-
Пройти Антиплагиат ©



Главная » Рефераты » Текст работы «Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень»


Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу в Україні та їх розвиток. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині. Розробка бізнес-плану суб'єкту ЗЕД - туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок".

Дисциплина: Спорт, туризм и физкультура
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Дата добавления: 20.09.2017
Размер файла: 2459 Kb
Просмотров: 7492
Загрузок: 26

Все приложения, графические материалы, формулы, таблицы и рисунки работы на тему: Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень (предмет: Спорт, туризм и физкультура) находятся в архиве, который можно скачать с нашего сайта.
Приступая к прочтению данного произведения (перемещая полосу прокрутки браузера вниз), Вы соглашаетесь с условиями открытой лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная (CC BY 4.0)
.

4

Зміст

Вступ

1. Аналіз та дослідження стану туристичного бізнесу за кордоном та в Україні

1.1. Науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю

1. 1. 1. Менеджмент у сфері туризму

1. 1.2. Маркетинг туристичної діяльності

1. 1.3. Фінанси та бухгалтерський облік туристичних операцій

1. 1.4. Логістика та управління ризиками у ЗЕД

1.2. Організація та управління туристичним бізнесом за кордоном

1.3. Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в країнах світу

1. 4. Стан туристичного бізнесу в Україні

1.5. Сільський зелений туризм в Україні

1.6. Огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом

1. 7. Загальні висновки на підставі досліджень та постанова задач для розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині

2. Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу та її координації з боку управління у справах молоді, спорту та туризму Херсонської облдержадміністрації (УСМСтаТ)

2.1. Інфраструктура туристичної індустрії та її суб'єкти на Херсонщині

2.2. Характеристика УСМСтаТ

2. 2. 1. Цілі, завдання, функції УСМСтаТ в туристичній галузі

2. 2. 2. Механізм управління туристичною діяльністю на Херсонщині

2. 2. 3. Механізм ліцензування туристичних підприємств

2. 3. Аналіз стану туристичної діяльності в Херсонській області. SWOT-аналіз

.24. Аналіз діяльності туристичної бази імені Остапа Вишні (с. Кринки)

2.5 Оподаткування туристичних операцій. Імпорт та експорт туристичних послуг

3. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

3.1. Рекомендації щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині

3.2. Пропозиції щодо вдосконалення рекламно-інформаційної діяльності

3.3. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму

3. 4. Пропозиції щодо інвестиційної політики та сертифікації готельних послуг

3.5. Пропозиції щодо розвитку нових форм міжнародного туризму

3.6. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині

3.7. Проведення туристського районування території Херсонської області

3.8. Розробка бізнес-плану суб'єкту ЗЕД -- туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»

3.9. Розробка комп'ютерної задачі «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів»

3.10. Основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині.

4. Безпека життєдіяльності людини, охорона праці та навколишнього середовища

4.1. Забезпечення безпеки життєдіяльності людини

4.2. Охорона праці, протипожежна безпека

4.3. Керівництво охороною навколишнього середовища

Висновок

Перелік використаних джерел

Додатки

Реферат

Робота вирішує теоретичну проблему нерозвиненості міжнародного туриз-му на Херсонщині, визначає пріоритетні шляхи його розвитку та нові методи управління міжнародним туризмом. В роботі вирішені практичні завдання та розроблені проектні рішення щодо поліпшення управлінського складу галузі міжнародного туризму, впровадження і розвитку нових видів туризму, підвищення ефективності рекламно-інформаційної діяльності в галузі міжна-родного туризму, розвитку дитячого туризму, туристського районування території Херсонської області, підвищення ефективності діяльності суб'єктів туристично-го бізнесу Херсонщини.

Загальна спрямованість роботи -- розвиток міжнародного туризму в Херсонській області.

Робота на тему: «Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму та розробка проектних рішень щодо його розвитку в Херсонській області» виконана на базі управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації.

Основна мета дослідження -- аналіз стану міжнародного туризму для розробки проектних рішень щодо його розвитку в Херсонській області. Застосо-ваний метод дослідження -- економічний аналіз.

Отримані результати мають теоретичну і практичну значимість, особливо, розроблений бізнес-план суб'єкту ЗЕД -- туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок», і можуть застосовуватися управлінням у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації та суб'єктами туристич-ного бізнесу в процесі організації та управління міжнародним туризмом.

Науковий керівник роботи -- доцент к. т. н. Волков К. М.

Робота складається з 4 розділів, 9 додатків, 102 сторінок, 5 таблиць, 7 малюнків, 45 літературних джерел.

Вступ

Тема розвитку міжнародного туризму в Херсонській області є дійсно актуальною, так як саме ця прибуткова галузь економіки може стати однією з основних статей поповнення державного та міського бюджету.

Херсонська область володіє величезним потенціалом для розвитку туризму і, зокрема, міжнародного. Вона єдина з усіх областей України має вихід до двох теплих морів -- Чорного та Азовського, володіє великим -- довжиною майже в 200 кілометрів узбережжям, що має унікальні оздоровчі якості та нічим не поступається іншим українським курортам. Сприятливі кліматичні умови, велика кількість санаторно-курортних закладів надають можливості для розвитку рекреації. Природні рекреаційно-оздоровчі ресурси Херсонщини не вичерпують-ся кліматичними умовами. Родовища мінеральних вод, цілющих грязей, цілком придатних для бальнеологічного лікування, роблять окремі райони Херсонської області унікальним місцем для відпочинку і зміцнення здоров'я. Херсонщина володіє невичерпними природними багатствами: просторі лісові масиви, безліч малих річок з прекрасними краєвидами, заказники, заповідники, найкращі з яких, зокрема, заповідник Асканія-Нова мають світове значення. Крім того Херсон-щина має велику історико-культурну спадщину, що складалася протягом багать-ом століть. Починаючи від часів скіфів і сарматів, греків та венедів Херсонщина була головною ареною розвитку історичних подій в Північному Причорномор'ї. Про це свідчать чисельні пам'ятки старовини.

Розвиток міжнародного туризму має велике значення для Херсонщини. Це пов'язано з підвищенням його впливу на розвиток міжнародних зв'язків, пожвав-ленням економічного стану країни та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень.

Туризм позитивно впливає на процес диверсифікації економіки, оскільки надає певний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні туристів під час мандрівки. Це стосується роздрібної торгівлі, громадського харчування, готельного господар-ства, побутового обслуговування, зв'язку, виготовлення сувенірів та інших товарів туристичного призначення, сільського господарства, будівництва, рек-ламної індустрії, екскурсійної діяльності, культури та сфери розваг.

Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору викорис-тання ресурсів. Зарубіжні туристи платять за турпродукт, не вивозячи його з України. Історико-культурні та архітектурні пам'ятки, природний потенціал залишається на місці. Особливістю туристичних послуг є те, що споживачі (туристи) мають можливість корисно провести своє дозвілля, отримати приємні враження від мандрівки, оздоровитися, здійснити шоп-тури, розширити культур-но-пізнавальний кругозір, поєднати навчання з відпочинком, реалізувати свої потенційні можливості у видах туризму спортивного спрямування.

Тема розвитку міжнародного туризму є досить новою для Херсонської області. Це пов'язано, по-перше, з відносною новітністю спрямованості країни на міжнародні відносини. По-друге, в умовах переходу до ринкових відносин з'явилася необхідність пошуку нових методів управління туризмом і, зокрема, міжнародним, розробки проектних рішень щодо його розвитку.

Мета дипломної роботи -- проаналізувати стан міжнародного туризму в Херсонській області для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Для реалізації мети завданнями є:

1. Проаналізувати стан туристичного бізнесу в зарубіжних країнах і в Україні.

2. Проаналізувати діяльність суб'єктів туристичного бізнесу Херсонщини та координуючого державного органу в туристичній галузі -- управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації (УСМСтаТ)

3. Проаналізувати стан туристичної діяльності на Херсонщині.

4. Розробити проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

Об'єктом дослідження є управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації. Предмет дослідження -- стан міжнародного туризму та діяльність УСМСтаТ на Херсонщині. Методом дослідження є економічний аналіз туристичної діяльності. Теоретична значимість отриманих результатів полягає у визначенні нових методів управління міжнародним туризмом, розробки проектних рішень щодо його розвитку. Прикладна цінність отриманих результатів полягає у можливості практичного використання УСМСтаТ та суб'єктами туристичної діяльності Херсонської області розроблених проектних рішень щодо аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині, туристського районування території Херсонської області, і бізнес-плану суб'єкта ЗЕД -- туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсон-ський хуторок» тощо.

На захист виносяться наступні положення: аналіз стану туристичного бізнесу в зарубіжних країнах і в Україні; суб'єкти туристичної індустрії та її інфраструктура на Херсонщині; цілі, завдання, функції УСМСтаТ; механізм управління туристичної діяльності на Херсонщині; ліцензування суб'єктів турис-тичної діяльності; аналіз стану міжнародного туризму в Херсонській області; система оподаткування; основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області; бізнес-план суб'єкта ЗЕД -- туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»

У першому розділі дипломної роботи надається аналіз стану туристичного бізнесу в зарубіжних країнах і в Україні, висвітлюються науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю, організація та управління діяльністю і тенденції розвитку міжнародного туризму в зарубіжних країнах, здійснено аналіз стану сільського зеленого туризму в Україні, оглядаєть-ся законодавча база та сучасна наукова література з питань організації та управління міжнародним туризмом, зроблено загальні висновки на підставі досліджень та визначені завдання для подальшої розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині. У другому розділі аналізується діяльність суб'єктів туристичного бізнесу в Херсонській області, надається характеристика УСМСтаТ, а саме: цілі, завдання, функції в галузі туризму, механізм управління туризмом. Окремим підпунктом виноситься ліцензування як одна з найважливіших функцій УСМСтаТ в галузі туризму. Також розглядається система оподаткування у туризмі і питання щодо експорту та імпорту туристичних послуг. Наприкінці розділу проаналізовано стан турис-тичної діяльності на Херсонщині як результат діяльності управління в галузі туризму, здійснено SWOT-аналіз. Також аналізується діяльність суб'єкту екологічного туризму на прикладі туристичної бази ім. Остапа Вишні, що в с. Кринки. Мета цього розділу -- порівняння стану організації туристичного бізнесу на Херсонщині і в зарубіжних країнах, виявлення недоліків управління міжнародним туризмом. У третьому розділі розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області, а саме: рекомендації щодо поліпшення роботи управління, аналогової моделі управління міжнародним туризмом, організації нових видів туризму, інвестиційної політики в області туризму та сертифікації готельних послуг, застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, розвитку рек-ламно-інформаційної діяльності, розвитку дитячого туризму на Херсонщині. Наприкінці розділу здійснено туристське районування території Херсонської області, розроблено бізнес-план суб'єкту ЗЕД туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвитку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності. На основі вихідних даних бізнес-плану розроблено комп'ютерну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів». У четвертому розділі аналізується стан організації безпеки життєдіяльності людини, охорони праці та охорони навколишнього середовища в УСМСтаТ і в туристичній галузі загалом і надаються пропозиції щодо підвищення ефективності керівництва цими видами діяльності. На завершення надаються висновки щодо здійсненої роботи.

РОЗДІЛ 1. Аналіз та дослідження стану туристичного бізнесу

за кордоном та в Україні

1.1. Науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю

1. 1. 1. Менеджмент у сфері туризму

Структура організації і управління туристичної фірми визначається задача-ми і стратегіями компанії, що встановлені керівництвом. Як і будь-яка організація туристична фірма має внутрішнє середовище і підлягає впливу факторів зовнішнього середовища. Внутрішні чинники, що вимагають уваги керів-ництва,-- це цілі, структура , задачі, технологія і люди. Структура організації є логічним співвідношенням функціональних зон і рівнів управління, що викорис-товується для досягнення цілей організації. Керівник повинен враховувати зовнішнє середовище в цілому, так як організація є відкритою системою, що залежить від взаємообміну ресурсами і результатами діяльності з навколишнім світом [29]. В основі системи туризму лежать дві субсистеми: суб'єкт туризму та об'єкт туризму. Оточуючий систему туризму світ представлено економікою, екологією, технологіями, політикою та соціальною системою. Залежність туриз-му від зовнішнього середовища одна із самих значних його характеристик та особливостей. Між субсистемами, між зовнішніми системами та системою туризму існують визначені взаємозв'язки. У зв'язку з цим можна стверджувати, що туризм -- це відкрита система, котрою можна та потрібно управляти, використовуючи методи та принципи сучасного менеджменту. Управляти туристичною системою -- одже оптимально розподіляти цілі та задачі між структурни-ми підрозділами та працівниками організації. Складовими структури управління є склад, співвідношення, розташування та взаємозв'язок окремих підсистем організації. Створення такої структури спрямовано насамперед на розподіл між окремими підрозділами організації прав та відповідальності. У структурі управління організацією виділяються: ланки (відділи); рівні (щабель) керування; зв'язки (горизонтальні та вертикальні). В основі утворення ланки управління лежить виконання відділом визначеної функції управління, а зв'язки, що встановлюються між відділами, мають горизонтальний характер. Рівні управління знаходяться у вертикальній залежності та підпорядковуються один одному за ієрархією [16]. Основне завдання економічного управління туризмом полягає у зведенні витрат від туристичної діяльності до мінімуму. Визначення витрат тісно пов'язано з визначенням споживання в туризмі, що визначається як вартість товарів та послуг, необхідних для задоволення попиту туристів. Розмір витрат туристів у першу чергу визначається частотою поїздок, інтенсивністю їх подоро-жей та середньою тривалістю поїздок. За допомогою ефективного управління можна збільшити чисті економічні вигоди, тобто забезпечити перевищення економічних результатів над витратами. Для формування ефективної структури управління необхідно, з одного боку визначити параметри ефективності структу-ри управління туризмом у цілому, з іншого -- ефективність прийнятих управлінських рішень. Для визначення ефективності структури управління вико-ристовуються коефіцієнти: ланковості, територіальної концентрації, ефективності організаційної структури управління. Управлінські рішення, прийняті керівниками туристичних підприємств, можна розділити на сильно - та слабоструктуровані. При прийнятті сильноструктурованих рішень можна корис-туватися методами кількісного аналізу та електронного опрацювання даних. Застосування економіко-математичних методів у розв'язанні управлінських про-блем як критерію вибору дозволяє використовувати цільову функцію, що, звичайно, треба максимізувати або мінімізувати. Максимізувати можна прибу-ток, доходи, продуктивність праці, а мінімізувати -- витрати, час перерв, непродуктивні втрати тощо. Для оцінки варіантів слабоструктурованих рішень застосовують систему зважених критеріїв. Для цього проводиться порівняльний аналіз усіх запропонованих варіантів на орієнтацію на більш значимі критерії. Це можуть бути вартість, імідж фірми-посередника, умови знижок і пільг, якісні параметри, географічне положення тощо. [34]

Управління системою туризму повинно базуватися, у першу чергу, на стратегічному плануванні, у процесі якого розробляється політика туристичної фірми, що подає собою загальні цілі та норми відношень, що забезпечують життєздатність та розвиток цієї структури. В основу політики туристичної фірми закладаються довготермінові цілі, філософія, політика, культура підприємства та його законодавчі правила. Доцільно процес планування здійснювати на вищому, середньому та нижньому рівнях управління. На вищому рівня управління оцінюються тенденції, що спостерігаються в оточенні організації, визначається ймовірне поводження конкурентів. Головна задача планування на цьому рівні полягає в розробці тактики та стратегії поводження організації у своїй ринковій ніші. На середньому рівні керування визначаються проміжні цілі на шляхи досягнення стратегічних цілей та завдань. На нижньому рівні здійснюється оперативне планування, мета якого досягнення загальних та головних цілей організації. Найважливішим соціально-економічним результатом управління пер-соналом необхідно розглядати планування кар'єри робітників як найзначущого структурного елемента в системі управління персоналом. [ 42].

В організації управління важливе місце займає врахування особливостей процесу трудової адаптації працівника. Це складний, двосторонній процес між особистістю та виробничо-трудовим середовищем, до якого вона входить. При трудовій адаптації розрізняють первинну та вторинну адаптації. Для первинної адаптації (початок трудової діяльності) характерним є емоційно-психічний дис-комфорт починаючого працівника. Вторинна адаптація здійснюється або при переході працівника на нове робоче місце зі зміною або без зміни професії, або при суттєвих змінах виробничого середовища. [20].

Новий підхід до професійних якостей менеджерів показує необхідність посилення їх позицій у вищих та середніх ланках управління туризмом, адже керівництво крупних секторів туризму, туроператорів і турагентств добре розуміє існуючі проблеми управління великими туристичними потоками. Необхідно застосовувати навчальні програми, впроваджувати спеціальні короткотермінові курси та семінари, що розвивають навички керівника, розкривають його здібності та можливості. Наприклад, російська міжнародна академія туризму пропонує різні сертифікаційні семінари, такі як «Діяльність туристичних агентств та агентів», «Менеджмент туроперейтинга» та ін. РМАТ також пропонує всілякі короткострокові бізнес-семінари з видачею кваліфікаційного сертифікату Академії по програмі навчання. [18.]

1. 1. 2. Маркетинг туристичної діяльності

У туристичному бізнесі як і в будь-якому іншому виді діяльності необхідне вивчення проблем попиту та пропозицій на ринках, тобто проведення маркетин-гових досліджень. При виконанні послуг фірма повинна орієнтуватися на потреби туристів, що визначають за допомогою опитування потенційних клієнтів. Не менш важливим джерелом інформації є й аналіз рекламних проспектів і листівок, що доставляються російськими та зарубіжними фірмами-партнерами та конку-рентами.

Слід враховувати, що за метою поїздки туризм класифікується так:

1. Курортний туризм з метою відпочинку і лікування.

