних показників і, насамперед підвищення продуктивності праці й ефективності виробництва, і на цій базі зниження собівартості - найбільш важливі й актуальні задачі працівників управління виробництвом. Для їхнього вирішення велике значення має удосконалювання управління з метою підвищення його ефективності, оволодіння методами ефективного керування виробництвом, а також розрахунки й порівняння показників ефективності виробництва підприємства.

Необхідною умовою вирішення поставлених завдань є науковий пошук, аналіз, узагальнення практики й обґрунтування такої системи управління підприємством, що могла б забезпечити підвищення ефективності виробництва й насичення ринку високоякісними товарами, доступними для масового споживача.

Виходячи з вищесказаного, тема, розглянута в роботі, є актуальною на сьогоднішній день, у період економічної кризи, спаду виробництва й реформування економіки нашої держави.

Мета роботи:

визначення можливих напрямків реалізації внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності виробництва (діяльності підприємства);

розробка заходів для впровадження на підприємстві з метою підвищення ефективності виробництва й одержання значного економічного ефекту.

Завдання дипломної роботи:

огляд літератури, що має відношення до досліджень дипломної роботи;

аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний», із метою виявлення причин низької ефективності виробництва підприємства.

У роботі досліджуються: теоретична й практична основа аналізу й оцінки ефективності виробництва, методи оцінки; фактори підвищення ефективності виробництва. У дипломній роботі, на основі проведених досліджень і аналізу виробничої діяльності суб'єкта господарської діяльності, виявляються причини низької ефективності виробництва підприємства і визначаються спрямованість діяльності й заходи щодо підвищення ефективності виробництва суб'єкта ринкових відносин. Результатом проведення заходів щодо підвищення ефективності виробництва є ефект, що виражається в підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості й підвищенні конкурентноздатності продукції на ринку.

Об'єктом дослідження обрано підприємство - ВАТ «Ударний», розташоване: м. Тарутине, Одеська область, яке здійснює господарську діяльність у такій галузі промисловості як - виноробство (вторинне виноробство). Для проведення аналізу виробництва даного підприємства, результати діяльності ВАТ «Ударний», зведені в таблиці: «Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний» (див. Додаток 2).

Предмет роботи - результат теоретичного абстрагування ефективності виробництва, що дозволяє виділити певні закономірності розвитку й функціонування виробництва, а також виявити найбільш значимі з наукової й практичної точок зору закономірні зв'язки і відносини ефективності виробництва.

Дана робота, побудована так, щоб досить освітити й проаналізувати всі аспекти ефективності виробництва - управління, аналіз.

Дипломна робота складається з трьох розділів і чотирьох додатків. Додатки дипломної роботи містять: 1 схему і 3 таблиці.

Крім додатків, у роботі, розміщено також 10 таблиць і 2 схеми, у яких міститься допоміжний і наочний матеріал.

Варто помітити, що загальноприйнята система показників ефективності виробництва, використовувана в роботі для аналізу ефективності виробництва, містить також і додатково розраховані мною показники господарської діяльності підприємства ВАТ «Ударний» (п\р 2.2.5). Дані доповнення, на мою думку, є доцільними, тому що вони дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва.

Методики визначення й аналізу, система показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його удосконалювання.

Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є - ефективність виробництва.

Розділ 1. Методика дослідження

1.1 Короткий огляд літератури

Необхідною умовою підвищення ефективності виробництва, оволодіння методами ефективного управління, а також розрахунками й порівнянням показників ефективності виробництва підприємства, а потім розробкою програми виведення підприємства з кризи й підвищення ефективності діяльності підприємства, є: науковий пошук; аналіз; узагальнення практики й обґрунтування такої системи й методів керування підприємством, що могли б забезпечити підвищення ефективності виробництва й насичення ринку високоякісними товарами, доступними для масового споживача.

Тема дипломної роботи є мало дослідженою, хоча і звертала увагу багатьох учених. В основному це роботи з дослідження одного з аспектів даної теми - це аналіз і оцінка ефективності виробничої діяльності підприємства, у яких досліджуються показники й методи оцінки ефективності виробництва. Далі цього ніхто з авторів робіт не продовжує досліджень, тобто розробкам заходів щодо підвищення ефективності виробництва на базі проведеного аналізу виробничої діяльності підприємства.

Здійснюючи огляд видаваної останнім часом літератури, варто помітити, що література по даній темі в даний час практично не видається. Серед робіт, які мають відношення до даної теми можна виділити праці: Горфінкеля В.Я. і Швандара В.А., Савицької Г.В., Стражева В.І.