2. Екскурсійний туризм -- знайомство з природними, історичними і культур-ними пам'ятками.

3. Діловий туризм -- для проведення ділових переговорів.

4. Науковий туризм -- знайомство з досягненнями науки і техніки, участь в конгресах, конференціях і т. д.

За чисельністю учасників розділяють груповий та індивідуальний туризм.

На схемі відображена структура потреб туристів, що лежить в основі туристичної програми і показує, що організація турів на відпочинок повинна враховувати такі фактори як місце відпочинку, престиж або навпаки економію коштів, а також вік туристів; при організації ділових поїздок і шоп-турів особливе значення має місцезнаходження країни туризму, а для турпоїздок з метою навчання до останнього додається аналіз вікової структури туристів, (див. мал. 1.1).

4

Мал. 1.1. Сегментація ринку міжнародного туризму.

Процес створення будь-якої туристичної програми починається з розробки загальних цілей, попередніх прогнозів, що базуються насамперед на вивченні попиту споживачів та пропозиції конкурентів. В діяльності туристичних фірм, особливо на етапі їх виходу на ринок, велике значення має правильно розроблена рекламна кампанія. Туристична кампанія може бути націлена на турагентів або на потенційних клієнтів. Інформація, що відноситься до першого виду розповсюд-жується насамперед на туристичних виставках, де представляють свій продукт всі найкрупніші компанії різних країн. Дуже важливе значення в туристичній рекламі мають спеціалізовані документи -- листівки, брошури і т. д. Звичайно двозірковий і більш високого класу готель випускає свої власні брошури, наявність яких необхідна насамперед в курортних зонах, центрах спортивних заходів, архітектурних і культурних центрах. Всі вищезгадані засоби представ-ляються турагентам туроператорами, які використовують також проспекти курортних зон і відеореклами, де відображаються насамперед своєрідність даної місцевості, культурні традиції та історичні пам'ятки. В цьому випадку основною метою, що обрана туроператором, є створення іміджу того чи іншого регіону. [21].

Рекламою різноманітних туристичних зон і турпрограм займаються насам-перед туроператори: користуючись інформованістю потенційного споживача, публікують невеличкі оголошення в друкованих чорно-білих виданнях, що стосуються запропонованих послуг і рівня тарифів. При цьому для майбутніх клієнтів основним аргументом виступають низькі ціни.

Один із основних етапів -- просування товару. На міжнародному рівні необхідна не тільки реклама, а й участь в міжнародних ярмарках і виставках, що дають можливість привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фірми в цілому. Розрізняють наступні види виставок:

-- туристичні виставки загального призначення для професіоналів і публіки;

-- спеціалізовані виставки, що організуються за визначеними критеріями, наприклад, зимові види спорту;

-- багатоцільові ярмаркові експозиції.

Основними туристичними центрами, де організуються відомі в усьому світі ярмарки і виставки, є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон [26]

Окрім сегментації ринку і вибору маркетингової стратегії необхідно врахо-вувати, що туричтичні послуги мають свій життєвий цикл, що складається з декількох фаз:

1. Розробка -- період дослідження ринку, аналізу інформації, розрахунку вартості послуг, пошуку партнерів, налагодження зв'язків.

2. «Запуск» -- період розповсюдження рекламних оголошень, завоювання потенційних клієнтів, для якого характерні непостійний об'єм збуту і коливання ціни.

3. «Зрілість» -- період, коли турпродукт стає відомим, з'являються постійні клієнти, число бажаючих скористатися послугами зростає, збільшується об'єм продажу.

4. Спадання -- період, коли попит на даний вид послуг спадає, якщо з'являються нові удосконалені тури.

Необхідно пильно аналізувати і продукти, що є маловідомими, новими для певного ринку, і добре відомі, для збуту яких потрібна зміна іміджу. Крім того, для туризму характерні фази, що залежать від пори року. Вони основані на перевагах клієнтів, які можуть вибрати для відпочинку найбільш принадний для їхніх інтересів сезон.

1.1.3. Фінанси та бухгалтерський облік туристичних операцій

Специфіка бухгалтерського обліку операцій міжнародного туризму випливає із різновидів формування вартості путівки: для туристично-екскурсійних фірм, що формують вартість путівки шляхом придбання окремих послуг; що займаються тільки продажем путівок; займаються посередницькою діяльністю. Перший варіант являє собою звичайну схему роботи підприємства, що реалізує продукцію власного виробництва. Виходячи з цього, бухгалтерський облік можна вести за схемою прийнятною для підприємств, що реалізують продукцію власно-го виробництва або, як зазвичай її називають, «за виробничою схемою». Слід * підкреслити, що такі фірми часто припускаються характерної неточності: при підведенні підсумків звітного періоду повністю закривають рахунки обліку витрат і визначають фінансовий результат як різницю між виручкою від реалізації і сумою понесених збитків. Між тим, тут можливе утворення на кінець звітного періоду залишків незавершеного виробництва і отримання авансів під продаж путівки. Слід зауважити, що процеси формування, придбання і наступного продажу путівки можуть бути розтягнені у часі, тому на практиці складають ж ситуації, коли формування путівки починається в одному звітному періоді, і закінчується в іншому, або при роботі по другому варіанту, придбання путівки та її перепродаж здійснюється в різних звітних періодах. Виходячи з цього, в діяльності туристичної фірми повинно бути чітко відзначено, яким чином фіксуються основні господарські операції, такі як: отримання авансу від інших організацій за надання послуг; отримання авансу від туриста за путівку; надання послуг іншій організації; передача путівки туристу; видача авансу іншим організаціям; отримання від інших організацій гарантій на отримання окремих послуг [28].

Фінансова діяльність підприємства охоплює процеси формування, руху та забезпечення збереження майна. Фінансовий стан є результатом господарської діяльності і характеризується фінансовою стійкістю, платіжеспроможністю та ліквідністю. Підприємство вважається платіжоспроможним, коли його загальні активи більші, ніж довгострокові і короткострокові зобов'язання, і ліквідним, коли поточні активи більші, ніж короткострокові зобов'язання. При цьому необхідно вважати, що фінансове управління діяльністю і наявність грошових коштів більш важливе, ніж поточний прибуток, а відсутність грошових коштів банку може призвести до кризи фінансового стану [15]. Показники можна вважати задовільними і добрими у випадку низьких затрат та відсутності заборгованості. Саме цей фактор значно підвищує коефіцієнти, тож необхідно розглянути рентабельність і результати звіту по прибутку. Для оцінки ефективності зовнішньоекономічних операцій (ЗЕО) можуть застосовуватися показники результативності проектів: чистий приведений прибуток, ефективність витрат/вигід (рентабельність), внутрішня ставка рентабельності, термін окупаємості. З урахуванням структури ЗЕО зараз в Україні переважним є аналіз ефективності ЗЕО за критерієм ефективності витрат. Але часто суб'єкти працюють в умовах числової інформації, замість якої використовують лінгвістичну, що отримується від спеціалістів, експертів. Традиційний матема-тичний апарат працює з такою інформацією погано. Тому можна використовувати апарат нечіткої (fuzzy -- анг.) математики. Таке рішення пропонується для багатокритеріальної оцінки в системах підтримки прийняття інвестиційних рішень на рівні підприємства, для менеджменту компанії та ін. Інструментальна основа -- потужний комплекс сучасних нечітких програмних продуктів: програ-ма Fuzzy Calculator для розрахунків з нечіткими але цифровими даними, настройка Fuzzy for Excel до електронних таблиць MS Excel, універсальна нечітка експертна система ExPro. [19].

1.1.4. Логістика та управління ризиками у ЗЕД

Логістика -- це мистецтво планування, контролю та управління, комбінування всіх видів діяльності підприємства та його підрозділів, пов'язаних з матеріальними ресурсами та відповідною інформацією. Концепція логістичної системи ЗЕО пов'язана з проблемами забезпечення матеріальних ресурсів, поставок товарів, а основна логістична функція пов'язана з оптимізацією витрат і підвищення ефективності ЗЕО. В свою чергу, це нерозривно пов'язано з задачами прогнозування, оцінки шансів і ризиків ЗЕО на основі попиту, оптимізації поставок і запасів, з проблемами інформаційного забезпечення, збуту, а також докорінного опрацювання митного оформлення з урахуванням податків, мита та ін. Матеріалопоток у ЗЕО може бути наданий у виді руху: товару (імпорт, експорт), давальницької сировини (вивіз, ввіз), обладнання (інвестиції, лізинг, оренда). Важливими моментами логістики ЗЕО є: транспортні аспекти логістики, управління запасами при проведенні експортно-імпортної операції, політика цін в логістичній системі ЗЕО, документообіг та інформаційні потоки. Основними напрямами транспортної логістики є маршрутизація, вартість транспортного обслуговування, оптимізація взаємозв'язків з метою управління запасами. В логістичній системі ЗЕО при проведенні операції купівлі-продажу, консигнації виникає задача мінімізації сумарних витрат всіх складових операції, пов'язаних з рухом та зберіганням запасів продукції на митно-ліцензійному складі або власно-му складі. В логістиці під поняттям послуга розуміються прийоми просування товару, стимулювання збуту, виробничі процеси, пов'язані з поліпшенням якості продукції. Рішення, що приймається в межах товарної політики, повинно визна-чати наступні позиції: номенклатуру товарів, ширину, глибину і гармонійність асортиментних груп товарів, якість і стандартизацію товару, його модифікацію, кількість кожного виду товарів та ін. . Формування і оцінка цінових стратегій в умовах ринку -- складний процес, який необхідно здійснювати з урахуванням загальних цілей компанії («виживання», «максимізація поточного прибутку», «максимізація долі ринку», «лідерство за якістю») і починати з визначення цілей і завдань конкретної операції. Також необхідно визначити цільові ринки, на яких буде діяти логістична система, можливості цих ринків і компаній логістичної системи задовольнити ринковий попит. А також типи ринків з урахуванням ступеню свободи конкуренції та ціноутворення. Рух цін на ринку визначається попитом та пропозицією. Найчастіше використовують спрощені принципи фор-мування ціни: «за ціною покупця», «за лідером», «від ціни конкурентів» або «беззбитковості з цільовим прибутком», «зняття вершків», а в залежності від співвідношення ціни і якості товару -- стратегії «преміальних націнок», «економії», «завищеного соціального значення товару».

Ефективні результати експертно-аналітичного планування ЗЕО можна отри-мати при використанні відповідних програмних продуктів. Вхідними даними є інформація про комерційну пропозицію (оферту) або юридично закріплені положення договору, а також додаткова інформація, необхідна для розрахунків, оформлена у вигляді вербальної постановки задачі. Вихідними документами є: результати розрахунку та аналізу витрат по всіх логістичних системах ЗЕО; звіт про якісний аналіз поля ризиків; сітьовий графік виконання зовніш-ньоекономічного проекту, що враховує розподіл ресурсів, часу, документообіг на ін.; ризик-рапорт проведення ЗЕО; звіт про маркетигові умови на ринку; остаточ-ний звіт про фінансово-економічну ефективність та безпеку ЗЕО.

Проблема ризиків є однією з ключових у підприємницькій діяльності. Головною причиною виникнення ризиків в бізнесі є невизначеність, викликана постійною нестабільністю економічних процесів, обмеженості і неповноти інформації про них, відсутності чітко визначених цілей і критеріїв оцінки діяльності підприємства. З кінця 80-х років на заході отримало широкий розвиток і застосування систем ризик-менеджменту, основними правилами якого є: не можна ризикувати більш, ніж дозволяє власний капітал, треба думати про наслідки ризику, позитивне рішення приймається лише при відсутності суттєвих вагань. Організація ризик-менеджменту передбачає проведення наступних дій: ідентифікація ризиків, аналіз і оцінка ризиків, розробка стратегії і тактики управління ризиками, розробка та здійснення конкретних процедур управління ризиками. Процес ідентифікації ризиків містить ряд процедур: виявлення при-чин, типів ризиків, визначення категорії оцінки ризиків та вибір критеріїв, визначення зон підвищеного ризику та часової послідовності виникнення різних видів ризику, вербальний опис та графічне зображення ризиків. Аналіз і оцінка ризиків може включати моделювання наслідків кожного фактору ризику, їх ранжування, створення бази даних по аналогічних проектах, максимізація ліквідності та прибутковості, мінімізація ризику для фіксованих їх рівнів. На третьому етапі можливе прийняття різних установок щодо рішення ризиків (ухилення, зменшення, оптимізація, прийняття, розподіл або передача).

Особливо важливим є облік ризиків у ЗЕД. В цій сфері ризики можуть бути загальними та операційними, що належать конкретному тому ЗЕО. По відношенню до договірного процесу можуть бути ризики, пов'язані з умовами контракту або зовнішні до договору ризики (політичні, макроекономічні, юридичні та ін.), по відношенню до етапу угоди -- при митному оформленні, при сертифікації, інвестиційні, комерційні, транспортні; по відношенню до територіального положення -- за кордоном, на кордоні та на своєму ринку; по відношенню до можливості впливу на ризик -- некеровані, частково керовані і керовані фірмою. У світовій практиці до 50% комерційних операцій потерпають через недостатню увагу до проблеми ризиків. [19.].

1.2. Організація та управління туристичним бізнесом за кордоном

Виконання міжнародних туристичних операцій передбачає певні відносини між туристами-споживачами туристичних послуг та туристичними фірмами -- їх виробниками і реалізаторами, а також відносини останніх з різноманітними організаціями, що забезпечують виконання цього виду послуг.

До суб'єктів туристичної діяльності в зарубіжних країнах належать:

1. Туристичні агентства -- це роздрібні фірми, що виконують роль посередників між туроператорськими фірмами і обслуговуючими підприємствами з одного боку й клієнтами-туристами з іншого. Турагентства або організують тури, що пропонуються туроператорськими фірмами, або займають-ся наданням окремих видів послуг індивідуальним туристам або групам осіб, встановлюючи безпосередні зв'язки з транспортними організаціями, готельними корпораціями, екскурсійними бюро. Продаж турів здійснюється за цінами, встановленими туроператорами за їх проспектами. За реалізацію інклюзів-турів турагентства отримують обумовлену комісійну винагороду від туроператорів. Реалізація окремих видів послуг здійснюється за цінами, встановленими їх виробниками, а за надання розрізнених послуг можуть встановлювати визначені націнки до роздрібних цін виробника.

2. Туроператорські фірми -- це насамперед оптові фірми, що виступають посередниками між підприємствами туристичної індустрії і турагентствами. Вони реалізують тури від свого імені через турагентства або безпосередньо клієнтам. В процесі організації поїздок туроператори встановлюють зв'язки з підприємствами розташування, харчування, транспорту, культурно-освітніми ус-тановами та екскурсійними бюро. Часто туроператори орендують на основі довгострокових контрактів готелі та інші засоби розташування, літаки, автобуси, забезпечуючи їх максимальну завантаженість і отримуючи значні знижки.

3. Туристичні корпорації -- крупні підприємства, які об'єднують широке коло фірм, що представляють різні види туристичних послуг. Вони в значній мірі монополізували ринок і перетворилися в потужні міжгалузеві виробничо-господарські комплекси, що включають підприємства різноманітних залузей промисловості, що обслуговують туристичний бізнес, транспортні, банківські, страхові та інші компанії і реалізують тури через широку мережу туроператорів і 4 турагентства в різних країнах [32].

Попри крупні корпорації на сьогоднішній день отримали широкий розвиток готельні комплекси, які надають клієнтам послуги не тільки по їх розміщенню, але й широкий комплекс інших послуг, наприклад, харчування в ресторані при готелі, надання залів для проведення нарад, придбання квитків на транспорт, виклик таксі, екскурсійне обслуговування, організація розваг, торгівля сувенірами та іншими товарами.

Найкрупніші готельні комплекси об'єднуються через автоматизовані систе-ми управління і розподілу готельного фонду в так звані «ланки», що дозволяє 4 швидко і точно враховувати кожну індивідуальну угоду і з мінімальними затратами часу проводити резервування місць в готелях, на транспорті, без затримки видавати всю розрахункову документацію та здійснювати платежі. Загалом у світі нараховується біля сотні таких готельних ланок загальною кількістю номерів 1,6 млн. Найбільш провідні з них -- «Holiday Inn», «Sharaton», «Hilton».

Важливою особливістю сучасного етапу міжнародного туризму та зміни його організаційних форм є проникнення в туристичних бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній. Транспортні компанії

надають як окремі види послуг, так і самостійно розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними та іншими підприємствами на звичайних умовах туропе-ратора. [27]. Спочатку універсальні магазини, намагаючись поліпшити обслуго-вування клієнтури, здавали в оренду свої приміщення для діяльності туристичних агентств. У подальшому, по мірі збільшення попиту, вони перейшли до практики організації у своєму складі формально незалежних туристичних фірм з обмеженою відповідальністю, які потім стали їх дочірніми фірмами. З метою швидкого та міцного завоювання ринку ці компанії почали калькулювати ціни на тури з розрахунку лише на мінімальний прибуток, що було можливо завдяки величезно-му капіталу торговельних фірм.

Промислові фірми, що обслуговували туристичний бізнес, на основі системи участі почали придбавати і включати в свою структуру туристичні фірми. Помітно посилилося проникнення банків і страхових компаній в сферу міжнародного туризму шляхом придбання всього чи частини контрольного пакету акцій. Маючи розгалужену мережу філіалів та великий штат страхових агентів, банки і страхові компанії стали успішно здійснювати ці операції, отримуючи додатковий прибуток за рахунок економії на комісії, що виплачувалася турагенту. Тури, що пропонуються банками, як правило, дешевші, ніж у турагентів. Крім того, банки і страхові компанії мають власні автоматизовані системи обліку і управління, в пам'ять яких закладені всі основні дані про вкладників та застрахованих осіб. Це дозволяє їм здійснювати ціленаправлену розсилку реклами та інформації, пропонуючи клієнту такі тури, що можуть відповідати їхнім інтересам та коштам.

В умовах, коли конкуренція в туристичному бізнесі та індустрії відпочинку і розваг дуже висока, власники готелів беруть участь в дисконтних програмах, так як безкоштовна інформація про знижки, що надаються в каталогах для власників карток, привертають потенційних клієнтів. Окрім розповсюдження дисконтних карток банки реалізують дорожні чеки. Система дорожніх чеків схожа з систе-мою акредитивів, але на відміну від останніх, їх можна не тільки обмінювати на гроші в банку, але й розраховуватися в магазинах, які їх приймають. Дорожні чеки дозволяють убезпечити гроші від крадіжки так як платіжний документ стає дійсним тільки після порівняння підпису власника з підписом на корінці книжки. На відміну від пластикових карток для придбання чека не обов'язково мати рахунок у банку. Дорожній чек ще називають туристичним, під яким розуміється туристичний документ, грошове зобов'язання виплатити обумовлену в ньому суму валюти його власнику.

В Європі з 1968 року широку популярність отримав єврочек -- чек в євровалюті, який виписується банком без попереднього внеску клієнтом готівки в рахунок банківського кредиту терміном до місяця. Чек оплачується в будь-якій країні -- учасниці угоди «Єврочек», до яких відносяться країни ЄЄ.

Робота туристичних фірм з туристами включає в себе:

-- пропозиція туристам певного набору туристичних екскурсійних послуг;

-- отримання від клієнта грошових коштів за путівку (тур);

-- перерахування грошових коштів певних організаціям за розміщення, проживання, обслуговування.

Договірні відносини туриста і туристичної фірми складаються як відносини покупця і продавця. При цьому слід підкреслити особливий характер «продукту», придбаного в туристичної фірми. Вступаючи з нею в договірні відносини турист розраховує отримати необхідний йому набір послуг. Фірма ж надає йому, як правило, ще не самі послуги, а права (гарантії) отримання в певний час в певному місці послуг, безпосередньо здійснюваних іншими фірмами, що не мають прямих договірних відносин з даним туристом, але які знаходяться в договірних відносинах з направляючою фірмою. Турист придбає також і гарантії надання окремих видів послуг і самою направляючою фірмою. Сукупність цих прав відображається в путівці, яка є кінцевим «продуктом» діяльності туристичної фірми і відповідно предметом її реалізації [32].

Взаємовідносини між туроператором і турагентом частіше будуються на основі агентського договору про надання першим іншому права на реалізацію турпродукту. Саме цьому при організації турів туристичні фірми співпрацюють зі страховими компаніями. Страховий внесок входить до складу вартості путівки.

Його розмір залежить від тарифу. Існують 4 різновиди тарифів, які базуються на:

-- умовах посольств, які можуть визначати мінімальну величину страхової суми. Наприклад, для західної Європи це приблизно $30 США;

-- термін поїздки;

-- кількість чоловік у групі (можливі знижки від 5 до 20%); при віці туриста (понад 60 років страхова сума може бути більшою в два рази).

На сьогодні існує дві форми страхового обслуговування туристів.

1. Компенсаційна -- передбачає оплату самим мандрівником всіх медичних витрат і відшкодування їх лише при поверненні на батьківщину. Але це, як правило, незручно, так як змушує туриста мати при собі значний грошовий запас про цей випадок.

1.1. Програма страхування багажу -- сума страхового ліміту біля $2000. Вона виплачується при пред'явленні документів, підтверджуючих, що багаж було загублено або пошкоджено під час зберігання або транспортування. Це найбільш розповсюджений вид страхування, так як тариф страхування багажу складає біля 50 центів в день.

2. Сервісна.

2.1. Страхування медичних витрат.

2.2. Юридичний та інформаційний асістанс -- забезпечення правової підтримки мандрівника у випадку адміністративних або громадянських пору-шень, а також гарантії отримання необхідної інформації про найбільш зручні маршрути.

2.3. Страхування від нещасного випадку.

2. 4. Програма страхування громадянської відповідальності за нанесення збитків майну третіх осіб, що нанесені туристом в результаті «ненавмисних дій».

Страховий поліс -- це обов'язковий документ туристичної поїздки. Більшість країн світу не дають візи без наявності спеціального страхового полісу. До них відносяться більшість розвинених країн: Австрія, Бельгія, Німеччина, Голландія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, США та інші. Страховий поліс як документ, що гарантує оплату необхідного медичного обслуговування при настанні страхового випадку, обов'язкового містить номер телефону фірми-партнера, за яким можна звернутися по допомогу, інформацію про фірму, що страхує, особу, що застрахована, умови, вартість страховки і звільнення від зобов'язань компанії у випадку війни, ядерного вибуху, дорожньо-транспортних аварій, хронічних захворювань та ін.

Турфірма пересилає постачальнику запит і гарантійного листа з терміном поїздки, назвою країни призначення, засобів пересування, приймаючої фірми, кількістю туристів поіменно з зазначенням номера паспорта та віку. Таким же чином оформляються і візи. Існують декілька видів віз в залежності від мети поїздки -- туристичні, візи за приватним запрошенням, діловим запрошенням. Оформлення віз за приватним та діловим запрошенням здійснюється в консульстві країни. Випадки відмови у візі складають 5--7 відсотків від кількості осіб, що звернулися, при цьому відмова може бути переглянута. Консульський збір за цей вид послуг складає 10--60$ США. Оформлення туристичних віз здійснюється за допомогою виклику закордонної фірми на певну кількість туристів зі списком, що його було заявлено попередньо туристичним агентством. Після розгляду консульством видається віза, загальна для всієї групи або окремих туристів. При розробці програми враховується не стільки вартість, скільки складність процедури оформлення. Все це характерне перш за все для США та Західної Європи, де до дозволу на в'їзд ставляться дуже суворо.

14 червня 1985 року в місті Шенген державами Бенілюкса, Франції та Німеччиною була підписана угода про наступну поступову відміну паспортного контролю на внутрішніх кордонах. В червні 1991 року до угоди приєдналися Іспанія та Португалія. 17 грудня 1992 року було затверджено перелік 120 країн, громадяни котрих для перетину кордону повинні мати візу єдиного зразка (до них відноситься й Росія), було прийнято бланк єдиної візи і 22 грудня 1994 року представники урядів цих країн підписали офіційний протокол про набирання чинності Шенгенської угоди з 26 березня 1995 року. В 1997 році до угоди приєдналися Швеція і Данія. Саме з цього часу російські туристи, що виїжджають в одну з цих країн на термін менш ніж 3 місяці, отримують Шенгенську візу, при більш тривалому перебуванні в країні призначення діють національні візи. З одного боку, переміщення територією 7 європейських країн при оформленні однієї візи безумовно дуже зручно, але, з іншого боку, суттєво збільшився термін, протягом якого розглядається питання про видачу дозволу на в'їзд (до 4 тижнів). Це пов'язано з пересилкою запросів між посольствами цих країн. Існують також в країни, в яких оформлення на в'їзд здійснюється безпосередньо на кордоні (Бахрейн, Єгипет, Мальта, Туреччина). Безвізовий в'їзд за запрошенням без оформ-лення закордонного паспорта дозволено в країни Східної Європи, Монголію, Кубу. Російські громадяни мають право на в'їзд без оформлення віз в Колумбію, Малайзію, Еквадор, Кіпр та інші країни [24].

При оформленні документів до обов'язків туристичної фірми входить інформування туристів про вимоги прикордонних та митних служб. Система взаємовідносин між основними суб'єктами операцій міжнародного туризму юридично оформлюється різними договорами (контрактами).

Договір між туристичною фірмою і туристом, як правило, містить наступні типові умови:

1. Предмет договору (придбання туристом прав (гарантій) на тур, що оформлені у вигляді путівки).

2. Вартість послуг фірми і форма їх оплати (готівкою чи переведення грошей на розрахунковий рахунок фірми).

3. Обов'язки туристичної фірми (щодо надання туристичного продукту в повному обсязі і якості; медичного страхування туристів; оформлення для них посольських віз).

4. Відповідальність та звільнення від відповідальності сторін у випадках форсмажорних обставин, зміни якості наданих послуг, терміну їх надання, відмови сторін від туру.

5. Обов'язки туриста по сплаті, наданні необхідних документів для оформ-лення віз та ін.

В договорі з клієнтом доцільно відобразити наступні відомості: дату укладен-ня договору, термін надання послуг, вид транспорту до місця відпочинку і назад, клас готелю, його назву та місце розташування.

Договір між туроператором та турагентом в залежності від змісту стосунків між ними може бути декількох видів. Агентські угоди передбачають передачу виробником послуг туристичному агенту прав на продаж окремих видів послуг, інклюзив-турів від імені та за рахунок туроператора. В договорі, звичайно, містяться чіткі інструкції щодо виконання покладених завдань, територіальне обмеження сфери дій, встановлюються права та обов'язки сторін, а також порядок виплати комісійної винагороди. Об'єм та характер вимог до агента неоднаковий і залежить від конкретних умов, що існують на національних ринках. В угоду може бути внесено застереження, що зобов'язує агента не вступати у ділові відносини з іншими фірмами, а також застереження про монопольне право продажу окремих туристичних послуг. Подібна форма діяльності, з одного боку дає можливість працювати, не маючи великих витрат на рекламу, з іншого боку -- не дає можливості суттєвого розширення та отримання великих прибутків. Крім того, агент часто дуже залежить від туроператора і по суті позбавлений незалежності. Саме цьому часто туристичні фірми придбавають путівки як готову продукцію, що сформована іншою компанією, і потім продають її дорожче. До обов'язків продавця входить: бронювання місць в готелі, оформ-лення необхідних для поїздки документів, забезпечення туристичної групи гідом-перекладачем та інформування покупця про можливі зміни. Покупець здійснює набір, комплектацію та відправку туристів, забезпечує надання списків в трьох примірниках для оформлення документів та бронювання місць на транспорті і готелі, інформує туристів про вартість та порядок розрахунків. У випадку невиконання обов'язків і недотримання терміну переводу вартості обслуговуван-ня або ненадання анкет і списків громадян продавець має право анулювати поїздку, а покупець відшкодовує збитки.

При розрахунку ціни туристичного продукту вартість путівки враховує наступне: вартість проїзду, харчування, проживання, трансферта, екскурсійної програми, оформлення візи, страхового полісу. Ціна ж туристичної путівки більша за собівартість на величину витрат і прибутку турфірми. Витрати діляться на постійні (вартість проїзду, трансферта, страхового полісу, оформлення документів) і перемінні. Як правило, постійні витрати не залежать від тривалості туру і якості обслуговування [25].

На сьогодні основна частина потоку туристів складається з укомплектованих груп, тому турфірма визначає оптову ціну поїздки для всієї групи. При цьому звичайно надається знижка для масової оптової угоди в залежності від об'єму операцій -- до 10%, за терміном і тривалістю -- до 5%, в залежності від тривалості проживання туристів в готелі -- до 10%. З оптової ціни можуть надаватися додаткові знижки за участь фірми в рекламі і виданні рекламних проспектів по країні (місту, готелю), куди фірма направляє туриста. Так, нерідко турфірма реалізує рекламні проспекти країни, рекламує таким чином не тільки свої тури, але й країни в цілому. Знижки можуть також надаватись при попередній оплаті туристичного обслуговування. Таким чином на вартість путівки впливає фактор кількості запропонованих послуг.

Туристу можуть бути надані або певні види послуг за його вибором або повний комплекс послуг. Повний комплекс послуг може бути наданий шляхом продажу так званих інклюзив-турів або пекедж-турів. При інклюзив-турах, що застосовуються при авіаперевезеннях, вартість перевезення туристів до місця призначення і назад визначається на основі спеціально розроблених інклюзив-тарифів, що можуть бути наполовину нижчі звичайних. Тур також включає вартість розміщення туристів в готелі, харчування (повне або часткове) та інші послуги, що надаються на певну кількість днів перебування туристів у країні призначення і використовуються при групових та індивідуальних поїздках. Загальний рівень рентабельності та ціни інклюзив-туру повинні бути не нижчі, ніж звичайний тариф вартості транспортування. Клієнта інформують про паушальну (загальну) ціну інклюзив-туру без розбивки її на окремі види послуг.

При розрахунку вартості інклюзив-туру фірма включає до неї окрім вартості туристичних послуг власні витрати на утримання апарату фірми, витрати на рекламу, а також певний прибуток. Незважаючи на це, загальна вартість інклюзив-туру для окремого туриста обходиться дешевше, ніж при індивідуальній поїздці без допомоги туристичної фірми з таким же комплексом та рівнем послуг.

Доля готельного обслуговування та харчування в загальній вартості путівки складає 60--65%. Ці елементи є перемінними величинами і залежать від зміни цін на певні види послуг, а також від сезонної градації, географічної зони розташування готелю, виду і класу обслуговування, договірних комерційних умов між турагенством та адміністрацією готельного підприємства та інших чинників. На вартість готельного обслуговування і харчування має вплив тривалість проживання, чим вона більша, тим нижча вартість одного туродня. При розрахунку готельного обслуговування ціна проживання і харчування розби-вається на тарифну сітку, що має діапазон сім днів.

1.3.Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в країнах світу

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності індустрія туризму є вельми складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеню розвит-ку економіки країни в цілому.

На промислово розвинуті країни припадає більш ніж 60% усіх туристів, що прибувають до країни і 70--75% здійснюваних у світі поїздок. При цьому на долю ЄС припадає біля 45% туристів, що прибувають та валютних надходжень. Як зауважили канадські спеціалісти функціонування економіки індустріально розвинутих країн з одного боку робило об'єктивно необхідним зміцнення світогосподарських зв'язків і ріст виробничих збитків на підприємницькі переміщення, а з іншого боку,-- створювало робітникам матеріальні можливості переміщень для дозвілля, в т. ч. й за кордон [37].

Географія міжнародного туризму визначатиметься пріоритетними для туристів факторами привабливості тих чи інших регіонів країн. Наприклад, Франція, Англія, Німеччина, Швеція -- висока концентрація історичних і куль-турних пам'яток, спрощений візовий режим, високий рівень сервісу; Бразилія -- широкий розвиток екологічних турів Амазонією, екзотична природа, сучасна архітектура, дизайн столиці країни; Кіпр -- вигідна система оподаткування, сучасна банківська мережа, добре налагоджена структура телекомунікацій, спро-щена процедура створення офшорних компаній (10 днів); Ізраїль -- ріст палом-ницького туризму, наявність широкого спектру оздоровчих центрів, тури 4-ма морями, наявність молодіжних таборів, високий рівень обслуговування, довготривалість туристичного сезону; Середньоземноморський регіон в цілому -- розвинена інфраструктура туризму, високий рівень обслуговування, комфорт-ний клімат, велика тривалість туристичного сезону, поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних пам'яток; ОАЕ -- низькі ціни на електроніку та побутову техніку доброї якості, мінімальні податки, практика системи «TAX FREE», великий досвід каргоперевезень; Азіатський регіон в цілому -- політична стабільність, екзотична природа і культура, зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію і Океанію, головний напрямок «пляжного» відпочинку взимку.

Економічна ефективність міжнародного туризму має загальне визначення. Суть: на кожну одиницю трудових, матеріальних, фінансових затрат потрібно досягти суттєвого збільшення об'єму виробництва і реалізації суспільно-корис-ного продукту [18]. Таким чином можна сформулювати тезу про те, що збільшення ефективності туризму повинно йти шляхом постійного зростання валютних надходжень від іноземних туристів при відносному скороченні матеріальних, трудових і фінансових затрат на організацію їх прийому та обслуговування.

За даними Всесвітньої туристичної організації, щорічно подорожує понад 800 млн. чоловік. Прибутки від світового туризму в 1999 році становили $400 млрд., або близько 12% світового валового продукту. Більш ніж в 40 країнах світу туризм є основним джерелом надходжень національного бюджету. В 90-х роках 20 сторіччя щороку заробляли на туризмі: США -- 58 млн. ам. дол., Італія та Франція -- 27 млн. ам. дол., Іспанія -- 25 млн. ам. дол. Узагальнюючи діяльність багатьох розвинутих країн в сферу туризму, Комісія ЄС оприлюднила прогноз основних тенденцій розвитку туризму на період 2000--2005 років. Насамперед в ньому відзначається, що:

1. Витрати на всі види подорожей і, в першу чергу, витрати на транспорт, збільшуватимуться швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі ста-нуть частішими, але менш тривалими, так як витрати на одну поїздку знизяться.

2. Групи, включаючи сімейні зменшуватимуться і обиратимуть більш гнучку програму відпочинку.

5. Активніше за інших подорожуватимуть дві вікові групи: люди похилого віку і молодь.

6. Стан навколишнього середовища стане одним із найбільш домінуючих факторів залучення туристів, особливо в сільських та прибережних міст.

Розвиваються нові форми туризму, направлені на збільшення притоку туристів. Широко використовуються відносно недорогі індивідуальні і групові інклюзив-тури. Агрітуризм -- це тихий спокійний туризм на відміну від класичного туризму міста з його гамірливими розвагами. В Італії іноземні туристи, що приїздять на автомобілі, можуть пред'явивши «Туристичне посвідчення на пальне» (видається митницею при в'їзді) придбати талони на бензин за зниженими цінами. Протягом усього періоду перебування вони мають право на безкоштовну аварійну допомогу, яку надає «Автомобільний клуб Італії». В жовтні 1997 року на Кіпрі відбулася міжнародна конференція судновласників, на якій обговорювалися перспективи розвитку круїзних маршрутів. Фахівці відзначили тенденцію щорічного збільшення бажаючих здійснити морську мандрівку. Прибуток судовласників у 1996 році склав 12 млрд. доларів. Попит перевищує пропозицію, тому ця ніша туристичного бізнесу інтенсивно розвиватиметься. Вирішується проблема недопущення відтоку національної валюти: туристи практично живуть на судні, що є територією країни-судновласника, і більша частина грошей витрачається саме на судні.