Горфінкель В.Я., Швандар В.А. Економіка підприємства: Підручник для вузів. - М.: Банки й біржі, ЮНІТІ, 1998.

Гарний підручник для вузів для освоєння дисципліни - економіка підприємства. Але в даному підручнику, лише загалом досліджені: сутність, критерій і показники економічної ефективності суспільного виробництва, загальна й порівняльна економічна ефективність витрат. Тут також визначені загалом основні напрямки підвищення ефективності суспільного виробництва. Практично відсутні методики дослідження ефективності виробництва підприємства.

Таким чином, для дослідження економічної ефективності виробництва певного суб'єкта господарської діяльності (підприємства) й управління, матеріал поданий у підручнику практичної цінності не має.

Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Мінськ: Экоперспектива, 1998.

Стражев В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник. - Мінськ, 1997.

Незамінні підручники для аналізу виробничої діяльності підприємства, оцінки ефективності виробництва. Але як уже згадувалося, аналіз, є лише одним з аспектів теми досліджуваної у дипломній роботі.

На цьому огляд літератури, з теми дипломної роботи, виданої останнім часом завершується, через її відсутність.

Набагато більше літератури по даній темі видавалося в часи коли ринкові відносини ще були відсутні чи тільки починали формуватися. У даному напрямку дослідження проводили такі учені як: Кац Й.Я., Нікольский М.І., Белашов Л.А., Ермолович Л.Л., Лановой В.Т., Замісячний А.Й., Кунельский Л.Е. і ін.

Література, яка не заслуговує пильної уваги

Кунельский Л.Е. Як прискорити ріст ефективності: Питання й відповіді. - М.: Політіздат, 1988.

Враження від книги - написана автором по політичному замовленню ЦК КПРС - містить багато тез із Пленумів ЦК КПРС, мало уваги приділяється дослідженню ефективності і її росту. Автор робить упор в одержанні швидкої віддачі на підвищення дисципліни й активізації людського фактора. Книга є зразком книги старої формації.

Подсолонко В.А. і ін. Управління ефективністю виробництва. - К.: Наукова думка, 1985.

У книзі освітлені проблеми удосконалювання прийнять рішень в ієрархічній системі керування ефективністю виробництва в регіоні на прикладі області. Тут викладаються методичні й організаційні розробки по цільовому керуванню ефективністю виробництва.

В даний час нові господарські відносини не залишили місця для застосування розробок приведених у даній роботі.

Література, гідна пильної уваги

й подяки її авторам

Ермолович Л.Л. і ін. Аналіз ефективності господарської діяльності промислових об'єднань і підприємств. - Мінськ: Виш. шк., 1988.

У даній книзі викладені облік і аналіз ефективності науково-технічних заходів, приведені методики аналізу показників ефективності роботи підприємств і об'єднань. Дуже цінна книга, розрахована для практичних розробок заходів підвищення ефективності виробництва на підприємстві.

Кац І.Я. Економічна ефективність діяльності підприємств (аналіз - оцінка). - М.: Фінанси й статистика, 1987.

У книзі обґрунтовується система показників для аналізу й оцінки ефективності виробництва на підприємстві; обґрунтовано необхідність і можливість використання узагальнюючого показника ефективності виробництва з позицій суспільних економічних інтересів, приведені основні формули для його розрахунку, а також оціночні показники впливу на ефективність виробництва на підприємстві науково-технічних досягнень.

Нікольский М.І. і ін. Економічна ефективність виробництва на підприємствах: Методика визначення й аналіз показників ефективності виробництва. - М.: Харчова промисловість, 1980.

У книзі висвітлюються методи розрахунку й аналіз показників економічної ефективності виробництва. Розглядаються основні фактори й резерви росту продуктивності праці, приводиться приклад багатофакторного регресійного аналізу. Дана книга має практичний інтерес для менеджерів будь-якого рівня виробництва і в даний час.

Белашов Л.А. і ін. Ефективність виробництва (планування й стимулювання). - К.: Наукова думка, 1984.

У книзі розглядаються питання підвищення ефективності виробництва. Пропонуються розроблені авторами рекомендації з виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

На цьому огляд літератури, в якій так чи інакше досліджувався предмет дійсної дипломної роботи, довершено. На закінчення огляду літератури можна констатувати, що літератури по даній темі немислимо мало, у той час коли багато підприємств знаходяться в кризовому стані й ефективність їхнього виробництва дуже низька.

У роботі синтезуються існуючі методики аналізу й розробки підвищення ефективності виробництва на підприємствах.