Екологічний туризм -- прямо пов'язаний з новим екологічним образом життя, котрий все більше знаходить розповсюдження в розвинутих країнах. Найбільш відомими об'єктами екологічного туризму є:

-- Йєллоу-стоунський національний парк (США), площа -- 5 тис. км. кв., щорічний обіг понад 1,5 млрд. дол.;

-- Калахарі Генсбок (ПАР), площа біля 90 тис. га, щорічний обіг 300 млн. дол.;

-- Серенгеті (Кенія), площа біля 0,8 млн. га, щорічний обіг 50 млн. дол.;

-- Фьордленд (Нова Зеландія), площа 1,2 млн. га, обіг -- 120 млн. дол. Уряди країн активно регулюють туристичну діяльність. Наприклад, в 1959 році в Італії було створено міністерство з питань туризму та видовищних підприємств, а в його рамках -- генеральна дирекція з питань туризму. Вона розробляє основні і найбільш перспективні напрямки розвитку цієї сфери. Велику роль відіграє Національне управління туризму (ЕНІТ), завданням якого є проведення рекламних заходів з метою збільшення туристського потоку з-за кордону. Для цього створені інформаційні представництва за кордоном і на кордоні (вони діють у більшості країн світу, але в декількох країнах ЕНІТ діють через державну авіакомпанію «Аліталія» та інші фірми; проводяться рекламні кампанії, досліджується міжнародний туристичний ринок. На місцях працюють обласні та провінційні управління туризму. В 1972 році був виданий декрет президента «Про передачу областям адміністративних функцій держави в сфері туризму і готельної індустрії, а також штату працівників». Відповідно до нього в компетенцію областей передавалися наступні функції: створення програм розвитку обласного туризму та його стимулювання; організація туристичних виставок; контроль за діяльністю провінційних управлінь з туризму і автономних підприємств в місцях лікування, перебування і туризму, призначення і зняття з посади членів адміністративних рад цих закладів; контроль за діяльністю інших місцевих організацій з питань туризму; визнання та ліквідація курортних, готельних та туристичних підприємств, розмежування сфер діяльності між ними та їх класифікація; контроль за діяльністю агентств з туризму; розподіл та розміщення нерухомої власності; підготовка гідів, перекладачів.

1.4. Стан міжнародного бізнесу в Україні.

Україна займає одне з помітних місць в Європі щодо наявності унікальних туристичних та курортно-рекреаційних ресурсів. Останніми роками спо-стерігається зростання обсягів виробництва, незважаючи на чимало нерозв'язаних проблем у галузі. У період 1993--2000 pp. Україна в 20 разів збільшила прийом іноземних туристів, грошові надходження 2000 року сягнули 925 млн. гривень, до бюджету перераховано податків на суму 41 млн. гривень. Незважаю-чи на позитивні зрушення, результати аналізу вказують на погіршення стану матеріально-технічної бази підприємств туристичної індустрії. Особливо це стосується підприємств готельного господарства. Так, близько 30--50% грошо-вих витрат туристів припадає на готельні послуги. Однак в Україні ця сфера не отримала належного розвитку, в результаті чого у ВНП частка готельного господарства становить близько 13%. Специфіка готельних послуг зумовлює велику питому вагу основних засобів. Вивчення структури майна готельних підприємств столиці виявило такі характерні співвідношення його елементів: на основні засоби припадає 83% загальної вартості майна, а на оборотні -- лише 17%.

В Україні матеріальна база більшості готелів не відповідає новим вітчизняним і зарубіжним стандартам. Понад 80% готельних будівель потребу-ють ремонту, номери -- реконструкції і переоснащення, технологія обслугову-вання -- автоматизації та комп'ютеризації. На сьогодні для готельного господар-ства нашої країни характерний високий рівень зношення основних фондів, тому що більшість готелів України були побудовані та введені в експлуатацію ще в 70--80-х. Програмою розвитку туризму до 2005 року передбачено побудувати ще 78 нових об'єктів на 15700 місць та провести реконструкцію 61 об'єкта на 21500 місць. Але збільшення кількості підприємств не розв'яже проблеми розвитку туристичної галузі. В першу чергу необхідно здійснити реконструкцію чинних підприємств, підвищити рівень обслуговування 34] Це стосується і стану туристичного ринку. На сьогодні в Україні існує близько 3 тис. підприємств, які отримали ліцензії на туристичну діяльність. За офіційними даними, 75% із них займаються туристичною діяльністю за сумісництвом.

Наскільки якісним є стан матеріальної бази підприємств готельного госпо-дарства, свідчать такі дані. В Україні відсутні готелі категорії «п'ять зірок» (вищого класу), а готелів категорії «чотири зірки» тільки 3. Таке становище не сприяє залученню до України західних туристів, які звикли до комфортабельних умов проживання. За даними держкомстатистики України за п'ять останніх років рівень завантаження підприємств готельного господарства зменшився в 2,1 рази.

Якість же обслуговування (а отже і обсяг туристичних послуг) залежить від професіоналізму, кваліфікації, досвіду персоналу підприємств у цій галузі. Хоча спостерігаються певні зрушення в цій галузі, а саме проводиться підготовка спеціалістів вищими закладами освіти акредитованими за III та IV рівнями, однак, як показали результати спостережень, підприємства готельного господар-ства і туризму очолюють люди, які не мають відповідної підготовки. До того ж ціни на послуги готельного господарства досить високі порівняно з низькою якістю останніх. Темпи зростання цін на готельні послуги в Україні у багато разів перевищують світові. За 1990--1998 роки середньорічні темпи зростання цін підвищилися практично в 5 разів (у 1990 році приріст цін у готелях в усьому світі 1,8). Тому, стратегія готелів в Україні повинна передбачати гнучкішу політику цін на основі глибокого вивчення попиту. Це є однією з причин того, що іноземний капітал не інвестується в туристичну галузь. А ті незначні обсяги залучення іноземних інвестицій в країну (організовані СП готелів «Імпреса», «Спартак», «Домус») не розв'язали проблем. Однак вони характеризуються поєднанням надто високих цін з європейським стилем, рівень завантаження в цих готелях у середньому в 3 рази перевищує рівень завантаження на підприємствах готельного господарства, які функціонують без залучення іноземних інвестицій.

Державний комітет України по туризму підрахував, що завдяки праці кожного, хто трудиться в туристичній галузі, щорічні відрахування до державного бюджету становлять 4500 грн. Туризм забезпечує підґрунтя для господарського піднесення держави. Так, кожен із туристів, який прибуває до України, витрачає протягом однієї мандрівки від 520 до 600 доларів на готель, харчування, екскурсії, сувеніри. У 2000 році загальний дохід від туристичної діяльності становив 8,4 млрд. гривень, Україну відвідало 6,2 млн. іноземних туристів із 175 країн світу, надано послуги 2,2 млн. вітчизняних туристів та 13 млн. екскурсантів. Оздоров-лено 1,7 млн. дітей, підлітків та учнівської молоді.

Однак на сучасному етапі можна виділити ряд основних причин, які гальмують розвиток туристичної галузі в Україні, серед них: високі податки; невирішеність питань із приватизації землі та захисту приватного капіталу; недостатня державна підтримка суб'єктів малого підприємництва; відсутність системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері послуг; недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для туристичної галузі та її інфраструктури; високий рівень злочинності у вітчизняному бізнесі; висока візова вартість і довгий термін отримання візи; низький рівень сервісу; невпевненість туристів в отриманні якісних послуг, а також взагалі в існуванні такого підприємства.

Іноземні інвестори проявляють зацікавленість, однак їх стримує високий податковий тиск, нестабільність нормативної бази. Введення в дію Закону України «Про туризм» відкрило нові перспективи для подальшої роботи щодо реформування галузі туризму. Механізм реалізації положень закону стала Дер-жавна програма розвитку туризму в Україні на період до 2010 року. Передбачено, зокрема, збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази, а валютні надходження у 4 рази, довівши їх до 1 млрд. доларів.

Для розвитку інвестиційного співробітництва велике значення має стан саме інвестиційного законодавства. Прийнятий у 1996 році Закон України «Про режим іноземного інвестування» сприяє врегулюванню основних питань інвестиційного процесу.

Основним позитивним моментом законодавчої бази, що регулює процес залучення іноземних інвестицій в Україну, є державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Цьому питанню присвячено Закони України «Про режим іноземного інвестування». «Про інвестиційну діяльність» та Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій, укладені Україною з рядом держав.

Нині в Україні діє законодавча база, якою регулюється питання надання гарантій, інвестиційних пільг і пріоритетів для іноземних інвесторів. Так, державні гарантії захисту іноземних інвестицій встановлено розділом IV Закону України «Про іноземного інвестування». Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарсь-кої діяльності за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. [ 35]

Для підприємств з іноземними інвестиціями, які створюються і працюють у спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку, встановлюється сприятливіший режим господарської діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні здійснюється не тільки національним законодавством. Існують, також, міжнародні договори України з деякими країнами про сприяння та взаємний захист іноземних інвестицій, завдяки яким може застосовуватися пільговий, відмінний від національного, режим. Питанню інвестиційного співробітництва і в подальшому приділятиметься значна увага, що сприятиме подальшому залученню іноземних інвестицій в економіку нашої держави.

До причин, які заважають залученню іноземних інвестицій в економіку України, можна віднести те, що у багатьох країнах іноземні інвестори недостат-ньо поінформовані про стан і перспективи економіки України, в деяких країнах немає навіть чіткого уявлення про Україну як про суверенну державу.

До підприємств туристичної інфраструктури почали виявляти інтерес іноземні інвестори. Приклади: реконструкція київських готелів; в Карпатському регіоні почала свою діяльність з розвитку туристичної галузі міжнародна організація TACIS; британський фонд «Ноу-хау» взяв на себе витрати на відновлення туристичних об'єктів Львова; декілька мільйонів доларів вкладено в Ялтинський готель «Ореанда» та «Поляну казок». Виділяється масштабністю проект будівництва п'ятизіркового готелю в Києві під назвою «Театральний». В 1997 році було створено СП, 97% акцій якого належали місту, а 3% -- українсько-му партнеру СП «Нігма». Замовник іншого п'ятизіркового готелю -- «Інтеркон-тиненталь» (Київ) -- СП з обмеженою відповідальністю готель «Свята Софія».

- Проект чотиризіркового готелю «Radisson-SAS» підтримується та інвестується європейським банком реконструкції і розвитку, австрійським «Raifasenbank», a частка національного інвестування становила 40 млн. доларів [39].

Останніми роками в Україні прийнята низка важливих рішень з питань державної політики у сфері туристичних курортів, готельних послуг. Зокрема це Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, розроблені на підставі законів України «Про туризм», «Про захист прав споживачів», основоположних стандартів Системи Сертифікації УкрСЕПРО, міждержавних стандартів на туристично-екскурсійне обслуговування.

1. 5. Зелений сільський туризм в Україні

У розвитку сільського туризму в Україні можна виділити три основних етапи: становлення сільського туризму (кінець XIX -- середина XX ст.), етап «приватного квартирного сектору» у рекреаційних зонах (60--80 роки XX ст.) і етап становлення сільського туризму як самостійної сфери (90 роки XX ст.).

Кожен з етапів характеризується особливостями організації, регіонами поширення, функціональними завданнями, напрямками та формами туристичної діяльності.

Новий етап розвитку сільського туризму в Україні пов'язаний з організаційним його становленням як форми відпочинку міського населення та як форми діяльності сільських жителів, які надають відпочиваючим житло та харчування.

Ініційоване в 1996 році Всеукраїнською Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму відродження сільського туризму зорієнтоване на привабливість його сторін. Для сільського населення це самозайнятість та поліпшення матеріального достатку, для городян -- можливість ознайомлення з природним і культурним потенціалом, традиціями, перебування в екологічно чистому середовищі та споживання натуральної їжі. Одночасно це може бути один з найбільш дешевих видів відпочинку. Добова вартість проживання в зимовий період на Закарпатті становить в середньому 25 гривень на одну особу, харчування -- від 10 до 60 грн.

Переваги сільського середовища, натурального житла, харчування стають дедалі популярнішими. До сільської місцевості переносяться стандарти міського способу життя. Особливість цього етапу у тому, що він охоплює райони, які мають для цього соціально-економічні передумови (достатній потенціал приват-ного житла, незайнятість населення та надлишок сільськогосподарської продукції), але не мають розвиненої інфраструктури. Разом з тим, розвиток цієї сфери діяльності сільського населення вимагає, з одного боку, популяризації відпочинку на селі серед широких верств населення, а з іншого -- психологічної і професійної підготовки сільських господарів до приймання та обслуговування відпочиваючих на рівні світових стандартів, створенні сприятливих нормативно-правових умов для діяльності господарів сільських садиб.

Спілка за 5 років досягла вагомих результатів діяльності, проводячи велику роботу в таких напрямках:

-- організаційне становлення сільського туризму як виду підсобної діяльності на селі та підприємництва;

-- налагодження співпраці державних органів, органів місцевого самовряду-вання з громадськими організаціями щодо створення правових умов та госпо-дарського механізму функціонування сільського туризму;

-- здійснення реклами потенціалу українського села та просування на ринок послуг сільських господарів через випуск спеціалізованого журналу «Туризм сільський зелений», відповідних каталогів та путівників;

-- організація та методичне забезпечення навчання власників садиб та Ф організаторів сільського туризму;

-- проведення загальноукраїнських та міжнародних акцій з представленням потенціалу сільського зеленого туризму в Україні;

-- створення мережі інформаційно-консультаційних центрів сільського туризму та сприяння підготовці операторів і менеджерів сільського туризму через центри зайнятості, середні і вищі навчальні заклади [ 40].

Ставлення до сільського туризму пересічного міського жителя України коливається у широких межах: від цілковитого несприйняття цієї форми відпочинку до захоплення його екологічністю, економічністю та самобутністю. Це може свідчити лише про необізнаність широкого загалу з суттю такої форми відпочинку.

Разом з тим, в українських містах є категорії людей, що позитивно сприйняли ідею розвитку сільського туризму. Це жителі промислових центрів - через екологічність цієї форми відпочинку, справжні городяни і шанувальники

# українських народних традицій -- через принади сільського способу життя і його довкілля, а також люди з малим і середнім достатком -- через низьку вартість відпочинку на селі.

Міжнародний імідж українського сільського туризму теж неоднозначний. З одного боку, Україна традиційно сприймається як аграрна країна, одна з євро-пейських житниць, зі збереженим сільським укладом життя, багатою культурною спадщиною, з незнищенною природою та гостинними господарями. З іншого -- потребують підвищення комфортності проживання, вирішення проблем облаштованості сіл та організації дозвілля.

Тенденції останніх років свідчать про те, що західні країни бачать перспек-тиву українського сільського туризму на міжнародному туристичному ринку. Свідченням цього може бути організаційна і технічна допомога міжнародних фондів, програми ТАСІС, через яку реалізовані проекти підтримки сільського туризму у Криму та Карпатському регіоні.

Перед Спілкою, як фаховою громадською неприбутковою організацією, мають стояти певні організаційно-господарські завдання. Серед них першочерговими є:

-- сертифікація житла як базового елементу сільського туризму, що дозво-лить визначити, на яких правах і яку якість обслуговування забезпечить сільський господар;

-- забезпечення функціонування диспетчерських (інформаційно-туристич-них) центрів при регіональних осередках сільського туризму, завдання яких -- реклама, пошук і постачання туристів та забезпечення відпочинку у певному регіоні;

-- створення прозорого механізму відносин між різними складовими частинами господарського комплексу сільського туризму, зокрема, між організаторами і власниками садиб. Членські внески власників садиб повинні бути основою розвитку інформаційно-організаційної інфраструктури сільського туризму;

-- широка кооперація Спілки з туристичним сектором, органами місцевого самоврядування на предмет створення умов і забезпечення туристичного потоку на село.

Осередками зеленого туризму в Україні також є Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Миколаївська, Херсонська області та Крим, що приваблюють кра-сою природних ландшафтів, безліччю музеїв народної архітектури і побуту, парків-заказників («Тарасів обрій», «Канівський іхтіологічний», «Кархінітський орнітологічний», «Новий світ»), заповідників (Шевченківський, Канівський при-родний, «Чигирин», Миколаївський «Єланецький степ», Чорноморський біосферний, «Асканія-Нова», Кримський заповідник «Лебедині острови», а також створюється Національний заповідник «Херсонес Таврійський»).На Херсонщині також діє осередок Всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

1.6. Огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом

Питання законодавчої і нормативної бази туристичної діяльності та рекреаційної сфери висвітлюється у законах України «Про туризм», «Про курорти», «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя», у Програмі розвитку туризму в Україні до 2010 року, Ліцензійних умовах провад-ження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності. Питання оподаткування суб'єктів туристичної діяльності та санаторно-курортних закладів розглянуто на основі Закону України «Про податок на додану вартість».

В процесі виконання роботи питання управління зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин розглянуті у наукових працях Фомішина С. В., Кредісова А. І. та Новицького В. Є., Кириченка А. А. питання менеджменту -- у працях М. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедуорі, Герчикової І. Н., Зоріна І. В., фінансового менеджменту -- Стоянової О. С, Балабанова І. Т, логістики -- у працях Захарова К. В., Циганка А. В., Бочарникова В. П. Питання пов'язані з маркетингом та діяльністю туристичних підприємств у цій сфері за кордоном розглянуті у наукових працях Котлера, Новицького. Бухгалтерський облік туристичної діяльності в зарубіжних країнах та ціноутворення на світовому ринку розглянуто в наукових працях Михалкевича А. Б. та Слепова В. А.

Про стан туристичного бізнесу, тенденції його розвитку в зарубіжних країнах, організації туристичної діяльності за кордоном добре висвітлюється у працях Філіпенка А. С, Квартального В. А., Жолдака В. І., Сеніна В. С, Яновської Н., Єфремової М. В.

Над проблемою розвитку міжнародного туристичного бізнесу на Україні, перспектив розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, ефективності управління туристичною сферою працюють українські вчені та науковці, зокрема, Єфремов О. В., Шило Л., Мельниченко С. В., Малиновський Б., Мунін Г., Михайліченко Г. І., Виноградська А.

1.7. Загальні висновки на підставі досліджень та постанова задач для розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині

У першому розділі дипломної роботи проаналізовано стан туристичного бізнесу за кордоном та в Україні, а саме розглянуті науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю в зарубіжних країнах, тенденції розвитку міжнародного туризму в світі, здійснено аналіз стану турис-тичної галузі в Україні, зокрема, стану сільського зеленого туризму, здійснено огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом. На основі аналізу зроблено висновки про високий рівень організації та управління туристичною діяльністю за кордоном; підвищення темпів розвитку міжнародного туризму у світі, загальну тенденцію до збільшення світового туристичного ринку та активізації туристичних потоків; розвиток екологічного та пізнавального туризму у світі, а також зроблено висновок про незадовільний стан туристичної галузі в Україні, наявність пози-тивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму.

Завданнями для подальшого дослідження є:

1. Проаналізувати діяльність суб'єктів туристичного бізнесу Херсонської області.

2. Проаналізувати діяльність координуючого державного органу в туристичній галузі Херсонщини -- управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації (УСМСтаТ).

3. Дослідити механізм ліцензування туристичних підприємств.

4. Здійснити аналіз стану туристичного бізнесу на Херсонщині.

5. Проаналізувати діяльність суб'єкта екологічного туризму на прикладі туристичної бази імені Остапа Вишні у с. Кринки.

6. Зробити аналіз системи оподаткування туристичних операцій.

7. На основі досліджень розробити проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

РОЗДІЛ 2. Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу та її координації з боку управління у справах молоді, спорту та туризму Херсонської облдержадміністрації (УСМСтаТ).

2.1. Інфраструктура туристичної індустрії та її суб'єкти на Херсонщині

Згідно законодавства України суб'єктами туристичної діяльності є під-приємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. Туристична діяльність характеризується великою видовою різноманітністю зайнятих в ній підприємств і організацій різних галузей народного господарства, які загалом утворюють туристичну індустрію. До них відносяться, суб'єкти туристичної діяльності, що здійснюють розробку і реалізацію турпродукту (туроператори), турагентства, що займаються реалізацією турпродукту, бюро подорожей, що організують тури, екскурсійні бюро, підприємства розміщення, харчування, транспортні організації, страхові та ін.

За даними державного реєстру в Херсонській області у 2001 році налічується 45 ліцензованих туристичних підприємств, що на 41% вище, ніж у 2000 р. (32 підприємства). З них 21 туроператор та 24 турагента. Туроператори займаються іноземним (прийом іноземних туристів), внутрішнім (прийом вітчизняних туристів) туризмом та екскурсійною діяльністю. При розробці і реалізації турпродукту вони взаємодіють на договірних засадах з усіма елементами інфраструктури туризму.

Страхуванням туристичної діяльності на Херсонщині займаються страхові компанії «Україна», «Гарант-Авто» та «Оранта». Це страхування медичне та від нещасного випадку, а також страхування відповідальності туроператора за ненадання чи надання не в повному обсязі турпослуг. Більшість фірм надають цю послугу з розрахунку страхового покриття до 10 тис. доларів. За добу клієнт сплачує від $1 до 5.

Найбільшим транспортним підприємством, що обслуговує туристичну га-лузь, є автобаза «Турист» у Херсоні, що має змогу одночасно виводити на маршрути до 40 машин. На Херсонщині налічується біля 20 підприємств, з якими укладаються договори на транспортне обслуговування, а також 5 туроператорів, що мають власний транспорт. Прибуття іноземних туристів здійснюється до Києва авіатранспортом або морським транспортом у порт Одеси. Туроператор забезпечує прибуття туристів на Херсонщину.

Банки забезпечують обслуговування туроператорів та їх клієнтів щодо здійснення безготівкових платежів та використання кредитних карток. При оплаті вартості путівки клієнтом існують два варіанти розрахунків. По-перше, офіційний, коли оплата здійснюється на підставі виставленого рахунка в приписній касі банку в приміщенні фірми або в будь-якому відділені банку. У цьому разі фірма сплачує державі податки і цілковито відповідає за надану послугу згідно договору з клієнтом. Другий варіант -- це оплата готівкою. Вартість може бути трохи нижчою, але весь ризик за неякісне виконання зобов'язань клієнт бере на себе. [36]. Практика використання дорожніх чеків на Херсонщині ще не розвинена.

Херсонські фірми не мають права на самостійне оформлення віз та інших документів, необхідних для перетину кордону. Цю процедуру здійснює на прохан-ня херсонської фірми спеціально акредитована київська туристична компанія (зазвичай це фірма «Гамалія»). Іноземні туристи в'їжджають в Україну, виїжджають з України та прямують транзитом її територією через пункти перепустки на державному кордоні України з національним паспортом, у разі наявності відповідної візи.

При створенні туристичного продукту туроператор бронює місця у готелі або санаторно-курортних закладах. На Херсонщині налічується 51 готель, 242 заклади оздоровлення та відпочинку, з них 66 пансіонатів, 4 санаторії, 109 баз відпочинку, 5 оздоровчих комплексів, 3 студентські оздоровчі заклади, 1 табір 9 праці і відпочинку, 54 дитячих оздоровчих табори. При цьому деякі бази відпочинку та пансіонати мають власні потужні спортивно-оздоровчі комплекси (наприклад, база відпочинку «Маяк» у Залізному Порту). Взагалі сезон на херсонських курортах (Залізний Порт, Лазурне, Скадовськ, Генічеськ, с Красне та ін.) триває з 1 червня до 15--20 жовтня, на базі відпочинку «Червоні вітрила», що в Лазурному -- з 1 квітня до 20 жовтня. Середня місткість закладів в залежності від їх виду складає: пансіонати -- 400, бази відпочинку -- 350--400, санаторії -- 250--300, дитячі оздоровчі табори -- 200--250 місць, що дозволяє протягом року прийняти біля півмільйона туристів. Санаторно-курортні заклади забезпечують розміщення, харчування, та деякі організовують культурно-масові заходи. Взагалі санаторно-курортні заклади повинні підлягати обов'язковому ліцензуванню, але на Херсонщині ця практика тільки почала запроваджуватись. Існують три варіанти реалізації путівок санаторно-курортними закладами: влас-ний збут , через посередників -- турагентів і туроператорів Херсонщини та через турагентів інших областей України та інших країн. Готелі в Херсонській області взагалі забезпечують розміщення, харчування і обслуговування туристів, але деякі туристичні комплекси, прикладом яких є готель «Фрегат» надають додаткові послуги, такі як екскурсії містом з відвідуванням музеїв, одноденні поїздки до сільської місцевості з обідом, дегустація вин, поїздки до заповідника «Асканія-Нова», прогулянки катером Дніпром, відвідування острову рибалок з обідом з рибних блюд, полювання. Крім того подібні готелі мають плавальний басейн, сауну, салони краси, ресторани, нічні клуби, банкетні зали для організації відпочинку та пункти обміну валют, відділення зв'язку, телефакс, ксерокс, конференц-зал для проведення ділових зустрічей. Але незважаючи на це, в Херсонській області досі немає жодного сертифікованого готелю.

Екскурсійне обслуговування туристів здійснює Херсонський краєзнавчий музей, художній музей ім. О. Шовкуненка, Херсонський планетарій, заповідник «Асканія-Нова» (дендропарк, зоопарк, музей) та інші культурні заклади. Вони самостійно розробляють програму екскурсій щодо свого закладу і надають послуги екскурсовода на основі угоди з туроператором. Якщо туроператор має власний екскурсійний продукт і самостійно його реалізує, екскурсоводом (гідом-перекладачем) є працівник туристичної фірми, який діє на основі наряду-путівки, технологічної карти, контрольного тексту та матеріалів «Портфеля екскурсово-да». Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік. Туроператори розробляють екскурсійні маршрути самостійно, на основі агентських угод або по рекомендації управління з питань туризму. Найбільш поширені рекомендовані маршрути: «Від Тягина до Кам'ян-ки», «Давньоруське Олешшя і козацькі Олешки», «Кінбурнська коса». Вже кілька років розробляється туристичний маршрут «Чумацький шлях». Його розробка пов'язана з іншими областями і потребує їх участі. Але, можливо розробити цей маршрут і в межах Херсонщини. Додаткові послуги у вигляді організації рибалки та полювання на Херсонщині надаються туроператором на основі договору з Херсонським відділенням Українського товариства мисливців і рибалок, до складу якого входять три мисливсько-рибальські бази: «Краснюкове», «Проріжка» та Козачелагерська база. Другим подібним підприємством є Хер-сонське державне лісогосподарське об'єднання «Херсонліс», що має на території області такі лісомисливські господарства: Херсонське ДЛМГ (головна база в селищі Рабильче) -- полювання на водоплавну птицю в радіусі від 1 до 40 кілометрів, а також на вальдшнепа, фазана, гуску, зайця; Скадовське ДЛМГ (база на острові Джарилгач) -- полювання на оленя благородного, муфлона, водоплав-ну птицю; Гавриліське ДЛМГ (база в с Гаврилівка) -- олень благородний, косуля, лисиця, заєць, куріпка, качки, гуси.

Туроператор може займатися реалізацією власного продукту безпосередньо туристу, але найчастіше реалізацію здійснює турагент. У разі взаємин з турагентами в обов'язки туроператора входить створення турпродукту, а турагент зобов'я-заний провести рекламну кампанію на ринку туристичних послуг, здійснити комплектацію груп та відправку туристів, забезпечити туроператора інформацією, необхідною для оформлення документів та бронювання місць на транспорті та в готелі, проінформувати туриста про вартість путівки та систему розрахунків, отримати та перерахувати кошти туроператору в оплату путівки. Організація турів здійснюється на підставі ваучера-путівки (додаток 1). Турагенти в Херсонській області загалом займаються внутрішнім та закордонним туризмом (відправкою вітчизняних туристів за кордон). При цьому вони взаємодіють з туроператорами інших областей України та іноземних країн.

2.2. Характеристика УСМСтаТ

2.2.1. Цілі, завдання та функції УСМСтаТ

Управління у справах молоді, спорту та туризму є структурним підрозділом облдержадміністрації, є підзвітним і підконтрольним голові облдержадміні-страції, заступнику голови з питань соціальної та гуманітарної політики та Державної туристичної адміністрації України.

Місією управління в галузі туризму є сприяння задовільненню потреб вітчизняних та іноземних споживачів у фізичному та духовному відпочинку та інтелектуальному розвитку. Тому основними цілями є:

1. Забезпечення на території області реалізації державної політики з питань розвитку туризму.

2. Забезпечення в межах своєї компетенції безпеки туристів, захист їхніх прав, інтересів та майна.

3. Сприяння міжнародній співпраці з питань туризму. Відповідно до цілей завданнями управління є:

1. Розробка програм і проектів з питань туризму, їх реалізація та надання на розгляд облдержадміністрації пропозицій щодо фінансового забезпечення цих програм.

2. Надання пропозицій щодо облаштування об'єктами туристичної інфраструктури мережі транспортних коридорів, що пролягають через територію області.

3. Участь в організації приміських зон короткочасного відпочинку, створенні нових рекреаційних зон місцевого значення.

4. Сприяння підвищенню якості турпослуг, розширенню їх асортименту.

5. Вжиття в межах компетенції заходів щодо створення ефективної системи туристичної та екскурсійної діяльності.

6. Сприяння розвитку нетрадиційних видів туризму.

Управління має лінійно-функціональну організаційну структуру (додаток 2). Всі функції з управління туризмом виконує головний спеціаліст з питань розвитку туризму і ліцензування який офіційно підпорядкований заступнику голови управління у справах фізичної культури, спорту та туризму, але фактично звітує безпосередньо голові управління і разом з ним бере участь у нарадах з питань туризму у вищестоящих органах влади. Голова управління здійснює загальне керівництво роботою головного спеціаліста, звітує разом з ним про результати діяльності управління і є відповідальним за використання коштів в межах асигнувань, передбачених в обласному бюджеті на розвиток програм туризму. У функціональні обов'язки заступника голови з питань фізкультури, спорту та туризму входить крім загального керівництва контроль за виконанням туристичними підприємствами умов і правил надання турпослуг, але фактично ці функції виконує головний спеціаліст. Функціональні обов'язки головного спеціаліста з туризму відповідають поставленим цілям і завданням управління в галузі туризму і містять:

1. Забезпечення реалізації державної політики в галузі туризму та туристич-ної індустрії, курортно-рекреаційної сфери.

2. Проведення робіт по створенню сприятливого організаційно-правового та економічного середовища для розвитку туристичної галузі.

3. Забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, відновлення природного та історико-культурного середовища в області.

4. Взаємодія з турфірмами області по залученню населення до раціонального використання вільного часу, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, організації оздоровлення.

5. Внесення на розгляд пропозиції до проектів програм, заходів щодо розвитку туризму в області.

6. Участь у підготовці пропозицій щодо визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортних закладів, їх режиму.

7. Проведення аналізу та узагальнення практики роботи підприємств та організацій туріндустрії усіх форм власності, в життя заходів розвитку нетрадиційних видів туризму (оздоровчо-спортивного, підводного, екологічного тощо).

8. Координація діяльності туристичних підприємств щодо розроблення нових маршрутів і турів.

9. Організація та сприяння розвитку системи інформаційно-рекламного забезпечення туристичної галузі, представництва Херсонщини в Україні та на міжнародному рівні.

10. Вивчення питання якісного та кількісного складу працівників галузі туризму, організація підвищення кваліфікації спеціалістів туристичних підприємств усіх форм власності.

11. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму, подання пропозицій по укладанню міжнародних угод з питань співробітництва в галузі туризму та забезпечення їх реалізації.

12. Облік суб'єктів туристичної діяльності, разом з місцевими органами статистики забезпечення збору та обробки даних статзвітності та здійснення контролю за їх достовірністю.

13. Надання консультаційної допомоги підприємствам туристичної спрямованості з питань ліцензування їх діяльності та здійснення контролю за дотриманням ними ліцензійних умов.

Має право за дорученням представляти управління в облдержадміністрації та Державній туристичній адміністрації України з питань розвитку туризму в області.

2.2.2. Механізм управління туристичною діяльністю на Херсонщині

Управління у своїй діяльності керується Державною програмою розвитку туризму [12], а також розробляє обласні програми, проекти та плани. При цьому слід відмітити, що ці плани не містять фінансових та економічних показників, яких планується досягти, а мають скоріше якісний характер, тобто перелік заходів, які треба здійснити для удосконалення розвитку туризму. Суб'єкти туристичної діяльності самостійно здійснюють стратегічне та поточне плануван-ня діяльності, яке не підлягає контролю з боку управління. Також вони самостійно встановлюють зв'язки зі страховими, банківськими, транспортними підприємствами, закладами розміщення, харчування та екскурсійного відвідування. Ці зв'язки також не контролюються управлінням.

З метою виконання планів та програм в рамках реалізації державної політики головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування здійснює контроль діяльності підприємств туристичної галузі. Критерії оцінки встановлюються «Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності» [13], згідно яких існують певні вимоги до суб'єктів туристичної діяльності. Суб'єкт туристичної діяльності при здійсненні всіх видів туризму та екскурсійної діяльності повинен дотримуватися вимог законів України [4, 8], Декретів і Постанов Кабміну України, інших нормативно-правових актів; організаційних вимог (щодо виконання обов'язків, внесення змін до програм обслуговування туристів, відшкодування збитків, інформаційного забезпечення, звітності); загальних вимог до службового приміщення для провадження діяльності з організації туризму (зовнішня реклама, інформація про режим роботи, повідомлення споживачів турпослуг у разі планового закриття службово-го приміщення); кваліфікаційних вимог до кадрового складу працівників суб'єкта туристичної діяльності (кількість фахівців з відповідною освітою у штаті суб-'єкта (30%), стаж роботи (3 роки), залучення гідів-перекладачів, трудові угоди тощо); вимог до інформаційно-рекламної діяльності суб'єктів (інформація про тарифи і умови обслуговування, рекламні та довідкові матеріали); загальних вимог до укладання договорів при наданні турпослуг; вимог до забезпечення страхового захисту туристів; вимог до організації приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (якість, візовий режим, облік відповідних документів тощо); вимог щодо організації поїздок за межі України (оформлення туристичних документів, програма туру); вимог до організації приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні; вимог до здійснення екскурсійної діяльності (програми екскурсій, додаткове екскурсійне обслуговування, оформ-лення документів на реалізацію власного екскурсійного продукту, обов'язки екскурсовода тощо). На підставі безумовного виконання цих вимог здійснюється ліцензування суб'єктів туристичної діяльності і ведеться реєстр ліцензованих підприємств. Суб'єкти туристичної діяльності два рази на рік (за перше півріччя і 9 місяців) повинні подавати в управління у справах молоді, спорту та туризму звіт про діяльність туристичної організації за формою № 1-ТУР (к). Термін подання звіту -- до 10 липня і 10 жовтня. До 20 липня і 20 жовтня головний спеціаліст повинен представити зведений звіт до Державної туристичної адміністрації України і обласному управлінню статистики. Звіт про діяльність туристичної організації складається з двох розділів. Перший розділ містить інформацію у вигляді таблиці про розподіл туристів, яких обслуговувала відповідна фірма протягом звітного періоду, за цілями відвідування та віком (додаток 3). Розділ має підрозділ, в якому надається більш детальна характеристика щодо розподілу дітей і підлітків за цілями відвідування. При цьому характеристики подаються у розрізі видів туризму. Другий розділ відображає основні фінансово-економічні показники в грошових одиницях та кількості чоловік (додаток 4), а саме обсяг реалізації, сума загальних затрат, сума чистого прибутку, відрахування до бюдже-ту та ін.