1.2 Методи й організація дослідження проекту

1.2.1 Сутність, зміст і види ефективності виробництва

У цьому розділі (1.2) викладається теоретична основа дослідження проекту: сутність і зміст, показники й методи оцінки ефективності виробництва. Тут досліджуються й класифікуються фактори підвищення ефективності виробництва, визначаються можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності виробництва (діяльності підприємства). Даний розділ служить теоретичною базою для практичного вирішення задач управління ефективністю, розробок програм підвищення ефективності виробництва підприємств.

У роботі зібрані й синтезовані теоретичні розробки визначення й підвищення ефективності виробництва підприємства. Дані розробки знаходять своє практичне застосування в розділі 2 - аналітична частина (аналіз ефективності виробництва) і розділі 3 - практична частина (комплекс заходів підвищення ефективності виробництва).

У буквальному значенні - «ефективний» означає «ефект, що дає, що приводить до потрібних результатів, діючий».

Слово «ефективність» має наступне значення - відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, результату до витрат, витратам, що обумовили й забезпечили його одержання.

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, чи чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці.

Ефективність виробництва - це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт - відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

Економічна сутність і загальна методологія визначення видів ефективності

Процес виробництва на будь-якім підприємстві здійснюється при визначеній взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу (робочої сили), засобів праці й предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал виробляє суспільно корисну продукцію чи виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої й упредметненої праці, а з іншого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу й рівня їхнього використання (мал.1).

Ресурси Персонал Засоби Предмети

(робоча сила) праці праці

Взаємодія Результати

й витрати ВИРОБНИЦТВО (ефект)

Ефективність виробництва

(продуктивність системи)

Мал.1. Формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи).

Ефективність виробництва являє собою комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах із розвитою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання використовують інший термін - продуктивність системи виробництва й обслуговування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів і послуг. Отже, ефективність виробництва й продуктивність системи - це по суті терміни-синоніми, що характеризують ті самі результативні процеси. При цьому варто усвідомлювати, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато більш широким, чим продуктивність праці й прибутковість виробництва.

Процес формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності системи) провадиться зазначеним вище способом.

Результат виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не слід тлумачити однозначно. Мова йде про корисний кінцевий результат. Можна розрізняти: 1) кінцевий результат процесу виробництва; 2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства (об'єднання підприємств).

Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробництва, обмірюваний обсягом продукції у натуральній і вартісній формах, другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, але й охоплює її споживчу вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва, виробничо-господарської діяльності підприємства за той чи інший проміжок часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності - прибуток.

Види ефективності.

Ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфне визначення й застосування для аналітичних оцінок і управлінських вирішень. З огляду на це важливо виділяти по окремих ознаках відповідні види ефективності (продуктивності), кожний з який має певне практичне значення (мал. 2).

По наслідках - Економічна

- Соціальна

По місцю одержання - Локальна (госпрозрахункова)

- Народногосподарська

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

(ПРОДУКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ)

По ступені - Первісна

підвищення ефекту - - Мультиплікаційна

По меті - Абсолютна

визначення - Порівняльна

Мал.2. Види ефективності виробництва (продуктивності системи) по окремих ознаках

Відповідні види ефективності виробництва виділяються переважно по розмаїтості одержуваних результатів (ефектів) господарської діяльності підприємства. Насамперед результат (ефект) виробництва буває економічним чи соціальним.

Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в об'єднанні підприємств). До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої чи реалізованої продукції, розмір отриманого прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів чи загальна економія від зниження собівартості продукції і ін.

Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшенню нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенню умов праці й побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя і т.д.. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не тільки позитивними, але і негативними (поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).

Вони мають особливість - не усі з них піддаються кількісному виміру. У зв'язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють (у границях своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективність виробництва (продуктивність системи).

Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.

Необхідність і можливість підвищення ефективності виробництва обумовлюється як сукупністю постійно діючих факторів, так і кількістю особливостей сучасного етапу економічного розвитку України.

Проблема ефективності в цілому не нова, вона існує в тій чи іншій інтерпретації з періоду виникнення матеріального виробництва і відбиває взаємозв'язок виробничих відносин певного способу виробництва. В умовах формування ринкових відносин, коли результати роботи одних суб'єктів ринку залежать від чіткості й злагодженості роботи інших суб'єктів, проблема ефективності стає визначальною.

Важливе значення в системі керування виробництвом займає уміння найбільш об'єктивно визначати ефективність виробництва підприємства. Тривалий час у середовищі економістів велася дискусія з того, за допомогою якого показника (показників) можна найбільше об'єктивно визначати ефективність виробництва.

У наступному розділі розглядається система показників ефективності виробництва, що здатна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники.

1.2.2 Ефективність виробництва: система показників

Система показників ефективності виробництва повинна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники. Дуже важливо, щоб розрахунки ефективності виробництва велися безупинно: на стадіях проекту плану, затвердження плану, по мірі його виконання.

У системі показників ефективності виробництва не усі з них мають однакову значимість. Є головні й додаткові (диференційовані) показники. Якщо перші прийнято називати узагальнюючими, то другі є функціональними, що характеризують яку-небудь певну сторону діяльності.

Узагальнюючі показники в основному виражають кінцеві результати виробництва й виконання стратегічних завдань. Функціональні показники використовуються для аналізу й виявлення резервів ефективності, усунення вузьких місць у виробництві.

Діюча, мобілізуюча роль показників ефективності виробництва багато в чому визначається методологією їхнього розрахунку.

Варто помітити, що, орієнтуючись тільки на темпи росту як на показник, що характеризує ефективність виробництва, можна упустити головний фактор ефективності - інтенсифікацію виробництва, тому що високі темпи росту можуть бути досягнуті і за рахунок екстенсивних факторів, тобто в результаті додаткових капітальних вкладень на розширення виробництва (нове будівництво, відновлення устаткування, реконструкція підприємств), хоча використання засобів і внутрішніх резервів виробництва при цьому може залишатися на низькому рівні.

Однак було б помилково зі сказаного робити висновок про непридатність показника темпів росту для оцінки ефективності виробництва й окремих техніко-економічних показників.

Як уже говорилося, тривалий час у середовищі економістів велася дискусія з того, за допомогою якого показника можна найбільш об'єктивно визначати ефективність виробництва. Пропонувалися різні формули, але кожна з них мала свої позитивні й негативні сторони, достоїнства й недоліки. І оскільки жоден із пропонованих показників не може виступати в якості універсального, для оцінки ефективності виробництва була введена система показників, у якій показники оцінки й планування підвищення економічної діяльності були об'єднані в чотири групи (і, таким чином, економічна ефективність розглядається як багатомірне явище):

Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва.

Показники ефективності використання праці.

Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

Наочно систему показників ефективності суспільного виробництва можна представити у виді схеми (див. Додаток 1).

1.2.3 Класифікація факторів підвищення ефективності виробництва

1.2.3.1 Класифікація істотних характеристик

Рівень економічної й соціальної ефективності виробництва залежить від багатьох факторів, що її визначають. В галузі практичного вирішення завдань управління ефективністю важливе значення набуває класифікація факторів її підвищення. Усі фактори доцільно класифікувати по обмеженій кількості групових ознак - це сприяє визначенню головних напрямків і шляхів підвищення ефективності виробництва (продуктивності діяльності підприємства).

Класифікація великої розмаїтості факторів підвищення ефективності (продуктивності) може здійснюватися по трьох ознаках: 1) видам витрат і ресурсів (джерелами підвищення); 2) напрямкам розвитку й удосконалення виробництва; 3) місцем реалізації у системі керування виробництвом.

Групування факторів по першій ознаці надає можливість досить чітко визначати джерела підвищення ефективності: підвищення продуктивності праці (економія витрат живої праці), зниження фондоємності (капиталоємності) і матеріалоємності продукції, поліпшення використання природних ресурсів. Активне використання перерахованих джерел підвищення ефективності виробництва передбачає здійснення комплексу заходів, що по своєму смислу характеризують основні напрямки розвитку й удосконалення виробництва (друга ознака групування факторів). Визначальними напрямками є насамперед прискорення темпів науково-технічного й організаційного прогресу (створення нових і удосконалення існуючих технологій, конструкційних матеріалів, засобів праці й кінцевої продукції; механізація й автоматизація виробничих процесів; упровадження прогресивних методів і форм організації виробництва й праці; спорудження й регулювання ринкового механізму господарювання).

Варто помітити, що велике значення має впровадження класифікації факторів ефективності по місцеві реалізації в системі управління виробництвом (третя ознака групування факторів), особливо виділення з них двох категорій факторів - внутрішніх (внутрівиробничих) і зовнішніх (народногосподарських), а також ділення сукупності внутрішніх факторів на так називані “тверді фактори” й “м'які фактори” (класифікація внутрішніх факторів на “тверді” й “м'які” природно є досить умовною і незвичною, але широко відомою й використовуваною на підприємствах зарубіжних країн). Терміни “тверді” і “м'які” фактори запозичені з англійської комп'ютерної технології, відповідно до якої сам комп'ютер називається “твердим товаром”, а програмне забезпечення - “м'яким товаром”. При цьому “твердими факторами” позначають ті з них, які можна вимірювати й мають фізичні параметри, а “м'якими” - ті, котрі не можна відчути фізично, але, проте мають велике значення для економічного управління виробництвом (інформація, знання й кваліфікація кадрів, методи й системи організації різних процесів і т.д.).