На основі звітів підприємств УСМСтаТ складає зведений звіт про стан туристичної діяльності на Херсонщині у розрізі видів туризму та цілей відвідування за кількісними та грошовими показниками. Крім того складається звітність щодо основних показників діяльності санаторно-курортних закладів, готельного господарства, туристичних підприємств, кількості ліцензованих діючих суб'єктів туристичної галузі, розподілу суб'єктів за формою власності, чисельності працівників підприємств, обсягів послуг, наданих підприємствами, платежів до бюджету та ін. Також розраховується співвідношення кількості іноземців, які прибули на Херсонщину виключно з метою організованого туризму до кількості іноземних туристів, які обслуговувалися ліцензованими туристичними підприємствами. Таким чином, управління не втручається в справи суб'єктів після отримання ними туристичної ліцензії.

Управління представляє Херсонську область та надає методичну допомогу в організації участі туристичних підприємств в Всеукраїнських та міжнародних виставках-ярмарках, зокрема, в міжнародному туристичному салоні «Україна», мета якого -- сприяння налагодженню і поглибленню ділових відносин з провідними світовими туристичними фірмами та організаціями, розвитку внутрішньої ринкової конкуренції, удосконаленню відповідної туристичної інфраструктури країни. Тематика виставки: туроператори, турагентства, асоціації; турбізнес; найновіші туристичні інформаційні системи; транспортні і страхові послуги, автотуризм, гірський і водний туризм; курорти, санаторії; готелі, кемпінги; устаткування та меблі для готелів; обладнання для казино, ресторанів, ігротек; спортивне обладнання; спеціальна література, спеціалізовані засоби масової інформації. Організаторами виставки салону є Державна туристична адміністрація України , УкрСоюзТУР, компанія «Автоекспо» при підтримці Національного комплексу «Експоцентр України». Загалом протягом року в Україні проходять біля 10 виставок туристичної спрямованості. Серед них міжнародна туристична виставка «Чорноморська Одісея», виставка UITT, що її організовують британці в Києві, а також спеціалізовані виставки готельного обладнання. Виставки-ярмарки дозволяють не тільки укладати контракти та знаходити нових ділових партнерів. Значення їх також полягає у визначенні основних тенденцій у розвитку туристичного бізнесу в Україні. Організатори виставок зазвичай надсилають запрошення на адресу УСМСтаТ з проханням до певної дати надіслати список підприємств, які братимуть участь у заході. Обов'язком управління є повідомлення фірм про запрошення і робота з фірмами, що дали згоду на участь, резервування місця на території виставки. Ціна 1 кв. м. виставкової площі у 2001 році коливалась у межах $250--320 [ 35]. Для участі у виставці необхідно подати такі документи: заява-договір на участь, заявка на додаткове обладнання, текст інформації про учасника. Заяви повинні бути завірені підписом керівника фірми та печаткою. Разом з туристичними підприємствами бере участь у виставках і УСМСтаТ. Процес підготовки включає збір інформації і матеріалів, виготовлення банерів, плакатів, буклетів, всебічна підготовка представників області з різноманітних питань в галузі туризму на Херсонщині. Ще одним варіантом рекламної діяльності управління є запрошення іноземних делегацій на Херсонщину, здійснення безкоштовного показового туру природними та історичними місцями Херсонської області. Натомість іноземні партнери повинні дати рекламу Херсонщини в усіх засобах масової інформації своєї країни.

Управління взаємодіє з Краєзнавчим музеєм, художнім музеєм ім. О. Шовку-ненка, Херсонським планетарієм, обласною бібліотекою ім. О. Гончара, працівниками заповідника «Асканія-Нова» щодо розробки інформаційних матеріалів, художніх описів Херсонщини, історичних довідок, екскурсійних маршрутів, які потім пропонуються в якості рекомендацій туристичним фірмам. На основі зібраної інформації УСМСтаТ видає ілюстровані рекламні проспекти, брошури, листівки, карти; бере участь у створенні туристичних довідників «Херсонщина туристична» (10 тис. примірників у 2001 році), карт-буклетів (6 тис. прим.). При виготовленні друкованої рекламної продукції управління має деякі цінові пільги, а тому має більші можливості, ніж туристичні підприємства. Управління встановлює відносини з іноземними партнерами (зазвичай в результаті участі в міжнародних виставках і конференціях), виступає посередни-ком між іноземними туристичними агентами і суб'єктами туристичної діяльності Херсонщини в організації прийому іноземних споживачів туристичного продукту. На даному етапі розвитку туризму на Україні і зокрема на Херсонщині іноземні партнери більш схильні встановлювати саме такі зв'язки з туристични-ми фірмами і закладами розміщення, в яких управління виступає гарантом виконання фірмами своїх обов'язків.

Управління взаємодіє і з іншими підрозділами облдержадміністрації і залу-чає їх до роботи по відновленню історико-культурних пам'яток, надає пропозиції щодо виділення фінансових коштів та залучення їх у вигляді спонсорських внесків, адже бюджетні асигнування на розвиток туризму майже не надходять.

Значно ускладнює процес управління міжнародним туризмом відсутність технічного забезпечення та комп'ютеризації роботи головного спеціаліста з туризму.

2.2.3. Механізм ліцензування туристичних підприємств

Раніше ліцензію отримували в тому разі, коли фірма мала справу з організацією іноземного туризму. Тепер фірмі потрібно буде мати ліцензію на провадження й внутрішнього туризму. Цей захід цілком виправданий і законний. Громадяни, звертаючись до послуг туристичних фірм, повинні бути впевнені, що при здійсненні подорожі їх будуть обслуговувати на належному рівні.

Для отримання ліцензії на організацію туризму та екскурсійну діяльність суб'єкти господарювання подають головному спеціалісту з питань розвитку туризму та ліцензування такі документи:

1. Заява на бланку встановленої форми (додаток 5).

Підписується відповідальною особою, завіряється печаткою фірми. В графі місцезнаходження необхідно зазначати індекс, та номери телефонів. В заяві вказується повне найменування суб'єкта господарювання, згідно свідоцтва про державну реєстрацію.

До заяви додаються такі документи:

-- нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут, установчий договір, якщо власників або уповноважених органів два і більше чи рішення засновників про створення суб'єкта господарювання);

-- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання -- юридичної особи;

-- суб'єктом господарювання -- фізичною особою -- нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідних для здійснення відповідного виду господарської діяльності, що ліцензується;

-- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи приватного підприємця.

З метою підтвердження спроможності дотримання заявником ліцензійних умов ним подаються такі документи:

-- копія диплому про вищу освіту керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця; витяг із трудової книжки керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця про стаж його роботи в туристичній галузі, який повинен бути не менше 3 років або копію документа, що засвідчує спеціальну туристичну освіту;

-- характеристика діяльності суб'єкта господарювання;

-- копія документа, що засвідчує наявність службового приміщення, яке повинне відповідати вимогам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з організацією іноземного, зарубіжного, внутрішнього туризму та контроль за їх дотриманням;

-- копія договору зі страховою компанією про здійснення обов'язкового страхування туристів, що направляються суб'єктом господарювання в туристичні подорожі за кордон та по Україні;

-- копія договору зі страховою компанією про страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за ненадання чи надання не в повному обсязі туристичних послуг;

-- копія довідки зі статуправління «Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Якщо заява і необхідні при цьому документи подаються не керівником суб'єкта господарювання, а його довіреною особою, потрібно надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти суб'єкта господарювання з усіх питань її діяльності. В разі відсутності документів, що підтверджують можливість провадження заявником певного виду господарювання, що ліцензується, у видачі ліцензії може бути відмовлено [13].

Ліцензію одержує керівник суб'єкта або туристичного підрозділу, в разі його відсутності з поважних причин його заступник при наявності доручення на одержання ліцензії. Особа, що отримує ліцензію, надає паспорт та копію платіжного документа, що підтверджує оплату за видачу ліцензій. Характеристи-ка туристичної діяльності подається на фірмовому бланку суб'єкта підприємництва, де вказується час заснування підприємства, початок туристич-ної діяльності; період роботи в галузі туризму; обсяг туристичної діяльності в загальному обсязі підприємницької діяльності (у %); діяльність до подання заяви на отримання ліцензії. Характеристика загалом та в розріз кожного з видів, що заявлені на ліцензування, містить відомості про назви країн, в які відправлено вітчизняних туристів, та з яких прийнято іноземних туристів в Україну (назвати регіони України, де приймалися іноземці); обсяг послуг (в грн.), одержаних від туристичної діяльності при наявності такої; кількість та найменування маршрутів, розроблених безпосередньо підприємством та, окремо, -- за агентсь-кими угодами; перелік основних партнерів задіяних в організації прийому та відправлення туристів; категорійний склад туристів; структура підприємства; чисельність працівників, задіяних в туристичної діяльності (за штатним розкла-дом за трудовими угодами); кваліфікацію працівників, освіту, стаж роботи в туризмі, рівень фахової підготовки; матеріальну базу підприємства -- наявність власних основних фондів, офісні приміщення (поверх, кількість кімнат, загаль-ний метраж), засоби розміщення, харчування, транспортування туристів; наявність орендованих основних фондів; наявність засобів зв'язку та охорони в офісних приміщеннях; засоби реклами; пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо та зауваження щодо вдосконалення механізму їх реалізації до Державної туристичної адміністрації України.

Ліцензія видається терміном на 3 роки, в разі закінчення дії ліцензії, підприємство залишається в реєстрі ліцензованих туристичних підприємств і повинно подовжити термін. Плата, яка вноситься суб'єктом підприємницької діяльності за видачу та переоформлення ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на балансові рахунки територіальних органів державного казначейства № 3510 «Кошти державного бюджету України» в установах Нацбанку та № 2510 -- в установах комерційних банків за місцем провадження діяльності підприємця. Плата за ліцензію здійснюється після того, як прийнято рішення про видачу ліцензії -- 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за переоформлення та дублікат ліцензії -- 5 неоподаткованих мінімумів (85 грн.), за видачу кожної копії ліцензії -- 1 неоподаткований мінімум (17 грн.).

2. 3. Аналіз стану туристичної діяльності в Херсонській області. SWOT-аналіз

УСМСтаТ веде облік організованого туризму, тобто обсягів туристичних послуг, наданих ліцензованими фірмами і, окремо, послуг, наданих санаторно-курортними закладами.

За цими даними всього у 2001 році обслуговано 410944 туриста, що на 35% перевищує показники минулого року. Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 --2001 роки, наданий у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 --2001 роки

Види підприємств

Іноземний туризм

Темп росту

Закордонний туризм

Темп росту

Внутрішній туризм

Темп росту

Всього

Темп росту

2000

2001

2000

2001

2000

2001

2000

2001

осіб

осіб

%

осіб

осіб

%

осіб

осіб

%

осіб

осіб

%

Ліцензовані підприємства

1184

2344

98

2666

3463

30

66731

106022

59

70581

112028

59

Санаторно-

курортні

заклади

5652

10060

78

--

--

--

229251

288856

26

234903

298916

27

Всього

6836

12404

82

2666

3463

30

295982

395077

33

305484

410944

35

Співвідношення кількості туристів кожного виду туризму представлено на малюнку 2.1.

Мал. 2.1. Співвідношення кількості туристів за видами туризму

Діаграма свідчить про незадовільний стан іноземного і закордонного туриз-му на Херсонщині. Але хоча частка іноземного туризму й мала, та все ж таки має місце стрімкий темп росту порівняно з минулим роком (98%). Таких результатів отримано за рахунок збільшення кількості екскурсантів та підвищення ділової активності підприємств та установ Херсонщини, що призвело до притоку іноземців до нашого регіону. Попри все ліцензовані фірми мають великий резерв збільшення об'ємів обслуговування так як такі фірми мають можливість надавати послуги в більшому об'ємі, ніж санаторно-курортні заклади, бо мають більші контактні аудиторії та маркетингові можливості та необмежені розміром вироб-ничої потужності. Найчастіше Херсонщина приймає туристів з близького зарубіжжя (Росії, Білорусі, Молдови), а також Польщі, Чехії, Франції, Англії, Угорщини, США. (див. мал. 2.2.).

Мал. 2.2. Кількісний розподіл іноземних туристів за країнами

Щодо закордонного туризму, то він має не тільки меншу частку в загальному обсязі, ніж іноземний, але й зростає значно меншими темпами (30%) порівняно з минулим роком (70% у 2000 р.) й у порівнянні з іноземним та внутрішнім туризмом. Можливо, на Херсонщині, як і по всій Україні намічається тенденція до зниження темпів росту закордонного туризму. Хоча туристичні фірми розши-рюють коло країн, до яких можна виїхати херсонським туристам. На сьогодні це майже 45 країн світу. При цьому слід відмітити зміни у цілях виїзду херсонських туристів за кордон у порівнянні з минулим роком: збільшилася кількість туристів, які виїхали за комерційними та пізнавальними цілями і навпаки зменшився відсоток виїзду на відпочинок (див. мал. 2. 3. та 2. 4.).

Мал. 2.3. Цілі закордонного туризму в 2000 році

Мал. 2.4. Цілі закордонного туризму в 2001 році

У цілях іноземного туризму також відбулися зміни: збільшився відсоток пізнавального та ділового туризму і зменшився приїзд іноземних туристів на відпочинок, (див. мал. 2. 5. та 2. 6.).

Мал. 2.5. Цілі іноземного туризму у 2000 році.

Мал. 2. 6. Цілі іноземного туризму у 2001 році.

Внутрішній туризм займає найбільшу частку в загальному об'ємі туризму. Крім зрозумілих факторів причиною цьому є також різноманітність цілей туриз-му. На відміну від інших видів туризму внутрішній передбачає екологічний, спортивно-оздоровчий туризм. Хоча Херсонщина володіє великим потенціалом для здійснення екологічного туризму (Азово-сиваське державне заповідне госпо-дарство, острів Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, Гаврилівське заповідне господарство, державний заказник Джарилгач), на даний момент його обсяги порівняно незначні і охоплюють лише вітчизняних туристів. Аналогічна ситуація склалася і в спортивно-оздоровчому туризмі. Незважаючи на велику частку внутрішнього туризму в загальному обсязі темп його росту знизився з 70% у 2000 р. до 59% -- у 2001-му. Лише на 26% зросли показники внутрішнього туризму санаторно-курортних закладів. Це пояснюється загостренням конкуренції (наприклад, Крим займає міцніші позиції в туристичній галузі України), погіршенням екологічної ситуації в Україні (що тим більше змушує українців обирати Крим у якості найбільш чистої зони для відпочинку), а також порівняно низький рівень якості обслуговування у санаторно-курортних закла-дах Херсонщини.

Згідно даних УСМСтаТ за 2001 рік мисливськими господарствами було обслуговано біля 1500 туристів з інших країн і областей України. Але такі послуги надаються переважно в якості додаткових, а окремі мисливські тури майже не розробляються. Особливої уваги заслуговує молодіжний туризм. Змен-шилася завантаженість дитячих таборів, збідніла їх матеріально-технічна база, деякі виставлені на продаж або продані; зменшилася кількість баз відпочинку молоді. Ціни на путівки зростають і досягай вже майже 180--200 гривень і багатьом багатодітним сім'ям недоступні. Також слід відмітити відсутність системи екскурсійної діяльності з учнями та студентами. Молодіжний, дитячий туризм має свої переваги в осінньо-зимовий період, особливо в періоди передноворічних та різдвяних свят.

В Херсонській області недостатньо використовується потенціал санаторно-курортних закладів. Протягом останніх років 40% пансіонатів, санаторіїв щорічно заповнені лише на 50%. Причиною цього є не стільки високі ціни, фінансова неспроможність громадян, скільки збідніла матеріально-технічна база, яка нега-тивно впливає на якість обслуговування і призводить до неконкурентоспроможності підприємств. Доказом цього є той факт, що інші підприємства санаторно-курортної сфери, які мають ліпшу матеріально-технічну базу та у яких рівень обслуговування і ціни вищі, заповнюються щорічно на 90-- 100%. Стримуючим моментом для всіх туристичних підприємств і санаторно-курортних закладів є важкий податковий прес.

Готелі Херсонської області взагалі за 2001 рік прийняли 1568 іноземних та 29580 вітчизняних туристів. Найбільшу частку усієї кількості іноземців приймає туристичний комплекс «Фрегат».3а даними управління за 2001 рік всього було обслуговано 60383 екскурсанти, (що на 122% більше, ніж у 2000 p.). З них 1930 іноземців, 43674 вітчизняних туриста з інших областей та 10320 мешканців Херсонщини. При цьому можливості екскурсійної діяльності майже в 1,5 рази перевищують ці показники. Наприклад, заповідник «Асканія-Нова» протягом року надав послуг лише на 78% від своїх можливостей. Це при тому, що відвідування заповідника входить майже в кожний екскурсійний маршрут.