1.2.3.2 Спрямованість діяльності й використання факторів підвищення ефективності виробництва

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності виробництва (діяльності підприємства) не однакові по ступені дії (впливу), використанню й контролю. Тому для практики господарювання, керівників і відповідних фахівців (менеджерів) підприємств важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю й використання найбільш важливих внутрішніх і зовнішніх факторів на різних рівнях керування виробництвом (див. табл. 2).

Таблиця 2

Інтегрована модель факторів ефективності виробництва (продуктивності діяльності підприємства як виробничо-економічної системи).

Класифікаційні ознаки факторів ефективності виробництва

Види витрат і ресурсів (джерела підвищення ефективності)

основні напрямки розвитку й удосконалення виробництва

місце реалізації факторів у системі управління виробництвом

Продуктивність праці

Фондомісткість продукції

Матеріалоємність продукції

Природні ресурси

НТП

структура виробництва

організаційні системи керування

форми і методи організації виробництва

якість продукції

планування і мотивація виробництва

внутрішні

зовнішні

«тверді»

технологія

устаткування

матеріали й енергія

вироби

“м'які”

робітники

організація і система

методи роботи

стиль управління

Державна економічна й соціальна політика

Інституційні механізми

Інфраструктура

Структурні зміни

Фактори підвищення ефективності виробництва

Підприємство може і повинне постійно контролювати процес використання внутрішніх факторів шляхом розробки і послідовного здійснення власної програми підвищення ефективності виробництва, а також врахувати вплив на неї зовнішніх факторів - економічної, соціальної політики держави, діяльності національних інституційних організацій розвитку інфраструктури і структурних змін у суспільстві.

Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації й інформаційних технологій дуже впливають на рівень і динаміку ефективності виробництва. За принципом ланцюгової реакції вони викликають істотні зміни в технічному рівні й продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці й кваліфікації кадрів і т.д.

Устаткування. Цьому фактору належить одне з ведучих місць у програмі підвищення ефективності виробництва. Підвищенню продуктивності діючого устаткування сприяє належна організація ремонтно-технічного обслуговування, оптимальні терміни експлуатації, забезпечення необхідної пропорційності в пропускній можливості технологічно зв'язаних груп (одиниць), чітке планування завантаження в часі, підвищення змінності роботи, скорочення внутрізмінних витрат робочого часу і ін.

Матеріали й енергія. Проблема економії й зменшення споживання сировини, матеріалів, енергії повинна бути під постійним контролем відповідних фахівців підприємств із матеріалоємним і енергоємним виробництвом. Завдання ресурсозбереження на таких підприємствах може позитивно вирішуватися шляхом упровадження мало відхідної й безвідхідної технології, збільшення виходу корисної продукції чи енергії з одиниці використовуваного матеріалу, використання дешевих і низькосортних видів сировини, підвищення якості матеріалів за допомогою первинної обробки, заміна імпортної сировини й матеріалів матеріальними ресурсами вітчизняного виробництва, раціоналізація управління виробничими запасами й розвитку ефективних джерел постачання.

Вироби. Самі продукти (вироби), їхня якість і дизайн також є важливими факторами ефективності. Дизайн, повинен корелювати з так називаною корисною вартістю, тобто тією сумою, яку покупець готовий заплатити за виріб відповідної якості. Передові підприємства постійно контролюють утілення своєї технічної переваги в конкретних виробах, що користуються великим попитом на ринку. Проте для досягнення високої продуктивності підприємства просто корисності товару недостатньо. Пропоновані підприємством для продажу вироби повинні з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за розсудливою ціною. У зв'язку з цим підприємство повинне стежити за тим, щоб не виникало яких-небудь організаційних і економічних бар'єрів між виробництвом і окремими стадіями маркетингу.

Працівники. Основним джерелом і визначальним фактором підвищення ефективності виробництва (діяльності підприємства) є працівники - керівники, підприємці, фахівці, робітники. Продуктивність їхньої праці багато в чому визначається методами, технікою, особистою майстерністю, знаннями, відношенням до роботи й здатністю виконувати ту чи іншу роботу. Ділові якості працівників найбільш повно можуть виявлятися в умовах функціонування на підприємстві могутнього й гнучкого мотиваційного механізму. Продуктивність праці буде зростати тоді, коли керівництво підприємства матеріально й морально стимулює використання творчих здібностей усіх категорій працівників, виявляє цікавість до їхніх особистих проблем, сприяє створенню й підтримці сприятливого соціального мікроклімату, у межах своїх повноважень і можливостей підприємства, здійснює соціальний захист людей, гарантує їхню зайнятість і т.д.

Організація й системи. Єдність трудового колективу, раціональність у делегуванні відповідальності й нормах керованості відносяться до принципів гарної організації справ на підприємстві, що забезпечують необхідну спеціалізацію й координацію виробничих і управлінських процесів і, таким чином, вищий рівень ефективності (продуктивності) діяльності. Однією з причин недостатньої продуктивності підприємства як складної виробничо-економічної системи є занадто жорстка організаційна структура, надмірне відокремлення підрозділів по професійним групам чи функціям. Тому система повинна бути динамічною й гнучкою, періодично реорганізованою відповідно до нових завдань, що виникають перед підприємством при зміні ситуації.

Методи роботи. Більш досконалі методи роботи в умовах переваги трудомістких процесів стають досить перспективними для підвищення продуктивності. Наукова організація праці у всіх підрозділах підприємства сприяє тому, щоб перетворити ручну працю в більш продуктивну за рахунок удосконалення способів виконання трудових операцій, застосовуваних механізмів і інструментів, організації робочих місць. Для удосконалення методів праці на підприємстві дуже важливим є постійний аналіз трудових операцій і використання робочого часу, систематична атестація робочих місць, узагальнення й використання накопиченого на інших родинних підприємствах позитивного досвіду, організація навчання різних категорій працівників прогресивним прийомам праці, усунення непотрібної (зайвої) роботи й виконання корисної з найменшими витратами сили, часу й засобів.

Стиль управління. Значний (за деякими оцінками - переважний) внесок у підвищення ефективності (продуктивності) виробництва може забезпечувати сучасна добре організована система керування, під контролем якої знаходяться ресурси й результати діяльності підприємства. Складовою частиною такої системи є стиль керування - типовий “м'який” фактор підвищення ефективності діяльності підприємства. Кожен керівник, підприємець чи менеджер підприємства повинен знати, що абсолютно досконалого стилю управління для усіх випадків не існує. Загальна ефективність діяльності підприємства залежить від того, коли, де, як і стосовно кого застосовується відповідний стиль керування. Відомо, що стиль управління, у якому об'єднані професійна компетентність, діловитість і висока етика взаємин між людьми, впливає практично на усі види і напрямки діяльності підприємства. Від нього залежить, якою мірою враховуються зовнішні фактори підвищення ефективності виробництва на тім чи іншім підприємстві.

Максимально можливого впливу внутрішніх (“твердих” і “м'яких”) факторів на рівень ефективності виробництва можна досягти лише при забезпеченні необхідної комплексності їхнього використання, узгодженості взаємодії в часі і просторі. Наприклад, можна використовувати новітні технології й устаткування, але продовжувати застосовувати застарілі форми організації праці чи мати на підприємстві недостатньо підготовлені кадри. Зрозуміло, що в такому випадку позитивних змін в ефективності виробництва не відбудеться.

На рівень продуктивності кожного окремого підприємства безпосередній або непрямий вплив здійснюють зовнішні фактори ефективності виробництва. Проте самі підприємства не можуть активно їх контролювати. От чому ці фактори варто знати й вивчати, зрозуміти їхню дію (вплив) і приймати до уваги при розробці (плануванні) й здійсненні програм підвищення ефективності виробництва на підприємствах. У зв'язку з цим стає очевидною необхідність істотної характеристики й визначення напрямків дії окремих зовнішніх факторів ефективності (продуктивності).

Державна політика. Здійснювана державою (урядом) економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва через: практичну діяльність урядових закладів і державних структур; законодавчу діяльність; фінансові заходи й стимули (податки, тарифи, фінансову підтримку великих науково-технічних і виробничих проектів, фінансування соціальних програм, регулювання процентних ставок для кредитів); установлювані й контрольовані економічні правила й нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль цін, ліцензування зовнішньоекономічної діяльності і т.д.); створення ринкової, виробничої і соціальної інфраструктури; макроекономічні структурні зміни; програми роздержавлення власності й приватизацію державних підприємств; комерціалізацію організаційних структур невиробничої сфери і т.д. Розвиток економіки України, економічні відносини між окремими підприємствами й організаціями, між підприємствами й державою визначаються законодавством України (зокрема, Законами Украйни: "Про підприємництво", "Про власність", "Про оподатковування підприємств" і ін.), основні положення, якого керівникам і фахівцям підприємств необхідно добре знати й спиратися на них у своїй практичній діяльності.