Загальні обсяги реалізації туристичних послуг ліцензованими підприємствами за 2001 рік склали 15 млн. 119 тисяч гривень, що на 149,5% перевищує показники минулого року. Платежі до бюджету склали 2386 тисяч гривень, що на 45% вище, ніж у 2000 році. Зростаючою проблемою є неорганізований туризм (туристи, що відпочивають самі або за допомогою неліцензованих фірм). У 2001 році його обсяги перевищили обсяги організованого туризму майже на 22%. Таке становище є негативним з погляду обслуговування туристів, їх безпеки, фінансової дисципліни, впливу на екологічну ситуацію. До того ж значно ускладнюється праця медичних, правоохо-ронних та інших органів та установ. На сьогоднішній день туристичні фірми недостатньо використовують можливості реклами. Це пов'язане з високими цінами на друковану рекламну продукцію, рекламні послуги на телебаченні та радіо. SWOT-аналіз галузі наданий у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

SWOT аналіз туристичної галузі Херсонщини

S: Вигідне географічне становище; сприятливі кліматичні умови; наявність при-родних рекреаційних ресурсів; багата історико-культурна спадщина; потенціал для розвитку оздоровчого туризму; потенціал для молодіжного і дитячого туризму.

W: Нерозвинена туристична інфраструктура, недосконалість митної та по-даткової систем; низький рівень інфор-маційного забезпечення туризму; недоско-налість управління міжнародним туризмом з боку держави.

О: Зростання обсягу туристичного рин-ку; несприятливе політичне становище в США та Близькому Сході; структура туристичного ринку; екологічна забрудненість Центрального регіону України.

Т: Негативний імідж Херсонщини і України взагалі у світі; висока конкуренція на світовому і національному туристичних рин-ках; активний розвиток туризму у сісідніх країнах.

2. 4. Аналіз діяльності туристичної бази ім. Остапа Вишні * (селище Кринки).

Місцевість поблизу селища Кринки є осередком зеленого сільського туризму на Херсонщині. Вона приваблює туристів красою дніпровських плавнів, просто-рами українського степу. Туристична база імені Остапа Вишні розташована в затишному, екологічно чистому місці, на одному з проток Дніпра в 40 кілометрах від міста Херсона. Тепле, степове повітря, безліч проток, островів приваблюють сюди чисельних мешканців тваринного світу. Тут можна побачити оленів, кіз; дикі качки спокійно пливуть поруч з човнами туристів. Сюди приїздив на ціле літо відомий український письменник-гуморист Остап Вишня. Кринки зберігають пам'ять про нього не тільки переказом улюблених Оставових гуморе-сок, але й організацією музею в звичайній селянській хаті, в якій полюбляв зупинятися Остап.

Відпочиваючих розміщують у одноповерхових корпусах зі зручностями на поверсі у кімнатах на 3--4--5 осіб, двоповерховому корпусі з номерами-люксами (телевізор, холодильник, в корпусі є сауна з басейном). А також на туристичній базі є 7 котеджів з двома відділеннями кожний (на 2 і 3 особи), які здатні прийняти 300 відпочиваючих влітку і біля 100 любителів мисливства і рибалки взимку. До послуг клієнтів бар, дискотека. На базі чотириразове харчування, оригінальна українська кухня. Тут є всі умови для рибалки. У річці добрий кльов риби (карась, ф тарань, щука, сом, окунь, судак, товстолобик) і багато раків. Туристам надаються човни, рибальське оснащення і туристський інвентар напрокат. До послуг клієнтів, -- крім звичайного сервісу, -- шашлики, юшка на свіжому повітрі і раки, приготовані оригінальним способом.

У оздоровчий комплекс входить сауна з басейном, спортивні тренажери, футбольний майданчик. Додатково для відпочиваючих організовуються поїздки до заповідника «Асканія-Нова»; на Чорноморське узбережжя; зоопарку м. Мико-лаєва та інші екскурсійні об'єкти.

Туристична база імені Остапа Вишні належить Херсонському бюро подорожей та екскурсій, що є відділенням туристичної фірми «Херсонтурист». Ціни на путівки на одну особу на день сезону 2001 року становили: у корпусі -- 26 грн. для дітей і 32 грн. для дорослих, у котеджі -- 32 грн. для дітей і 38 грн. для дорослих, у номері-люкс -- 48 грн. для дорослих . Путівки взагалі реалізуються терміном на 10 і 14 днів. Але існує надання послуг на 1-2 дні в межах туру, який організовує бюро подорожей та екскурсій. У програмі цього туру -- відвідування заповідника «Асканія-Нова і одноденне перебування на базі ім. Остапа Вишні.

Клієнтами туристичної бази є переважно вітчизняні туристи (95%). Керівництво фірми «Херсонтурист» майже не займається залученням іноземних туристів до цієї бази.

2.5. Оподаткування туристичних операцій. Імпорт та експорт туристичних послуг

Прибуток туристичних підприємств підлягає оподаткуванню у відповідності з чинним законодавством України. Суб'єкти туристичної діяльності нараховують і сплачують податок на прибуток, прибутковий податок, земельний податок, податок на додану вартість, відрахування в Інноваційний, Пенсійний фонди, Фонд соціального страхування та ін. Деякі особливості має процедура оподатку-вання ПДВ послуг з туризму.

Законом України від 15.09.95 р. № 324/95-- ВР «Про туризм» туристичні послуги визначені як послуги суб'єктів туристичної діяльності, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг з розміщення, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів. Комплекс цих послуг складає поняття туристичного продукту. Організація іноземного та зарубіжного туризму базуєть-ся на договорах з іноземними партнерами. Виходячи з цього суб'єкт туристичної діяльності не може самостійно надавати туристичні послуги за межами України, а може лише здійснювати організаційні заходи по забезпеченню продажу через нерезидента туристичного продукту для споживання на території України та/або через представництва на території іноземної держави. Таким чином:

1. Послуги по туризму вважаються експортованими, якщо їх продаж здійснюється за межами України безпосередньо суб'єктом туристичної діяльності через представництва в іноземній державі та /або через нерезидента, а їх надання відбувається на території України.

2. Якщо суб'єкт туристичної діяльності здійснює продаж послуг з туризму на митній території України, тобто організує зарубіжний туризм, то такі послуги слід вважати імпортованими.

3. Продаж і надання послуг з туризму на митній території України є внутрішнім туризмом.

У відповідності п. 6. 2. 2. Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою обкладаються податком операції з надання послуг з туризму на території України у випадку їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів з використанням безрахункових розрахунків [5]. При цьому суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових збитків туристичного продукту, включаються до податкового кредиту, і відшкодовуються згідно чинного законодавства. Стосовно частини експортованих послуг, що відповідає критеріям використання та споживання за межами митної території України, мова може йти про відшкодування з бюджету НДС, що входить, за витратами, пов'язаними з наданням таких послуг. [42 ].

Таким чином за умови проведення безготівкової форми розрахунків з суб'єктом туристичної діяльності та тільки у разі продажу за межами України безпосередньо суб'єктом або при посередництві нерезидентів вартість послуг з туризму на території України обкладається податком за нульовою ставкою, так як такі операції є експортними. Для надання якісної послуги з туризму суб'єкти туристичної діяльності у свою чергу укладають контракти з особами, які безпосередньо надають послуги з проживання, харчування, перевезенню і т. п., розрахунки за які суб'єкт на території України здійснює з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, враховуючи поняття нульової ставки, суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових витрат турис-тичного продукту, включаються до податкового кредиту і повертаються у поряд-ку, передбаченому Законом.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного закону продаж послуг -- будь-які операції громадянсько-правового порядку з надання послуг, надання права на користуван-ня або розпорядження товарами, у т. ч. нематеріальними мотивами, а також надання будь-яких інших об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг [10 ]. Це означає, що туристичне підприємство бронює послуги, що надаються за кордоном, реалізує їх резиденту, але кошти у вигляді оплати транспортних послуг і туристичного обслуговування за кордоном не є власністю цього суб'єкта туристичної діяльності -- резидента України і споживаються за межами митної території України, вони не включаються в базу обкладання ПДВ. Базою оподаткування суб'єкта є сума компенсації (комісійної винагороди), що отримана таким суб'єктом за інформаційно-рекламне обслугову-вання та інші послуги, що надаються резиденту з бронювання комплексу послуг, що входять до складу туристичного продукту. Такі послуги обкладаються подат-ком за ставкою 20 % [11].

Операції з продажу та наданню послуг з туризму на митній території України, тобто внутрішній туризм, належать оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. Крім того, якщо суб'єктами туристичної діяльності надаються додаткові організаційні послуги, пов'язані з забезпеченням можливості споживання турис-тичного продукту як на території України, так і за її межами (консультаційні, надання інформації, бронювання квитків та ін.), то такі послуги також обклада-ються ПДВ за ставкою 20%.

Згідно п. 6. 2. 4. вказаного закону операції з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України (здійснення міжнародних авіарейсів) обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. У випадку, якщо надання таких транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг обкладаються ПДВ за ставкою 20%. На підставі вищезгаданого у випадку, коли здійснюється продаж квитків на міжнародні авіарейси згідно агентських угод, об'єктом оподат-кування є комісійна (агентська) винагорода агента, що обкладається податком за ставкою 20% незалежно від того, кому агентські послуги надані (авіакомпанії-резиденту або нерезиденту України). Операції з продажу квитків на внутрішні рейси згідно ст. З Закону є об'єктом оподаткування ПДВ. Зокрема, у випадку, якщо продаж авіаквитків здійснюється від особи та за дорученням авіапідприємств або авіакомпаній без передачі права власності на квитки, базою оподаткування є продажна вартість квитків [10].

3. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

3.1. Рекомендації щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині

Незалежно від сфери і масштабу діяльності будь-який контролюючий суб'єкт повинен не тільки здійснювати попередній та заключний контроль кінцевих результатів, а й провадити поточний контроль і постійну координацію дій об'єктів управління. Не є винятком і УСМСтаТ. Сучасний стан туристичної галузі на Херсонщині потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Хоча головний спеціаліст з туризму має доступ до будь-якої інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків, значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, туристичні підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:

1. Кількість обслугованих туристів.

2. Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн і областей).

3. Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).

4. Запровадження нових послуг.

5. Проблеми, що виникли за звітний період.

6. Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.

Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльності і стану туризму на Херсонщині, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління. Збір подібної інформації є своєрідним маркетинговим дослідженням і дозволить складати графіки сезонності, життєвого циклу окремих послуг, проводити сегментацію ринку туристичних послуг, визначити найбільш пріоритетні для області напрямки діяльності. Це надасть можливість розробляти більш конкретні рекомендації фірмам щодо підвищення ефективності їх діяльності, а також визначити коло країн для надання на державному рівні пропозицій щодо укладан-ня з ними міжнародних договорів про спрощення і візового режиму, міжнародне співробітництво тощо. При цьому слід зазначити, що дії головного спеціаліста з туризму не повинні суперечити чинному законодавству України щодо забезпечен-ня свободи підприємницької діяльності суб'єктів ЗЕД. [1]

Управління у відповідності до своїх завдань повинно більше уваги приділяти формуванню туристичної інфраструктури впродовж транспортних коридорів, що пролягають через територію області. Для цього пропонується організувати збір інформації щодо основних транспортних шляхів, що використовуються фірмами згідно маршрутів, провести низку нарад з керівниками туристичних підприємств і представниками інших підрозділів облдержадміністрації щодо виявлення пріоритетних напрямків дій, організації першочергових заходів та визначення конкретних джерел фінансування.

В умовах переходу до ринкових відносин повинна підлягати суттєвим змінам санаторно-курортна система, потрібно впроваджувати нові методи управління. На державному та регіональному рівні потрібно переходити до програмно-цільового (проектного) управління і фінансування санаторно-курорт-ної сфери. При цьому виділення коштів повинно здійснюватися для досягнення кінцевого результату (забезпечення лікування або відпочинку громадян), а не для забезпечення діяльності закладу як такого [27]. Тому пропонується впровадити бізнес-планування та інвестиційне планування. Бізнес-планування повинно пе-редбачати створення регіональних проектів і програм в лікувально-курортній сфері на основі бізнес-планів санаторно-курортних закладів, що отримали право участі в програмі. Подібні програми повинні складатися і постійно контролюватися як крупномасштабний і довгостроковий проект. Це дійсно кардинальні зміни, що потребують значної підготовчої роботи.

Але вирішальне значення матимуть зміни в управлінні на рівні санаторно-курортного закладу, і саме управління з питань молоді, спорту та туризму повинно бути ініціатором подібних змін. Справа в тому, що сучасний санаторно-курортний заклад є черезмірно комбінованим, враховуючи наявність допоміжних, інфраструктурних служб і підрозділів: харчування, транспорту, бібліотеки, кіно, фізкультури і спорту, інженерного забезпечення, охорони, догляду за територією та ін. Більш доцільним було б здійснення цих функцій спеціалізованими фірмами на договірній основі. Альтернативою цьому є перетворення існуючого комбінування послуг і виробничих функцій санаторно-курортних закладів в іншу організаційно-управлінську і правову форми. Найбільш доцільним є запровад-ження акціонерної форми власності. Також пропонується об'єднання в корпорацію декількох сусідніх закладів з відповідним об'єднанням їх інфраструктури. Санаторно-курортним закладам пропонується запроваджувати діяльність щодо розробки довгострокової стратегії та поточної тактики, програм маркетингу, кадрової політики по забезпеченню кваліфікованими менеджерами. Для забезпечення цих перетворень управлінню у справах молоді, спорту та туризму рекомендується провести роботу та надати пропозиції державній туристичній адміністрації та облдержадміністрації щодо створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов.

З метою прискорити адаптацію працівників туристично-рекреаційної сфери до міжнародних вимог доцільно здійснювати стажування їх за кордоном, а також запрошувати закордонних фахівців для навчання місцевого персоналу. Тому головному спеціалісту з туризму пропонується у ході переговорів з іноземними партнерами винести на їх розгляд питання професійного обміну досвідом.

Також пропонується взаємодія з управлінням освіти облдержадміністрації щодо удосконалення системи навчання за обміном впровадження туристсько-краєзнавчого виховання дітей та молоді. Управління повинно надати туристич-ним підприємствам пропозицію щодо організації дитячих міжнародних турів, сприяти розвитку дитячого та молодіжного туризму.

Значна кількість напрямків діяльності головного спеціаліста з питань роз-витку туризму та ліцензування та її збільшення в результаті запровадження запропонованих рекомендацій призведе до необхідності розширення кадрового складу фахівців з питань туризму в УСМСтаТ. Пропонується аналогова модель управління міжнародним туризмом в Херсонській області (додаток 6).

Головного спеціаліста з питань розвитку туризму і ліцензування рекомен-дується офіційно підпорядкувати голові управління і створити окремий підрозділ з туризму. Головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування повинен виконувати наступні функціональні обов'язки:

1. Здійснення загального керівництва роботи підрозділу.

2. Керування розробкою проектів, обласних програм щодо розвитку туризму на Херсонщині.

3. Обґрунтування доцільності проектів і програм та організація їх реалізації.

4. Фінансове забезпечення реалізації проектів і програм.

5. Надання пропозицій щодо укладання міжнародних угод з питань туризму.

6. Організація переговорів з іноземними партнерами.

7. Облік суб'єктів туристичної діяльності та ліцензування туристичних підприємств.

8. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму в області.

9. Організація підвищення кваліфікації фахівців туристичних підприємств усіх форм власності.

Спеціаліст з реклами повинен виконувати наступні функції:

1. Підготовка до участі у міжнародних та всеукраїнських туристичних виставках-ярмарках, рекламних заходах обласного масштабу.

2. Розробка макетів друкованої рекламної продукції.

3. Організація виготовлення рекламної продукції.

4. Облік та обробка щомісячної звітності туристичних підприємств.

5. Надання пропозицій іншим працівникам підрозділу щодо розвитку їх сфери діяльності.

6. Складання листів-запитів до закордонних державних органів управління туризмом та іноземних суб'єктів туристичної діяльності.

7. Забезпечення реклами за кордоном екологічного та пізнавального туризму, рекреаційної сфери Херсонщини.

У функціональні обов'язки спеціаліста з екологічного туризму повинно входити:

1. Розробка проектів з екологічного туризму, організація їх реалізації.

2. Контроль за виконанням проектів.

3. Взаємодія з іноземними партнерами щодо залучення іноземних туристів на Херсонщину.

4. Надання пропозицій щодо підвищення ефективності заходів з екологічного туризму.

5. Контроль за здійсненням природоохоронних заходів.

6. Сприяння екологічному вихованню туристів.

Спеціаліст з рекреаційної сфери туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Розробка проектів і програм розвитку рекреаційної сфери туризму.

2. Контроль за виконанням проектів і програм.

3. Прийняття на розгляд бізнес-планів санаторно-курортних закладів.

4. Бізнес-планування.

5. Обґрунтування доцільності інвестицій у рекреаційну сферу, в тому числі іноземних.

6. Надання рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності сана-торно-курортних закладів.

7. Підготовка пропозицій щодо визнання місцевості як курорту. Спеціаліст з пізнавального туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Контроль стану екскурсійної діяльності підприємств.

2. Взаємодія з культурно-освітніми закладами щодо збору інформації про історико-культурні пам'ятки Херсонської області.

3. Забезпечення відновлення історико-культурного середовища Херсон-щини.

4. Надання пропозицій туристичним підприємствам щодо розроблення нових маршрутів.

5. Взаємодія з туристичними фірмами області по залученню іноземних і українських туристів до ознайомлення з історико-культурною спадщиною Хер-сонщини.

6. Сприяння туристсько-краєзнавчому вихованню дітей та молоді.

7. Надання пропозицій щодо облаштування мережі транспортних коридорів об'єктами туристичної інфраструктури.

Робота підрозділу повинна базуватися на постійній взаємодії працівників.

3.2. Пропозиції щодо удосконалення рекламно-інформаційної діяльності

Завоювання країною місця на світовому туристичному ринку залежить від її позитивного іміджу. Це так само стосується і окремих регіонів та областей. Для розвитку міжнародного туризму на Херсонщині необхідна дійова іміджева реклама, яку повинно здійснювати саме управління з питань молоді, спорту і туризму, а не окремі туристичні фірми. Аналіз діяльності управління свідчить про значну роботу в галузі реклами, але є можливості для її удосконалення. Управлінню пропонується встановлювати зв'язки з іншими країнами шляхом запитів в органи управління туризмом цих країн. Запити повинні супроводжува-тись ілюстрованою рекламною продукцією, інформаційними матеріалами. Особ-ливу увагу треба приділити відновленню зв'язків з країнами близького зарубіжжя.