Інституційні механізми. Оскільки ефективність виробництва, як уже відзначалося, залежить від багатьох факторів - внутрішніх і зовнішніх (стосовно підприємства), завданням держави є створення не тільки на національному рівні, не тільки відповідних економічних, соціальних, політичних і законодавчих, але й організаційних умов підвищення продуктивності виробничо-економічних систем. Такі умови, зокрема, забезпечуються шляхом заснування й постійного функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституційних механізмів - організацій (дослідницьких і навчальних центрів, інститутів, асоціацій), діяльність яких орієнтована на: визначення й вирішення основних проблем підвищення ефективності (продуктивності) різних виробничо-економічних систем і економіки в цілому; практичну реалізацію стратегії й тактики розвитку народного господарства, здійснюваних на відповідних рівнях управління; підготовку (перепідготовка, підвищення кваліфікації менеджерів і інших кадрів) для ринкової економіки. Зараз у світі нараховується близько 150 національних і регіональних центрів, інститутів і асоціацій по продуктивності й управлінню. Зокрема, у світовому співтоваристві відомими й визнаними є Японський центр продуктивності, Центр продуктивності ФРН, Канадський центр ринку праці й продуктивності, Американський інститут організації праці й виробництва. В Україні аналогічні функції виконує Інститут стратегічних досліджень, Інститут економіки промисловості, Міжнародний інститут менеджменту, Державна академія управління, Київський державний економічний університет.

Інфраструктура. Важливою передумовою підвищення ефективності (продуктивності) виробництва на підприємствах є достатній рівень розвитку й активна діяльність різноманітних установ ринкової, виробничої і соціальної інфраструктури. У сучасних умовах усі підприємства в процесі своєї інноваційної, виробничої і комерційної діяльності не можуть обходитися без відповідних послуг інноваційних фондів, товарно-сировинних бірж, бірж праці, фондових бірж, комерційних банків і інших інститутів ринкової інфраструктури. Неабиякий безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств, рівень ефективності їхнього виробництва в цілому надає належний розвиток і високоякісне функціонування виробничої інфраструктури - комунікацій, транспорту, оптової й роздрібної торгівлі, спеціалізованих інформаційних систем і т.д. Усе-таки найбільше вирішальне значення для забезпечення динамічного й ефективного розвитку як суспільного виробництва в цілому так і різноманітних його ланок, включаючи головну з них - підприємства, має, могутня й розгалужена мережа організаційних структур і система постійно здійснюваних ними заходів, що у своїй сукупності складають соціальну інфраструктуру. У зв'язку з цим державі й відповідним його владним і управлінським установам належить приділяти особливу увагу розвитку й підвищенню ефективності різноманітних навчальних закладів, науки, культури, систем житлово-комунального господарства й побутового обслуговування населення, його надійному соціальному захисту.

Структурні зміни. На показники ефективності (продуктивності) на різних рівнях господарювання нерідко впливають структурні зміни в суспільстві в залежності від якості керування діяльністю окремих підприємств. При чому така взаємодія в довгостроковій перспективі завжди має двосторонній характер, тобто структурні зміни відбиваються на рівні загальної ефективності, а позитивні зрушення продуктивності можуть сприяти модифікації самої структури суспільного виробництва. Подібні зміни є не тільки результатом, але й причиною економічного й соціального розвитку суспільства. Розуміння цих змін дозволяє уникати непотрібних погрішностей у прийнятті урядових рішень, більш реалістично й цілеспрямовано планувати діяльність підприємств, розвивати ринкову й соціальну інфраструктуру. Найбільш важливим крім політичних, вважаються структурні зміни економічного й соціального характеру. Істотні економічні зміни відбуваються в таких сферах: 1) моделях зайнятості населення - зрушення зайнятості від сільського господарства до обробної промисловості, а також від останньої до невиробничих галузей (особливо сфери послуг); 2) складі основних фондів (основного капіталу) - визначається розмірами фонду нагромадження й інвестицій за ознаками інтенсивності відновлення, терміну використання, ступеня втілення технологічних новин, рівнем капіталоємності; 3) технологіях, наукових дослідженнях і розробках - співвідношення імпорту технологій із залученням іноземного капіталу й вітчизняних технологічних розробок, упровадження нетрадиційних технологій і розробок, що супроводжуються революційними проривами в цих галузях; 4) масштабах (концентрації) виробництва - помітне збільшення частини дрібних (малих) і середніх підприємств, що можуть стати й стають конкурентноздатними за умови їхньої необхідної спеціалізації і наявності великих і розрахованих на тривалий період партій замовлень на виготовлену ними продукцію. Структурні зміни соціального характеру стосуються, головним чином, персоналу (робочої сили) і трудового потенціалу; вони характеризуються важливими зрушеннями в їхньому складі по ознаках - статі, освіти, кваліфікації, національних особливостей характеру і ін.

Розділ 2. Аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

2.1 Характеристика об'єкта дослідження

2.1.1 Особливості технологічного процесу виробництва. Техніко-економічна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є підприємство - ВАТ «Ударний», розташоване: м. Тарутине, Одеська область; здійснює господарську діяльність у такій галузі промисловості як - виноробство (вторинне виноробство).

Продукція винзавода ВАТ «Ударний» займає заслужене місце серед алкогольних напоїв, що випускаються в Україні, що підтверджується численними нагородами, отриманими на різних виставках. Використовувана на винзаводі високоякісна сировина і класичні рецепти готування вин забезпечили підприємству популярність і гарний збут.

Заказать работу без рисков и посредников








Хочу скачать данную работу! Нажмите на слово скачать
Чтобы скачать работу бесплатно нужно вступить в нашу группу ВКонтакте. Просто кликните по кнопке ниже. Кстати, в нашей группе мы бесплатно помогаем с написанием учебных работ.

Через несколько секунд после проверки подписки появится ссылка на продолжение загрузки работы.
Сколько стоит заказать работу? Бесплатная оценка
Повысить оригинальность данной работы. Обход Антиплагиата.
Сделать работу самостоятельно с помощью "РЕФ-Мастера" ©
Узнать подробней о Реф-Мастере
РЕФ-Мастер - уникальная программа для самостоятельного написания рефератов, курсовых, контрольных и дипломных работ. При помощи РЕФ-Мастера можно легко и быстро сделать оригинальный реферат, контрольную или курсовую на базе готовой работы - Ефективне управління виробництвом.
Основные инструменты, используемые профессиональными рефератными агентствами, теперь в распоряжении пользователей реф.рф абсолютно бесплатно!
Как правильно написать введение?
Подробней о нашей инструкции по введению
Секреты идеального введения курсовой работы (а также реферата и диплома) от профессиональных авторов крупнейших рефератных агентств России. Узнайте, как правильно сформулировать актуальность темы работы, определить цели и задачи, указать предмет, объект и методы исследования, а также теоретическую, нормативно-правовую и практическую базу Вашей работы.
Как правильно написать заключение?
Подробней о нашей инструкции по заключению
Секреты идеального заключения дипломной и курсовой работы от профессиональных авторов крупнейших рефератных агентств России. Узнайте, как правильно сформулировать выводы о проделанной работы и составить рекомендации по совершенствованию изучаемого вопроса.
Всё об оформлении списка литературы по ГОСТу Как оформить список литературы по ГОСТу?
Рекомендуем
Учебники по дисциплине: Менеджмент и трудовые отношения







дипломная работа по предмету Менеджмент и трудовые отношения на тему: Ефективне управління виробництвом - понятие и виды, структура и классификация, 2017, 2018-2019 год.



Заказать реферат (курсовую, диплом или отчёт) без рисков, напрямую у автора.

Похожие работы:

Ефективне управління часом менеджера

12.05.2010/реферат

Розгляд основних задач, видів, принципів та практичних прийомів (правило Парето, ситуаційний, АВСD-аналіз) планування діяльності керівника організації. Опис функцій самоменеджменту: висування мети, ухвалення рішень, реалізація, контроль підсумків.


Похожие учебники и литература 2019:    Готовые списки литературы по ГОСТ

Система муниципального управления
Финансовый менеджмент
Менеджмент. Краткий курс.
Инновационный менеджмент. Учебник.
Коммерческая деятельность. Конспект лекций
История менеджмента
Стратегический менеджмент
Теория организации. Лекции
Теория управления
Менеджмент. Учебное пособие
Административный менеджмент
Менеджмент. Лекции
HR-менеджмент. Лекции
Государственное муниципальное управление
Теория организации. Краткие лекции
Менеджмент качества в таможенной деятельности
Конфликтология. Сборник лекций
Основы управления карьерой. Лекции
Планирование в организации
Организационная культура. Лекции
Основы менеджмента. Учебник
Организационное поведение. Учебник
Управление человеческими ресурсами
Управление человеческими ресурсами. Лекции 2
Кадровая безопасность организации учебник
Управление изменениями. Учебник
Управление изменениями. Лекции
Институциональный менеджмент



Скачать работу: Ефективне управління виробництвом, 2019 г.

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Менеджмент и трудовые отношения