Підсилити рекламну діяльність потрібно і на рівні туристичних підприємств. Проблему нестачі коштів для виготовлення ілюстрованої реклам-ної продукції пропонується вирішити шляхом кооперування управління і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення цієї продукції. Це дасть можливість фірмам придбати необхідну кількість рекламної продукції по нижчій ціні.

Для забезпечення більш дійової іміджевої та інформативної реклами УСМСтаТ і туристичним фірмам пропонується використати можливості Інтернет.

3.3. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму

Актуальність цього питання полягає у тому, що в ході перебудови суспільства під впливом НТР суттєво змінюється процес управління туризмом, поглиблюєть-ся спеціалізація, збільшуються права та відповідальність посадових осіб, що займаються туристичною діяльністю. При цьому суттєво зростає та усклад-нюється кількість інформаційних зв'язків між ними, збільшуються об'єми інформації з туризму, що створюється та переробляється. В цих умовах неможли-во здійснювати дійове керівництво процесами старими методами і без викорис-тання засобів електронно-обчислювальної техніки. Сучасні ЕОМ дозволяють суттєво прискорити і підвищити якість процесу прийняття управлінських рішень. Це можливо здійснити за допомогою математичних моделей, на основі яких швидкодіючі ЕОМ зможуть розраховувати, планувати та будувати алгоритм діяльності посадових осіб. Також необхідна розробка автоматизованої, інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму) [22].

Подібні розробки взагалі здійснюються науково-дослідними інститутами в галузі туризму, яких на Херсонщині немає. Але Херсонські державні університети, зокрема, технічний та педагогічний, також мають можливості для проведення подібних досліджень і розробок на базі кафедр інформаційних технологій, і деякі кроки до цього вже зроблені. Тому управлінню у справах туризму рекомендується встановити зв'язки з цими закладами, особливо з ХДТУ, який має більшу спеціалізацію в інформаційній сфері, і надати пропозиції щодо розробки математичних моделей та АІСЗ туризму. При цьому необхідно вирішити наступні завдання:

1. Визначити основні напрями розвитку процесу управління туризмом.

2. Проаналізувати вплив забезпеченості інформацією з туризму на якість управлінської діяльності керівників для вирішення завдань туризму.

3. Визначити фактори управлінської діяльності керівників, що впливають на ефективність процесу туристичної діяльності.

4. Визначити ступінь згортання (міру узагальнення -- Куз) інформації з туризму для конкретного керівника.

5. Визначити основні інформаційні потоки в управлінні туризму.

6. Вивчити засоби і канали отримання і передачі інформації.

7. Розробити комплекс функціональних моделей управління туризмом з урахуванням його специфіки.

8. Розробити алгоритм діяльності керівників для рішення завдань туризму.

9. Визначити критерії якості рішення задач.

10. Розробити технологічні карти інформаційної діяльності керівників.

11. Оцінка особливостей програмування для створення АІСЗ туризму.

12. Розробити практичні рекомендації, які дозволять керівникові швидко адаптуватися до роботи з АІСЗ туризму.

Крім того, управлінню у справах молоді, спорту та туризму запропоновано створити базу даних туристичної інформації за допомогою програми Access, та здійснювати комп'ютерну обробку та розповсюдження цієї інформації.

Запровадження наданих пропозицій дозволять перевести на більш якісний рівень систему управління туризмом.

3.4. Пропозиції щодо інвестиційної політики та сертифікації готельних послуг

Реалізація структурної перебудови індустрії туризму вимагає суттєвого збільшення обсягів інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства для забезпечення комфортабельного розміщення і обслуговування гостей. Відсутність сертифікованих трьох-, чотирьох- та п'ятизіркових готелів негативно впливає на рух туристичного потоку на Херсонщину. Особливо це стосується іноземних гостей, які вже звикли до комфорту і сервісу в процесі здійснення організованого туру чи мандрівки за індивідуальною програмою. Обов'язкова сертифікація готельних послуг має суттєве значення для розвитку готельного бізнесу в цілому на Херсонщині, окремих підприємств, а також для клієнтів, які користуються їхніми послугами та вимагають належного рівня обслуговування. Отриманий сертифікат є гарантом того, що готельних продукт, послуга відповідає вимогам стандартів, дає можливість підвищити статус, авто-ритет підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках гостинності. А це означає розширення клієнтури і партнерських зв'язків. Тому УСМСтаТ пропонується надати рекомендацію окремим готелям Херсонщини щодо планування їх діяльності, а саме: керівництво цих готелів повинно поставити за мету досягнен-ня належного рівня обслуговування для подальшої сертифікації [26]. Стан матеріально-технічної бази закладів розміщення в Херсонській області, історично-культурних пам'яток, відсутність потужної реклами потребують стратегічних заходів джерелами фінансування яких мають стати:

1. Кошти туристичних підприємств.

2. Банківські кредити.

3. Іноземні інвестиції.

4. Державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток.

5. Власні кошти громадян тощо.

Несприятлива загальноекономічна ситуація, посилення конкуренції на рин-ку послуг, недостатність коштів із державного фінансування змушують готелі брати на себе вирішення питань, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, хоча ця проблема не проста, вимагає розв'язання на макрорівні, потребує системно-координаційного підходу, узгодженості з місцевими органами влади та управління, інформаційно-рекламного забезпечення, а головне -- фінансової підтримки в рамках загальнодержавних і регіональних програм [39]. Тому необхідно запровадити механізм стимулювання довгострокового кредитування об'єктів гостинності комерційними банками. [34]

Потужним засобом фінансування є іноземні інвестиції. Тому важливим на сьогоднішній день є формування сприятливого інвестиційного клімату, стимулю-вання припливу капітальних вкладень у реконструкції готелів відповідно до міжнародних вимог та стандартів. Необхідно відпрацювати чітку систему надання гарантій щодо захисту капіталовкладень.

Вирішення цих питань не під силу УСМСтаТ і не входить до його компетенції, але управління може зробити певний внесок у розвиток інвестиційної діяльності в галузі туризму. УСМСтаТ пропонується:

1. Здійснювати збір інформації щодо необхідності інвестицій, складати обґрунтування їх доцільності.

2. Оголосити конкурс інвестиційних проектів в галузі туризму і залучити спеціалізовані підприємства та інші підрозділи облдержадміністрації до економічного обґрунтування доцільності цих проектів.

3. Надати пропозиції управлінню зовнішньоекономічних зв'язків облдержадміністрації щодо залучення іноземних інвестицій у найліпші інвестиційні проекти туристичної галузі.

Практику проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проектів можна запровадити і при державному фінансуванні, але тут визначними критеріями відбору будуть:

а) проект має бути загальнодержавного значення; б) готельні та супроводжуючі послуги відповідатимуть міжнародним стандартам; в) інвестиції сприятимуть створенню нових робочих місць, особливо в регіонах туристично-рекреаційного спрямування чи з напруженим ринком праці.

3. 5. Пропозиції щодо розвитку нових видів міжнародного туризму

Особливо конкурентоспроможним напрямком для Херсонщини може стати розвиток сучасного найактуальнішого виду світового туризму -- екологічного. Екологічний вид туризму передбачає використання в туристичних цілях буфер-них зон заказників, заповідників, пам'яток природи та культури. Цей вид розповсюджується у світі у зв'язку з потребою цивілізованого людства в турис-тичних послугах у заповідних, незабруднених цивілізацією територіях. Екологічний туризм не потребує великих інвестицій для розвитку. При цьому дає значні прибутки від іноземного туризму. Значними ресурсами для екологічного туризму володіє приморська територія Херсонщини, а також природні національні парки, що об'єднують природоохоронну і рекреаційну функції.

Взагалі національні парки Херсонщини мало забезпечені базами відпочинку. Але цю проблему можна вирішити шляхом застосування альтернативного варіанту подібним засобам розміщення -- наметові містечка. УСМСтаТ пропо-нується організувати роботу щодо створення мережі наметових містечок у природних національних парках, а саме:

1. Визначити територію наметових містечок.

2. Облаштувати її необхідною інфраструктурою (медичні пункти, склади туристичного і спортивного знаряддя тощо).

3. Розробити систему постачання харчових запасів.

4. Визначити склад і провести підготовку обслуговуючого персоналу (інструктори, медики, гіди тощо).

5. Розробити програму міні-походів, спортивних змагань, культурно-масо-вих заходів.

6. Розробити систему безпеки туристів, природоохоронних заходів. Тривалість подібного туру може бути від 5 до 10 днів. Перспективним для Херсонщини є водний туризм як різновид екологічного.

Він полягає у здійсненні подорожей на байдарках малими річками Низов'я Дніпра. Подібний вид туризму потребує зовсім незначних витрат на організацію. Потрібно здійснити наступні підготовчі заходи:

1. Розробити маршрути.

2. Облаштувати стаціонарні стоянки (місце для багаття, площу для наметів, місце причалювання човна, стіл та колоди-стільці).

3. Орендувати байдарки.

Походи можуть бути різного ступеню складності: від походів вихідного дня без ночівлі і з ночівлею до 2-3-денних і більше, в залежності від підготовки туристів.

Крім того пропонується:

-- сприяти створенню підводного туризму на базі археологічних об'єктів

водних акваторій Північного Причорномор'я;

-- проводити організацію міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника;

-- організувати окремі тури на мисливство та рибальство.

3. 6. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині

Дитячий туризм є важливим сектором туристичної галузі, діяльність якого направлена на оздоровлення дітей, підвищення їхнього культурного рівня, на формування та розвиток у дітей почуття національної самосвідомості. Якщо головним завданням туризму взагалі є гарний, комфортний відпочинок та нові враження, то шкільний туризм має значно ширше поле діяльності і більше навантажено. Це передусім, науково-пізнавальне, естетично-виховне значення походів і туристичних поїздок, виховання патріотизму і уміння працювати в команді, екологічне виховання, фізичне загартування. Ні на Херсонщині, ні в Україні взагалі немає дієвої централізованої туристичної організації, яка б займалася також і освітніми програмами. Потрібен чіткий перелік маршрутів, які включали б обов'язкові, за бажанням, спеціалізовані, тематичні, комплексні маршрути. Стосовно обов'язковості, то після аналізу шкільної програми зрозуміло, що принаймні три предмети -- географія, біологія та історія не можуть обійтися без «виходу у світ». Та програмні екскурсії найчастіше обмежуються шкільними ділянками, подвір'ям або найближчим сквером, іноді -- відвідуванням місцевого краєзнавчого музею. Але ніякий музей не замінить безпосереднього контакту з природою. Пропонується розробити декілька тема-тичних походів, прив'язаних до програми з географії:

1. Найпростіші вимірювання на місцевості (вимірювання кроками, рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем; визначення відстані «на око»; вимірювання відстані «за часом»; далекомір; висота об'єктів».

2. З компасом і картою по маршруту (компас; азимут; магнітне схилення; орієнтування за зорями, природними об'єктами; складання карти-маршруту; топографія).

3. Кам'яний літопис природи (корисні копалини, вивчення рельєфу).

4. Блакитними шляхами (вивчення елементів річкової долини; вивчення рівня води, напрямку течії, хімічного складу; рослинність і тваринний світ).

5. Зелене багатство краю (рослинні угрупування, збір гербарію).

6. Поселення людини (динаміка поселень; демографія).

Херсонщина має великий потенціал для розвитку шкільного туризму. Є туристичні гуртки в школах, але походи, що ними організовуються, найчастіше не несуть повного навантаження. Загалом туристсько-краєзнавча робота знаходить-ся у стані занепаду, що неприпустимо при можливостях краю. При такому стані шкільного туризму особливо цінною є робота окремих учителів-ентузіастів. Для налагодження шкільної туристсько-краєзнавчої роботи можна запропонувати кілька шляхів. Це передусім гуртки та секції, діяльність яких пристосована до програмних та факультативних тем, створення секцій, загонів, дитячих та підліткових відділів при обласних державних установах цього напрямку. Вони повинні мати чітко розділені напрями -- народознавство, географія, біологія, історія та керуватися спеціалістами-предметниками.

За умов сучасного економічного стану в Україні збільшення кількості закладів відпочинку для дітей ускладнюється необхідністю значних капіталовкладень у формування відповідної базової та культурно-розважальної інфраструктури дитячих профільних таборів. Зважаючи на той факт, що протягом останніх років державне фінансування дитячого відпочинку постійно скорочува-лося, залучення можливостей сільських садиб у якості базової інфраструктури і культурно-освітніх закладів та об'єктів сфери розваг сільських поселень та малих міст вбачається вирішенням даної проблеми. Тому УСМСтаТ у співпраці з місцевим осередком Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму пропонується розробити проект «Програми організації відпочинку на селі для дітей та підлітків». Ця програма повинна передбачати ознайомлення дітей з національною культурою та звичаями, екологією та навколишнім середовищем. В реалізації програми повинні бути задіяні досвідчені педагоги, працівники культури, народні майстри Херсонщини, виходячи з положень Державної національної програми «Освіта», що визначають стратегію розвитку навчання підростаючого покоління, забезпечення можливостей постійного духовного са-мовдосконалення особистості дитини та формування її інтелектуального та культурного потенціалу, запропоновані програми повинні розроблятися з ураху-ванням можливості їх включення до навчальних планів і планів виховної роботи як загальноосвітніх шкіл, так і освітніх закладів нового типу (гімназії, ліцеї, навчально-виховних центрів тощо). Головна ідея цієї програми полягає у забезпеченні активного пізнання дітьми навколишнього середовища, що забезпе-чуватиметься поєднанням екскурсійних програм з формуванням практичних навичок. Наприклад, ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з народними традиціями та ремеслами може починатися з екскурсії до народних майстрів, на виставки виробів з глини, лози, бісеру, вишивки тощо. Отримані знання та враження сприятимуть підготовці дітей до самостійної практичної діяльності. «Ліпимо з глини», «Плетемо з лози», «Вишиваємо та плетемо з бісеру» -- можлива тематика наступних днів перебування дітей в таборі [ 22].

Використання туристсько-рекреаційного потенціалу сільських місцевостей, як об'єктивної основи розвитку дитячого відпочинку, сприятиме оздоровленню та духовному розвитку дітей та відновленню багатовікових традицій українсько-го села, що в цілому сприятиме національному та культурному відродженню України.

3.7. Проведення туристського районування території Херсонської області

Херсонщина за своїм природно-рекреаційним та історико-культурним потенціалом має всі можливості прилучатися до загальноукраїнського туристич-ного процесу. Херсонська область за розвитком інфраструктури, інтенсивністю туристичних потоків і поєднанням природно-рекреаційних та соціально-історичних умов і ресурсів відноситься до районів високого рівня розвитку туризму. Слід зазначити, що інтенсивність туризму часто пов'язана не стільки з наявністю та якістю відповідних ресурсів, скільки з наявністю відповідної інфраструктури. У дипломній роботі проаналізовано туристичну інфраструктуру та природно-історичний потенціал Херсонщини, а також виконано районування території як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження. Районування території провадиться також для систематизації майбутніх витрат, визначення найбільш перспективних та вигідних напрямків інвестування.

Заказать работу без рисков и посредников








Хочу скачать данную работу! Нажмите на слово скачать
Чтобы скачать работу бесплатно нужно вступить в нашу группу ВКонтакте. Просто кликните по кнопке ниже. Кстати, в нашей группе мы бесплатно помогаем с написанием учебных работ.

Через несколько секунд после проверки подписки появится ссылка на продолжение загрузки работы.
Сколько стоит заказать работу? Бесплатная оценка
Повысить оригинальность данной работы. Обход Антиплагиата.
Сделать работу самостоятельно с помощью "РЕФ-Мастера" ©
Узнать подробней о Реф-Мастере
РЕФ-Мастер - уникальная программа для самостоятельного написания рефератов, курсовых, контрольных и дипломных работ. При помощи РЕФ-Мастера можно легко и быстро сделать оригинальный реферат, контрольную или курсовую на базе готовой работы - Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень.
Основные инструменты, используемые профессиональными рефератными агентствами, теперь в распоряжении пользователей реф.рф абсолютно бесплатно!
Как правильно написать введение?
Подробней о нашей инструкции по введению
Секреты идеального введения курсовой работы (а также реферата и диплома) от профессиональных авторов крупнейших рефератных агентств России. Узнайте, как правильно сформулировать актуальность темы работы, определить цели и задачи, указать предмет, объект и методы исследования, а также теоретическую, нормативно-правовую и практическую базу Вашей работы.
Как правильно написать заключение?
Подробней о нашей инструкции по заключению
Секреты идеального заключения дипломной и курсовой работы от профессиональных авторов крупнейших рефератных агентств России. Узнайте, как правильно сформулировать выводы о проделанной работы и составить рекомендации по совершенствованию изучаемого вопроса.
Всё об оформлении списка литературы по ГОСТу Как оформить список литературы по ГОСТу?
Рекомендуем
Учебники по дисциплине: Спорт, туризм и физкультура







дипломная работа по предмету Спорт, туризм и физкультура на тему: Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень - понятие и виды, структура и классификация, 2017, 2018-2019 год.



Заказать реферат (курсовую, диплом или отчёт) без рисков, напрямую у автора.

Похожие работы:

Воспользоваться поиском

Похожие учебники и литература 2019:    Готовые списки литературы по ГОСТ

Физкультура - экзаменационные вопросы
История развития туризма в России
Управление качеством гостиничных услуг
Физическая культура для студентов
География туризма



Скачать работу: Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень, 2019 г.

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Спорт, туризм и физкультура